Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №308/5654/26
Суддя: Світлик О. М.
Справа № 308/5654/26
3/308/2022/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Остапенка М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634920 від 08.04.2026 вбачається, що 03.04.2026 о 23 год. 37 хв. в м. Ужгороді, вул. Заньковецька, 17, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечив свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, яку йому інкримінують. Зазначив, що пояснення у нього відбиралися з приводу дати події, яка відбулася саме 06 квітня 2026 року, і на момент опитування, і на час розгляду справи вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнавав.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Остапенко М.Г. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Захисник зауважив, що органом, який складав протокол, встановлено належність транспортного засобу ОСОБА_3 , при цьому протокол складено відносно ОСОБА_1 . Водночас наголосив, що як протокол про адміністративне правопорушення, так і додані до нього матеріали не містять будь-яких даних, які б вказували на причетність до дорожньо-транспортної пригоди саме його підзахисного, а висновок, до якого прийшла посадова особа, яка складала протокол серії ЕПР1 №634920 від 08.04.2026, щодо суб`єкта адміністративного правопорушення у вказаному документі жодним чином не мотивовані та не обґрунтовані належними, допустимими доказами. Зокрема, не додано будь-які показання технічних приладів, показання засобів фото- та/або відеоспостереження, інші матеріали, що були необхідні для прийняття рішення для складання протоколу відносно його підзахисного. Ствердив, що схема місця ДТП не містить дату її складання, у ній вказаний тільки один транспортний засіб потерпілого. Інших доказів, що транспортний засіб потерпілого перебував у час та місці, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634920 від 08.04.2026, до матеріалів не долучено.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Згідно з приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Статтею 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вимогами п. 13.3 Правил дорожнього руху визначено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Сукупність зібраних у справі доказів не є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 що 03.04.2026 о 23 год. 37 хв. в м. Ужгороді, вул. Заньковецька, 17, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.
Факт причетності до дорожньо-транспортної пригоди у вказаний день та у вказаному місці ОСОБА_1 заперечив.
Беззаперечних доказів того, що внаслідок керування транспортним засобом саме він допустив зіткнення з іншим автомобілем матеріали справи не містять. У поясненнях, наданих водієм ОСОБА_2 03.04.2026, відсутня вказівка на марку транспортного засобу, який рухався зустрічною смугою і з яким відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Будь-яких відеозаписів з належною фіксацією самої дорожньо-транспортної пригоди, його учасників, які б беззаперечно вказували на обставини її вчинення, до матеріалів справи не додано.
Згідно з вимогами п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Відповідно до п. 8 вказаного розділу зазначено, якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.
При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.
Разом з тим, зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.04.2026 о 23:37:00 за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Марії Заньковецької, 17, доданої до протоколу, таку підписано лише ОСОБА_2 , працівником поліції зазначено, що на автомобілі «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , наявні видимі (зовнішні) пошкодження, а саме: бокова ліва частина.
При цьому матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять актів огляду автомобілів на предмет наявності характерних пошкоджень.
Таким чином, за відсутності даних щодо характеру та локалізації пошкоджень вказаних транспортних засобів неможливо достовірно встановити, що наявні на вказаних автомобілях пошкодження утворилися наслідок взаємного контактування при дорожньо-транспортній пригоді 03.04.2026 за обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що причетність ОСОБА_1 до даної дорожньо-транспортної пригоди не доведена, а останній проти цього заперечує, відтак відсутні підстави для висновку про порушення ним вимог п. 13.3ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на викладене, матеріали справи не містять тієї сукупності беззаперечних, достатніх та належних доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, приходжу до переконання, що провадження у даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 124, 247, 283, 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua