Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №439/768/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/768/26

Провадження №1-кп/439/167/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м.Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря

судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000255 від 11.07.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Броди Золочівського району Львівської області, громадянин України, одружений, такий, що працює на посаді продавця у ФОП ОСОБА_4 , що має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України та ч.2 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Відповідно до змісту обвинувального акта та укладеної між сторонами угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 , діючи всупереч ст.6, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут наркотичного засобу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин (дати, часу і місця) незаконно придбав та зберігав при собі, з метою збуту наркотичний засіб канабіс і в подальшому знаходячись 24.10.2025 о 17 год. 15 хв. біля приміщення магазину «Лавка» у м.Броди, вулиця 22 січня, 22 Золочівського району Львівської області збув за грошові кошти в сумі 1000 гривень громадянину ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) у зіп-пакеті наркотичний засіб канабіс, обіг якого обмежено у кількості 2,499 грама.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Окрім того ОСОБА_3 , діючи всупереч ст. 6, 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут наркотичного засобу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин (дати, часу і місця) повторно, незаконно придбав та зберігав при собі, з метою збуту наркотичний засіб канабіс і в подальшому знаходячись 15.01.2026 о 18 год. 30 хв. за місцем проживання, що за адресою АДРЕСА_1 збув за грошові кошти в сумі 6000 гривень громадянину ОСОБА_7 (анкетні дані змінені) наркотичний засіб канабіс, обіг якого обмежено у кількості 15,7492 грама.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ткож, ОСОБА_3 , діючи всупереч ст. 6, 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин (дати, часу і місця) повторно, незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту наркотичний засіб канабіс обіг якого обмежено масою 45,48 грама. 15.01.2026 року під час проведення обшуку за місцем проживання, що за адресою АДРЕСА_1 було виявлено у картонній коробці наркотичний засіб канабіс обіг якого обмежено у кількості 45,48 грама.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Окрім того ОСОБА_3 за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), незаконно, для власного використання всупереч передбаченому законом порядку придбав холодну зброю - кастет, що виготовлений саморобним способом з допомогою промислового устаткування ударно-дробильної дії. Після чого, ОСОБА_3 , не маючи передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання холодної зброї, всупереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, зберігав кастет, що належить до холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом з використанням промислового устаткування.

У подальшому, 15.01.2026 о 19 год. 18 хв. ОСОБА_3 , рухаючись власною ходьбою вулицею Майдан Свободи міста Броди, Львівської області, де був затриманий працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України, носив цей кастет у своєму одязі і під час особистого обшуку у нього було виявлено та вилучено холодну зброю ударно-дробильної дії – кастет.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у носінні кастету, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості

28.03.2026 року між прокурором Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якому на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_6 , на підставі статей 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій за ч.1,2 ст. 307, ч. 2 ст. 263 КК України, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті.

Також, угода містить інформацію про те, що ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі висунутого йому обвинувачення/пред`явленої підозри та про інші істотні обставини кримінального провадження, передбачені ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

-кримінальне правопорушення набуло незначного суспільного резонансу, суспільний інтерес виражається у зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового провадження, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення ним кримінальних правопорушень з дотриманням розумності строків в умовах воєнного стану;

-кримінальне правопорушення у яких підозрюється ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами і відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена;

Під час укладення угоди сторонни урахували:

-обвинувачений ОСОБА_3 працює на посаді оббивальника меблів ТОВ «Хйорт Кнудсен України», одружений, не депутат, особа без інвалідності, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацездатних осіб чи осіб похилого віку на утриманні не має, за місцем проживання та праці характеризується позитивно, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності;

-кримінальними правопорушеннями матеріальної шкоди не заподіяно;

-потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні;

-судові витрати на загальну суму 12033,90 грн відшкодовані повністю;

-обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, вчинення злочину вперше;

-враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених правопорушень, зобов`язання обвинуваченого щодо допомоги ЗСУ, у сумі 415 000,00 (чотириста п`ятнадцять тисяч) гривень та передачі на ЗСУ автомобіля «Citroen Jumper», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартістю 495 469,02 грн), виявлення обвинуваченим осуду своєї поведінки, бажання виправити ситуацію, що свідчить про наявність підстав для призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням приписів ст. 69 КК України;

-обставини, які обтяжують покарання не встановлено.

Сторони дійшли згоди, що обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі пред`явленого йому підозри/обвинувачення у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, ч. 2 ст. 263 КК України та узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 :

-за ч.2 ст.263КК України у виді 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 (чоти) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони погодились визначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням.

Сторони дійшли до згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку 3 (три) роки.

Сторони дійшли згоди, що обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язується після затвердження даної Угоди упродовж 1 (одного) місяця з моменту набрання чинності вироком передати на ЗСУ автомобіля «Citroen Jumper», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартістю 495 469,02 грн) та особисто перерахувати та/або забезпечити перерахування третіми особами грошові кошти у розмірі 415 000,00 (чотириста п`ятнадцять тисяч) гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним Банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24), за реквізитами: Національний банк України, МФО 300001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний банк України, призначення платежу – допомога ЗСУ, та на підтвердження цього ОСОБА_3 зобов`язується надати відповідні документи до Бродівського районного суду Львівської області та Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений у судовому засіданні просив затвердити угоду, вказав, що з його боку угода була укладена добровільно. Зазначив, що насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. ОСОБА_3 повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень у яких він обвинувачується, підтвердивши фактичні обставини, встановлені стороною обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що він у повному обсязі розуміє, що має право на повний судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, і він, при цьому, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, має право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому, обвинувачений запевнив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також розуміє та надає згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання, вказав, що здатний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене в ній покарання.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність суд виходить з такого.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або обвинуваченого.

Положенням п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України визначено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення такої угоди.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого беззастережно визнав себе винуватим ОСОБА_3 , згідно ст.12 КК України, є нетяжкими - ч.2 ст.263 КК України та тяжкими - ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України злочинами, отже відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена.

Угода про визнання винуватості укладена за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 .

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди, є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком інших обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Домовленості сторін угоди під час узгодження покарання не можуть виходити за межі загальних і спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Укладена угода відповідає інтересам суспільства й у частині узгодженого сторонами покарання. Так, на думку суду, воно відповідає загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення.

Враховуючи наведене вище, суд встановив, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Судом не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Визначення міри покарання обвинуваченому.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами статей 50, 65 КК України. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує таке.

Тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є: за ч. 2 ст. 263 КК України нетяжким злочином, за ч.1 ст. 307 КК України, ч. 2 ст. 307 КК України є тяжкими злочинами.

Дані про особу обвинуваченого:

-ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, що вбачається з вимоги; відповідно до Довідки № 33 від 21.01.2026 та Довідки № 37 від 21.01.2026 виданих КНП «Бродівська ЦМЛ» на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває;

-за місцем проживання характеризується позитивно, що вбачається із Характеристики виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області від 21.01.2026, за місцем роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, порушень з його боку не спостерігалось, що вбачається із Характеристики з ТОВ «Хйорт Кнудсен Україна» від 21.01.2026;

-обвинувачений одружений, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, має на утриманні неповнолітнього сина, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд враховує як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого: визнання вини та усвідомлення обвинуваченим невідворотності покарання за вчинене, обвинувачений висловив щирий жаль з приводу своєї поведінки, добровільне відшкодування судових витрат, зобов`язання обвинуваченого передати на ЗСУ автомобіля «Citroen Jumper», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартістю 495 469,02 грн) та особисто перерахувати та/або забезпечити перерахування третіми особами грошові кошти у розмірі 415 000,00 (чотириста п`ятнадцять тисяч) гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним Банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24), що, своєю чергою, позитивно сприяє реалізації державних інтересів, особливо в умовах воєнного стану.

