Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №333/10810/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №333/10810/25

Суддя: Стоматов Е. Г.

Єдиний унікальний номер справи 333/10810/25

Номер провадження 2-адр/333/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя

у складі: за участю: головуючого – судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою адвоката Сніжко Романа Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вказує, що 23 березня 2026 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ухвалив рішення, відповідно до якого, адміністративний позов ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 945 від 23 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрити. В зв`язку зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, поведінкою відповідача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, сторони в п. 2 Додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги сторони встановили, що витрати на професійну правничу допомогу складають 10 000,00 гривень.

07 квітня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування зазначено, що з вказаною заявою повністю не згодні, заперечуємо проти її задоволення з наступних підстав. Позивачем не надано доказів того, що він поніс зазначені витрати. Не має жодного іншого документу на підтвердження того, що саме адвокат Сніжко Р.В. надавав позивачу професійну правничу (правову) допомогу: що позовна заява складена сама цим адвокатом, у позовній заяві він не зазначений як представник позивача; адвокат Сніжко Р.В. не приймав участі у судових засіданнях у справі; в жодному процесуальному документі (ухвала про відкриття провадження у справі, судове рішення), суд ніде не згадує адвоката Сніжко Р.В. Вказані обставини, викликають сумнів у відповідача в частині того, що саме адвокат Сніжко Р.В. надавав позивачу професійну правничу (правову) допомогу. По-третє. Заявлена у Акті про надання професійної правничої (правової) допомоги від 28.03.2026 року виконана робота – її складність, об`єм, тривалість та інше, на погляд відповідача, не відповідає заявленої суми коштів до стягнення у розмірі 10000,00 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник надав заяву з проханням розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Відповідач, будучи належно та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення №945 від 07 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За вимогами ч.1, ч.2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що представник позивача, адвокат Сніжко Р.В. разом з клопотанням про ухвалення додаткового рішення надала докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зокрема:

-Копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.10.2025 року.

-Копію додатку № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.10.2025 року.

-Копію акту про надання професійної правничої (правової) допомоги від 28.03.2026.

Так, відповідно до додатку № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.10.2025 р. «РОЗМІР, СТРОК ТАПОРЯДОК ОПЛАТИ ГОНОРАРУ АДВОКАТУ», встановлено, що : … «Витрати на професійну правничу допомогу адвоката складають - 10 000 грн. (десять тисяч гривень), що складаються з наступного:

зустріч ЄФРЕМЕНКО Сергія Олександровича з адвокатом з метою з`ясування обставин справи; складання позовної заяв та підготовка додатків до позову;

правовий аналіз наданих клієнтом документів (доказів);

пошук та аналіз законодавства та актуальної судової застосування законодавства у спірних правовідносинах;

ознайомлення та аналіз відзиву на позовну заяву;

практики з питань участь у судових засіданнях при розгляді справи в Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

3. Порядок оплати гонорару: 3.1. Оплата витрат за надання професійної правничої здійснюється на умовах 100% оплати в строк до 30 квітня 2026 року.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви , пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача зазначає, що оскільки витрати ще не сплачені позивачем, тому не підлягають відшкодуванню.

Суд зазначає, що в постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (справа №922/445/19), сформульовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу, що консультація та визначення позиції захисту прав клієнта та підготовка та подання позовної заяви охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Тому такі дії вчинені адвокатом в межах однієї правничої послуги з підготовки позовної заяви і не є окремими видами правничих послуг. Також, представником позивача не було надано доказів на підтвердження складання позовної заяви, зави про усунення недоліків, заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки зазначені документи підписані особисто позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач скористався своїм процесуальним правом та заявив клопотання, відповідно до статті 134 КАС України про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

В той час коли, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для ухвалення у справі додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 гривень. Винесення додаткового рішення не впливає на його зміст та не змінює суті основного рішення.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

вирішив:

Заяву Сніжко Романа Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Ухвалити у цій справі додаткове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 /дві тисячі/ гривень 00 коп.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ст. 286 КАС України, може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua