Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №441/393/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/393/26 2-о/441/61/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27.04.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складi:

головуючого судді Яворської Н.І.,

секретаря судових засідань Цап І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Городоцького районного суду Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Городоцька міська рада Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

23.02.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: складання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту від 25.02.1997 на ім`я ОСОБА_3 , в якій посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно – 1/2 ч. житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який вона заповіла їй.

Звернувшись до державного нотаріуса 19.11.2025 із заявою про прийняття спадщини за заповітом на частку у вказаному житловому будинку АДРЕСА_1 , належному спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Городоцькою державною нотаріальною конторою за реєстровим №699 отримала відмову, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, заповіт складено на ОСОБА_3 , хоча на той час вона була розлучена і після реєстрації розірвання шлюбу мала прізвище « ОСОБА_4 ».

Вказує, що 25.02.1997 державний нотаріус засвідчив заповіт складений ОСОБА_2 , на її користь, однак спадкодавцю на момент його складання не було відомо про те, що вона змінила прізвище на « ОСОБА_4 », тому склала заповіт на прізвище « ОСОБА_5 », що униможлює встановити належність їй даного заповіту.

Просить встановити факт складання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту від 25.02.1997 на ім`я ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 25.02.2026 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Городоцька міська рада Львівської області - залишено без руху.

11.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона посилаючись на доводи, викладені у вищевказаній заяві, повідомила про усунення недоліків (а.с.16)

Ухвалою судді від 13.03.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, та призначено судове засідання на 09 годину 30 хвилин - 27.04.2026.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.26)

Представник заінтересованої особи: Городоцької міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи знаходяться письмові пояснення, в яких вони просили розгляд справи провести без участі їх представника, щодо задоволення заяви покладаються на розсуд суду (а.с.24-25)

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд дійшов наступних висновків.

Cудом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, 1/2 частина житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке їй належало на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20.04.1967 Городоцькою державною нотаріальною конторою за реєстровим №699.

Згідно заповіту від 25.02.1997, посвідченого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-331 (а.с.10) ОСОБА_2 заповіла 1/2 ч. вказаного житлового будинку заявниці.

19.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом на частку у житловому будинку АДРЕСА_1 , однак отримала відмову, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, оскільки заповіт складено на ОСОБА_3 (а.с.9)

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 02.06.2005 ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , була записана як « ОСОБА_6 », однак у зв`язку з укладення шлюбу заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 від 05.05.2006 ОСОБА_3 після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.7)

22.06.2006 ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за №1525, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 від 22.06.2006 (а.с.8)

При посвідченні державним нотаріусом заповіту 25.02.1997 від імені ОСОБА_2 , якій на той час не було відомо про те, що ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », тому склала заповіт на прізвище заявниці « ОСОБА_5 », що унеможливлює для неї встановити факт родинного зв`язку та факт належності документу, просить встановити факт складення ОСОБА_2 заповіту від 25.02.1997.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту складання заповіту, заявниця ОСОБА_1 посилалась на те, що встановлення юридичного факту необхідно для подальшого оформлення спадкових прав.

Суд звертає увагу, що встановлення факту складання заповіту, як про це просить заявниця у заяві , здійснюється в судовому порядку , якщо оригінал втрачено, а нотаріус не може видати дублікат. Таких доказів до заяви не долучено і в судове засідання не надано.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту складання заповіту.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа – Городоцька міська рада Львівської області про встановлення факту складання ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту від 25.02.1997 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Яворська Н.І.