Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №332/942/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/942/26

Провадження № 2/332/1900/26

Заочне рішення

Іменем України

07 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22038000253923 від 20.12.2019 в розмірі 75 505,64 грн, посилаючись на неналежне виконання своїх зобов`язань з боку відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.12.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 22038000253923, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 37 200,00 грн терміном на 24 місяці, реальна річна процентна ставка – 206,83%; плата за програмою страхування – 7 200,00 грн.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» був укладений Договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

Позивач стверджує, що на момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ані первісному кредитору, ані новому, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 26.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явилась, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за її відсутності. Крім того, про розгляд справи остання повідомлялась шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса її зареєстрованого місця проживання розташована у с. Кам`янське Василівського району Запорізької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України, листування з якою не ведеться. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

20.12.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 22038000253923, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 37 200,00 грн терміном на 24 місяці, реальна річна процентна ставка – 206,83%; плата за програмою страхування – 7 200,00 грн (а.с. 11).

Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчила факт взяття на себе відповідних зобов`язань, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» відповідачеві було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника як це передбачено умовами кредитного договору (а.с. 19-33).

Виходячи з вищезазначеного, при укладанні кредитного договору АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбачені умови договору, а саме ознайомив відповідача з умовами кредитного договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі тощо.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» був укладений Договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитними договорами (а.с. 38-41).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22038000253923 від 20.12.2019 в розмірі 72 505,64 грн (а.с. 42).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, заборгованість за ним становить 72 505,64 грн і складається вона з наступного: 35 808,06 грн – заборгованість по тілу кредиту; 55,58 грн – заборгованість по відсотках; 36 642,00 грн – заборгованість по комісії (а.с. 17-18).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в загальному розмірі 35 863,64 грн (35 808,06 грн – заборгованість по тілу кредиту; 55,58 грн – заборгованість по відсотках).

Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідає вимогам чинного законодавства, відповідачем вказаний розрахунок не спростований, доказів належного виконання зобов`язання відповідачем – суду також не надано.

Поряд з цим, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимоги позову про стягнення комісії в розмірі 36 642,00 грн, з огляду на таке.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби, тому особливості регулювання відносин сторін мають визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Спірний договір укладено 20.12.2019, тому суд застосовує норми Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції від 11.12.2019, що діяла на момент укладення договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 15.11.2016, що діяла на момент укладення кредитного договору, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Банк має право встановлювати комісії та інші платежі за додаткові, супутні послуги, що включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, окрім тих, що надаються безкоштовно.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в рамках справи № 766/8096/20.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції від 15.11.2016, що діяла на момент укладення кредитного договору, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Наведене викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в рамках справи № 363/1834/17.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі та факт надання правової допомоги підтверджено наступними документами: копією договору про надання правової допомоги № 43453613/1, укладеного 25.08.2025 між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А., копією додаткової угоди № 22038000253923 від 26.01.2026, копією детального опису робіт (наданих послуг) на суму 3 500,00 грн, копією акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 26.01.2026 на суму 3 500,00 грн, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Гулієвої С.А., копією посвідчення адвоката Гулієвої С.А. (а.с. 46-52).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають задоволенню частково, на 49,46%, то розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1 731,10 грн. Окрім того, позивач не подала жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат відповідача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Вказане узгоджується з правової позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 в рамках справи № 275/150/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» задоволені частково, на 49,46%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 316,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцерозташування: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 43453613) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22038000253923 від 20.12.2019 в розмірі 35 863,64 грн, судовий збір в розмірі 1 316,82 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 731,10 грн.

У задоволенні інших вимог позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун