Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №336/35/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/35/26

Номер провадження: 1-кп/336/807/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ( в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025087210000279 від 22.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чубарівка, Пологівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, інваліда дитинства II групи, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В кінці вересня 2025 року, точного часу та дати в ході досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», знаходячись на земельній ділянці своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 , зірвав стебла з листям та верхівками рослини коноплі, які самостійно висадив в квітні 2025 року.

Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи незаконно, переніс їх до господарського приміщення, розташованого на території вищевказаного домоволодіння, де залишив в сухому місці для висихання.

В кінці жовтні 2025 року, після висихання рослини, відділив від стовбура листя та верхівкові частини, які частково подрібнив, таким чином привів їх до готовності, чим вчинив виготовлення наркотичного засобу.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне зберігання без мети збуту ОСОБА_4 поділив рослинну речовину на частини. Зокрема, частину висушеної рослинної речовини ОСОБА_4 помістив до двох полімерних пакетів, паперового згортку та скляної банки, які в жовтні 2025 року на маршрутному таксі перевіз за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 де залишив зберігати в господарському приміщенні з метою подальшого вживання без мети збуту чим продовжив незаконно їх зберігати. Іншу частину сухої рослинної речовини залишив зберігати в господарському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, 02 грудня 2025 року, в період часу з 08 год. 40 хв. по 11 год. 15 хв., в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено рослинну речовину сіро- зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-25/26886-НЗПРАП від 10.12.2025 складає 155,199 г, в перерахунку на висушену речовину та листя рослини зеленого кольору, які є частинами рослини роду коноплі, що містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - тетрагідроканнабінол, маса якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-25/26886- НЗПРАП від 10.12.2025 складає 22,180 г, в перерахунку на висушену речовину.

02 грудня 2025 року в період часу з 09 год. 35 хв. по 10 год. 13 хв., в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить померлому батькові ОСОБА_4 , яким фактично володіє останній було виявлено та вилучено рослинну речовину сіро-зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено — канабіс, маса якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-25/26818-НЗПРАП від 05.12.2025 складає 462,089 г, в перерахунку на висушену речовину.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, складає 581,288 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром.

В матеріалах кримінального провадження міститься угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відповідно до якої, 30 грудня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 , за участі адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості та скріплена підписами сторін.

За умовами угоди сторони вважають за можливе при призначенні покарання обвинуваченому, за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України, погоджуються на призначення останньому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити від відбування покарання з випробувальним (іспитовим) строком.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватим у скоєнні кримінального правопорушення визнав себе повністю, щиро розкаявся, пояснив обставини скоєного правопорушення, свої права, передбачені ст. 474 КПК України, розуміє.

Обвинувачений та прокурор в судовому засіданні заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди, укладення угоди є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж передбачені в угоді.

Суд переконався, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені КПК України, зокрема ст. 474 КПК України, у добровільності укладання сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, разом з цим, судом з`ясовано, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, відповідно ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Захисник у судовому засіданні вважає, що укладення угоди не суперечить інтересам підзахисного.

Суд встановив, що умови угоди, не суперечать вимогам КПК України, оскільки вона укладена у провадженні щодо нетяжкого злочину за ч.2 ст. 309 КК України, відповідає вимогам ст. 472 КПК України, не суперечить вимогам КК України, оскільки обставини, викладені в ній відповідають матеріалам справи, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 309 КК України, а саме незаконне зберігання, виготовлення та перевезення наркотичного засобу без мети збуту у великих розмірах.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Витрати, пов`язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядку ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.

Арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.12.2025 (№ 314/5393/25), які набрали законної сили, підлягають скасуванню, оскільки вжитий як захід забезпечення кримінального провадження та в подальшому його збереження, не є необхідним.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду справи не застосовувались.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 30 грудня 2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025087210000279 від 22.11.2025 - затвердити.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 5 348,4 грн.

Речові докази: електронні ваги, пристрій для паління з нашаруванням коричневої речовини, ПЕТ-пляшку з нашаруванням коричневої речовини з ковпаком, прозору скляну банку ємністю 0,5 л, які знаходяться у ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, знищити; мобільний телефон «Tecno Spark», яким користується гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути по останньому приналежності.

Арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.12.2025 (№ 314/5393/25), які набрали законної сили, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження: прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_6