Обставини що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, а також враховані судом як пом`якшуючи, суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 займається волонтерською діяльністю, за що неодноразово відмічався подякою та грамотою, зокрема характеризується позитивно, як доброзичливий, небайдужий, працьовитий, який активний у перевезенні гуманітарних вантажів для Збройних Сил України, що підтверджується характеристикою-подякою ТОВ «БУК», подякою капелана ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , грамотою організації товариства Червоного Хреста Львівської області від 24.05.2022 року та від 23.04.2022 року, подякою Благодійного Фонду «Допомога без меж.Броди», що вказує на його активну громадянську позицію у житті держави в умовах воєнного стану.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за окремі злочини передбачені у цій статті, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особою злочину, з врахуванням особи винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов до переконання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ч. 1,2 ст. 69 КК України, та призначення йому основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 307 КК України та не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції ч. 2 ст. 307 КК України.

Отже, суд визнає ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, ч. 2 ст. 263 КК України та призначає ОСОБА_3 покарання:

-за ч.2 ст.263 КК України у виді 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 (чоти) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони погодились визначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 ККУкраїни, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідок про витрати на проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, а також експертизи холодної зброї становлять:експертиза № СЕ-19/114-25/26891-НЗПРАП -2228,50 гривень; експертиза №СЕ-19/120-26/934-X3 - 2228,50 гривень; експертиза №СЕ-19/120-26/956-НЗПРАП - 2674,20 гривень; експертиза №СЕ-19/120-26/963-НЗПРАП - 2228,50 гривень; експертиза №СЕ-19/120-26/962-НЗПРАП – 2674,20 гривень, що в загальній сумі становить 12033,90 гривень, які згідно з Квитанцією до платіжної інструкції № 26 від 26.03.2026, Квитанцією до платіжної інструкції № 27 від 26.03.2026 Квитанцією до платіжної інструкції № 28 від 26.03.2026, Квитанцією до платіжної інструкції № 29 від 26.03.2026, Квитанцією до платіжної інструкції № 30 від 26.03.2026 сплачені обвинуваченим.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до ухвали слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 16.01.2026 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 , а саме : автомобіль марки «Citroen Jumper» реєстраційний номер НОМЕР_1 2014 року випуску; автомобіль марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_2 2008 року випуску який підлягає скасуванню.

Арешт на тимчасово вилучене майно накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 16.01.2026 на грошові кошти в сумі 8450 гривень, наступними купюрами: 1000 гривень серія КB0139051, 1000 гривень серія АГ7113340, 500 гривень серія КА1643287, 500 гривень серія ГБ4013254, 500 гривень серія ЄН4774544, 500 гривень серія ВУ5013092, 500 гривень серія B35926490, 500 гривень серія ЛЕ4600469, 500 гривень серія ЄА0517319, 500 гривень серія ГК7243942, 500 гривень серія АП2061142, 500 гривень серія ВЖ9543682, 500 гривень серія АК 4897935, 200 гривень серія БЛ9452968, 200 гривень серія ЄД5864284, 200 гривень серія БЛ0762399, 200 гривень серія ЕЄ6984676, 100 гривень серія АН0730183, 50 гривень серія ЕБ1433018; предмет схожий на кастет; мобільний телефон марки iPhone 16 Pro із ідентифікуючими ознаками IМЕI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із абонентським номером НОМЕР_5 ; електронну вагу із написом: «Model – RX668»; грошові кошти у сумі 760 євро та 8353 долари США; грошові кошти у сумі 18002 гривні та 3 долари США; грошові кошти у сумі 19700 гривень та картонну коробку із вмістом подрібненої речовини рослинного походження, зеленого кольору, необхідно скасувати.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

До обвинуваченого під час досудового розслідування застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді застави, яку після припинення дії запобіжного заходу необхідно повернути заставодавцю.

