Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №308/2255/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2255/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Закарпаттяенергозбут» через підсистему «Електронний суд» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що позивачу у 2019 році були передані дані, що фактичним споживачем та власником об`єкта на яке здійснюється постачання електроенергії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на вказаного споживача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до приписів Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписів ПРРЕЕ, позивач належним чином здійснював постачання електричної енергії за вказаним об`єктом.

Разом з тим, у зв`язку з тим, що з листопада 2021 року від споживача перестали надходити кошти на оплату електричної енергії, яка поставлялася за адресою: АДРЕСА_1 , фактична заборгованість у вказаного споживача за спожиту електричну енергії склала 16620,70 грн.

Зауважує, що з метою встановлення фактичних користувачів електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Закарпаттяенергозбут» було сформовано запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з даними, отриманими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно юридичними співвласниками житлового будинку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві спільної часткової власності (розмір частки: 1/2), яка набула право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 2-260, дата державної реєстрації: 26.09.2013, посвідченого Ужгородською районною державною нотаріальною конторою. Номер відомостей про речове право: 2652730; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної часткової власності (розмір частки: 1/2), який набув право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 2-261, дата державної реєстрації: 26.09.2013, посвідченого Ужгородською районною державною нотаріальною конторою. Номер відомостей про речове право: 2652964.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як співвласники будинку зобов`язані експлуатувати його відповідно до встановлених правил, вживати необхідних і можливих для нього заходів до забезпечення дотримання законодавства, перевіряти та контролювати стан інженерних комунікацій, зокрема, електромережі з метою забезпечення її відповідності встановленим нормам.

Вказує, що невиконання (неналежне виконання) власником своїх обов`язків не звільняє від відповідальності за порушення відповідних правил, за заподіяння збитків іншій особі у випадку пред`явлення та доведення такою особою обґрунтованої вимоги.

Відповідачі, як співвласники нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , є індивідуальними споживачами.

Позивач належним чином виконував свій обов`язок щодо постачання електричної енергії на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що внаслідок неналежного виконання вимог законодавства та взятих на себе зобов`язань у Відповідачів, як індивідуальних споживачів, перед товариством утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 16620,70 грн за період з червня 2021 року по травень 2025 року, включно, оплату якої вони не здійснили, що підтверджується розрахунком абонентською книжкою по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

На підставі наведеного, представник позивача просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 16620,70 грн та судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача ОСОБА_1 постановлено здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву від 08.04.2026, згідно з якою просить розгляд справи проводити без їхньої участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Позивачем надано докази про надсилання відповідачам копії позовної заяви разом з додатками до неї.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання, призначені на 08.04 та 07.05.2026 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик в суд рекомендованими поштовими відправленнями за останнім відомим місцем його проживання, які повернулися до суду без вручення адресату з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» (штрихкодові ідентифікатори: R067116843509 / R067147648461). Крім того, виклик відповідача ОСОБА_3 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 08.04 та 07.05.2026 не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик в суд рекомендованими поштовими відправленнями за місцем її реєстрації, які станом на 14.03.2026 та 18.04.2026 «прибули до відділення», відомості про їх одержання відсутні (штрихкодові ідентифікатори: R067116847296 / R067147644040). Відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення – «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Згідно з положеннями частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини першої, другої, восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (інформаційна довідка №458882427 від 30.12.2025) будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності (розмір частки 1/2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )

Абонентська книжка за особовим рахунком № НОМЕР_1 оформлена на ОСОБА_1 щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , містить дані про облік електроенергії, договір про постачання електроенергії від 01.01.2019, щомісячні нарахування та оплати. Заборгованість (сальдо) становить 16620,70 грн.

З довідки №153/501-16 від 09.02.2026 вбачається, що вона сформована щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за особовим рахунком № НОМЕР_1 щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість станом на 09.02.2026 складає 16620,70 грн.

Згідно з відповіддю №2332317 від 12.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді №2332300 від 12.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні.

ГУ ДМС у Закарпатській області на запит суду повідомлено, що ОСОБА_1 значиться знятим з реєстраційного обліку 23.08.2007 з адреси: АДРЕСА_2 , на адресу: с. Оноківці, Ужгородський район.

Крім того, згідно з відповіддю на запит суду Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області повідомлено, що відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на території сільської ради відсутні.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом його регулювання є, зокрема, відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання та розподілу електричної енергії.

Згідно зі статтею 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

За визначенням статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, що здійснюється на підставі відповідних договорів та спрямований на забезпечення умов проживання осіб у житлових приміщеннях.

Пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону передбачено право споживача отримувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги, а пунктом 5 частини другої статті 7 обов`язок оплачувати їх за встановленими тарифами у строки, визначені договором.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Такий договір є публічним договором приєднання та розробляється постачальником на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з абзацом 13 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг це домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем за цінами постачальника універсальних послуг.

Положеннями пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», а також пунктом 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його волю на укладення договору, зокрема подання заяви-приєднання, оплата рахунка та/або факт споживання електричної енергії.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики всі побутові споживачі, які станом на 31.12.2018 отримували електричну енергію від постачальника за регульованим тарифом, автоматично, без додаткової згоди, почали отримувати послуги від нового постачальника на умовах раніше укладених договорів. Такий порядок прямо врегульований пунктом 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» та постановою НКРЕКП №312.

Судом встановлено, що ТОВ «Закарпаттяенергозбут» здійснює постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

За цією адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Абонентська книжка та довідка №153/501-16 від 09.02.2026 підтверджують факт постачання електричної енергії до об`єкта та наявність заборгованості станом на 09.02.2026 складає 16620,70 грн.

Правильність розрахунку заборгованості відповідачами не спростована, контррозрахунок суду не надано.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України невиконання або несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є його порушенням та свідчить про прострочення боржника.

З матеріалів справи вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності відповідачам.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно. Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна та нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними з таким майном.

Оскільки електрична енергія постачається безпосередньо до об`єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій власності відповідачів, витрати на її оплату є витратами, пов`язаними з утриманням такого майна.

Відповідно до статей 541, 543 ЦК України у разі неподільності предмета зобов`язання боржники можуть нести солідарний обов`язок, а кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною другою пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію відповідно до укладених договорів. Пункт 1.1.2 ПРРЕЕ визначає індивідуального побутового споживача як фізичну особу, що використовує електричну енергію для побутових потреб.

Разом з тим, ці норми підлягають застосуванню у системному зв`язку з положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормами Цивільного кодексу України.

Договір постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання, а факт споживання електричної енергії є підтвердженням приєднання до його умов.

Електрична енергія постачалася до будинку, який перебуває у спільній частковій власності відповідачів. Відповідно до статті 360 ЦК України співвласники зобов`язані брати участь у витратах, пов`язаних зі спільним майном.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання спільного майна незалежно від того, хто фактично здійснює такі витрати, а співвласник, який їх сплатив, має право регресної вимоги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з постачання електричної енергії, відповідачами не виконано обов`язок щодо її оплати, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 16620,70 грн, яка підлягає стягненню.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 16620,70 грн підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках.

Керуючись статями 12-13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 16620 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», код ЄДРПОУ 41999833, місцезнаходження: пл. Жупанатська, 18, м. Ужгород, Закарпатська область.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення – 07 травня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик