Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №308/2249/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2249/26

3/308/919/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю представника Закарпатської митниці Державної митної служби України Селеша О.Я., захисника – адвоката Юрика Б.І. розглянувши справу про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Державної митної служби України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи – ФОП « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_2 ), паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 09.07.2015 Міжгірським РС ГУДМС України в Закарпатській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 22.02.2021, орган, що видав: 2128, РНОКПП НОМЕР_3 , за ст. 485 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

02.10.2025 до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 №и. НОМЕР_4 від 27.03.2024 встановлено, що на запит митниці Чехії компанія, яка зазначена в декларації постачальника, заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Декларація постачальника (виробника) – це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні – учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезені до іншої країни – учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 01.04.2024 в зоні митного контролю митного посту «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом – ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), згідно з відомостями, зазначеними в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 01.04.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110004204U0 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №20240045 від 24.03.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0648800 від 27.03.2024 на товар «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка SCHMITZ CARGOBULL, модель SCS 24/L-13.62 EB, календарний рік виготовлення: 2016, шасі: НОМЕР_6 ».

Відправником даного товару є іноземне підприємство «Jakub Ruta» (46605 Jablonec nad Nisou, Zemedelska 83/5, Чехія), а одержувачем згідно з гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалася на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці, замість договору, контракту (код документу 4305) №№20240045 від 24.03.2024, укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Jakub Ruta» та покупцем – ФОП ОСОБА_1 . Згідно з графою 9 особою, відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «торгівля та питання пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 було надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0648800 від 27.03.2024, який виданий митним органом Чехії.

Згідно з гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 80 104,19 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр. 36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)).

У графі 44 МД під кодом 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) зазначено документ EUR.1 №и.Ty 0648800 від 27.03.2024.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 №и.Ty 0648800 від 27.03.2024 виготовлений на підставі підробленого документу – декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 01.04.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110004204U0 є неправомірним.

Згідно з листом управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345 без застосування коду пільги «410» по МД від 01.04.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110004204U0 ОСОБА_1 необхідно було сплатити митні платежі в сумі 128 166,71 грн (в тому числі ввізне мито – 40 052,10 грн та ПДВ – 88 114,61 грн).

На запрошення до Закарпатської митниці для надання пояснень ОСОБА_1 не прибув (лист Закарпатської митниці від 15.01.2026 №7.7-20/20-01/13/166), про причини неприбуття митницю не повідомив.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №и.Ty 0648800 від 27.03.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 48 062,94 грн (в тому числі ввізне мито – 40 052,52 грн та ПДВ – 8 010,42 грн).

Представник Закарпатської митниці у судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Юрик Б.І. у судовому засіданні заперечив щодо обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, при цьому зауважив, що у разі, якщо суддя дійде висновку про наявність в діях його підзахисного складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, то просить застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Заслухавши представника Закарпатської митниці та захисника, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, вважаю, що у діях ОСОБА_3 є склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України – дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).

Декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (ч. 8 ст. 4 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться крім іншого такі відомості: відомості про товари: митна вартість товарів та метод її визначення.

Митна декларація подається митному органу декларантом.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 459 МК України передбачено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Відповідно до п. 43 ст. 4 МК України посадові особи підприємств – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Наведене вказує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.

Згідно з диспозицією ст. 485 МК України адміністративна відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, стверджується зібраними у справі про порушення митних правил доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0085/UA305000/2026 від 30.01.2026; доповідною запискою начальника управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 02.10.2025 №15/15-03/20125; листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1 від 08.09.2025) з додатком листом уповноваженого митного органу Чехії, його перекладом та переліком сертифікату з перевезення EUR.1; витягом з АСМО «Інспектор» копії МД від 15.02.2024 ІМ40 ДЕ №24UА305110002404U0 та товаросупровідними документами: інвойс №20240045 від 24.03.2024, сертифікатом з перевезення товару EUR.1 №и.Ту 0648800 від 27.03.2024, сторінками паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків; листом УБК та ПМП №20/20-02/627 від 06.01.2026 з додатком; листом управління контролю та адміністрування митних платежів №15/15-01/1345 від 14.01.2026 з розрахунком; доповідною запискою старшого державного інспектора оперативного відділу №2 управління БК та ПМП Ладомиряка Е. від 30.01.2026.

Досліджені та перевірені доказами обставини поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №и.Ty 0648800 від 27.03.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 48 062,94 грн (в тому числі ввізне мито – 40 052,52 грн та ПДВ – 8 010,42 грн).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією ст. 485 МК України передбачено стягнення у виді накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, у відповідності до вимог ст. 23, 33 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ст. 485 МК України, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів (24 031,47 грн).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 485, 527-529 МК України, ст. 33, 40-1, 283-285, 287-291 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 24 031 (двадцять чотири тисячі тридцять одна) гривня 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик