Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №447/1190/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/530/26

Справа №447/1190/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211721 від 30.03.2026, 30.03.2026 о 02:30 год. АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї відносно ОСОБА_2 , виражаючись нецензурною лайкою та вдаривши сина ОСОБА_3 долонею в потилицю, копнувши при цьому, чимвчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, проте, на електронну пошту суду надіслав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, оскільки проходить службу у ЗС України.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтею 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

За змістом статей 254, 256 КУпАП, про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.

Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Диспозиція частини 1 статті 172-3 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За своєю природою ст. 173-2 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів, у даному випадку – до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII.

Згідно із ст. 1 вищевказаного Закону, домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Як вбачається із фабули, викладеної у протоколі серії ВБА №211721 від 30.03.2026, протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації щодо форми вчиненого домашнього насильства, лише вказано, що ОСОБА_1 вчинив «насильство в сім`ї».

Крім того, у фабулі не вказано наслідків вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як обов`язкової ознаки такого порушення, а саме не зазначено про завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілих.

Тобто, протокол не містить не лише наслідків дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постраждалої особи у вигляді побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдання шкоди психічному здоров`ю особи, а й також не містить формулювання обвинувачення, яке повинно відповідати диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Поряд із цим, слід вказати й те, що відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №211721 від 30.03.2026, вказано, що ОСОБА_1 «вдарив сина ОСОБА_3 ».

До матеріалів справи не долучено свідоцтва про народження дитини, не вказано її віку, не долучено пояснень, наданих у присутності матері. Відповідно до протоколу неможливо встановити вік потерпілого та чи міг він надати пояснення у справі.

За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП.

З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.03.2026, заявниця просить притягнути до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 30.03.2026 близько 02:30 год. вчинив насильство в сім`ї відносно неї та їх малолітнього сина ОСОБА_3 , у ході якого виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та вдарив сина долонею в потилицю, копнувши при цьому.

У поясненнях ОСОБА_2 від 30.03.2026, долучених до матеріалів справи, вказано аналогічні пояснення як у протоколі прийняття заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.03.2026.

Пояснень ОСОБА_1 до матеріалів справи не було долучено. У спеціально відведеній графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №211721 від 30.03.2026 такий вказав, що «любить жінку».

У матеріалах справи, не міститься жодних належних та допустимих доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 з приводу вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (зокрема, пояснень свідків, фото-, відеозаписів, тощо).

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним беззаперечним доказом вини особи, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.

Наявні у матеріалах справи протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.03.2026 та її пояснення від 30.03.2026, суд не може визнати належними та допустимими доказами, оскільки такі не підтверджуються жодними іншими доказами.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Лавенте проти Латвії», неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву».

Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відтак, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Головатий А. П.