Питання про долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме:

Грошові кошти в сумі 40152,00 грн та 3 далари США - вилучені під час проведення слідчих дій та визнані речовими доказами, які відповідно до Постанови від 23.01.2026 про передачу грошових коштів на депозитний рахунок рахунок ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні № 12025141160000255 від 11.07.2025 - повернути законному володільцю;

Грошові кошти в сумі 6000,00 грн, які вилучено під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3 та відповідно до Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 19.01.2026 передано на зберігання до регіональної каси у АТ КБ «ПриватБанк» - конфіскувати;

Грошові кошти в сумі 760 євро та 8353 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку території господарства за адресою: м. Броди, вул.. М.Кривоноса, 16, Львівської області та відповідно до Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 19.01.2026 передано на зберігання до регіональної каси у АТ КБ «ПриватБанк» - повернути законному володільцю;

Речовину рослинного походження «канабіс», яка відповідно до Постанови про визнання предмета речовим доказом від 24.10.2025 визнана речовим доказом та передана на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області відповідно до квитанції, сейф-пакет 6619514 – знищити;

Речовину рослинного походження вилучену 15.01.2026 у гр.. ОСОБА_10 , яка відповідно до Постанови про визнання предмета речовим доказом від 16.01.2026 визнана речовим доказом та передана на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до квитанції, сейф-пакет 6747019 – знищити;

Кастет, коробку з вмістом речовини рослинного походження, електронну вагу, які відповідно до Постанови про визнання предметів речовими доказами від 16.01.2026 визнані речовими доказами та передана на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до квитанції, сейф-пакет 2662153 – знищити;

Мобільний телефон марки iPhone 16 Pro із ідентифікуючими ознаками IМЕI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із абонентським номером НОМЕР_5 який відповідно до Постанови про визнання предметів речовими доказами від 16.01.2026 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до квитанції, сейф-пакет NPU 5791866 – повернути власнику.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 березня 2026 року у кримінальному провадженні №12025141160000255 від 11.07.2025 року між прокурором Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника – адвоката ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.263КК України у виді 1 (одного) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст.75, п. 1, п. 2 ч. 1 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши на нього наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Після набрання вироку законної сили запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження вважати скасованим, а внесену в межах даного кримінального провадження заставу в сумі 199 680,00 грн повернути заставодавцю ОСОБА_4 .

Скасувати арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 16.01.2026 на автомобіль марки «Citroen Jumper» реєстраційний номер НОМЕР_1 2014 року випуску; автомобіль марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_2 2008 року випуску.

Скасувати арешт на тимчасово вилучене майно накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 16.01.2026.

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 40152,00 грн та 3 далари США , які відповідно до Постанови від 23.01.2026 про передачу грошових коштів на депозитний рахунок ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні № 12025141160000255 від 11.07.2025- повернути законному володільцю;

-грошові кошти в сумі 6000,00 грн, які відповідно до Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 19.01.2026 передано на зберігання до регіональної каси у АТ КБ «ПриватБанк» - конфіскувати;

-грошові кошти в сумі 760 євро та 8353 доларів США, які відповідно до Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 19.01.2026 передано на зберігання до регіональної каси у АТ КБ «ПриватБанк» - повернути законному володільцю;

- речовину рослинного походження «канабіс», яка передана на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області відповідно до квитанції, сейф-пакет 6619514 – знищити;

- речовину рослинного походження вилучену 15.01.2026 у гр. ОСОБА_10 , яка передана на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до квитанції, сейф-пакет 6747019 – знищити;

- кастет, коробку з вмістом речовини рослинного походження, електронну вагу, які передані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до квитанції, сейф-пакет 2662153 – знищити;

- мобільний телефон марки iPhone 16 Pro із ідентифікуючими ознаками IМЕI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із абонентським номером НОМЕР_5 який переданий на зберігання у кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до квитанції, сейф-пакет NPU 5791866 – повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирокможе бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Суддя ОСОБА_1