Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №721/1619/25 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №721/1619/25

Суддя: Марчук В. Т.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В. Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 ставиться в порушення, що він 20 червня 2025 року о 17 год. 10 хв. був виявлений прикордонним нарядом «Контроьний пост» на напрямку 672 прикордонного знаку, на відстані 30 000 метрів від лінії Державного кордону у населеному пункті Усть-Путила, в межах контрольованого прикордонного району. ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У разі задоволення апеляційної скарги, просить вирішити питання розподілу понесених ним судових витрат, а саме повернути сплачений ним судовий збір.

До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, мотивовану тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи судом першої

Провадження №33/822/182/26 Головуючий у І інстанції: Проскурняк С. П.

Категорія: ст. 204-1 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т. інстанції. Про результати розгляду справи дізнався лише 13 квітня 2026 року, ознайомившись зі змістом оскаржуваної постанови в єдиному державному реєстрі судових рішень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з рішенням суду про закриття провадження, у зв`язку із закінчення строку накладення адміністративного стягнення, оскільки жодних протиправних дій не вчиняв, а тому вважає, що дана справа підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

В період часу з 15 червня 2025 року по 21 червня 2025 року ОСОБА_1 разом з дружиною перебував у с. Кривопілля Івано-Франківської області з метою відпочинку. У зазначений період вони проживали в орендованому будинку та здійснювали поїздки до навколишніх природніх і культурних об`єктів.

20 червня 2025 року орієнтовно о 17:00, під час повернення із с. Великий Рожин Івано-Франківської області до місця тимчасового проживання, на ділянці автомобільної дороги Р-62 між с. Розтоки та с. Усть-Путила Чернівецької області, його транспортний засіб був зупинений патрулем ДПС України.

Жодних повідомлень про складання відносно нього адміністративного протоколу чи оформлення інших процесуальних документів ОСОБА_1 не надходило. Після перевірки документів, отримав дозвіл на подальший рух.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та достовірні докази, які б підтверджували його вину.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, до суду не з`явився.

В апеляційній скарзі просив проводити розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду у разі його пропуску з поважних причин.

В матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розгляд справи, 29 січня 2026 року, відбувся без участі ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, а також враховуючи доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 дізнався про наявність оскаржуваної постанови лише 13 квітня 2026 року на сайті «Судова влада», апеляційний суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином не були дотримані.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №343822 від 20 червня 2025 року, схема щодо обстановки, що склалась в районі населеного пункту Селятин.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №343822 від 20 червня 2025 року (а. с. 1) вбачається, що цього ж дня о 16 год. 40 хв., ОСОБА_1 був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 30000 метрів до лінії державного кордону, на напрямку 672 прикордонного знаку, в межах контрольованого прикордонного району. ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону, шляхом прямування в сторону державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

На схемі щодо обстановки, що склалась в районі населеного пункту Селятин, Вижницького району Чернівецької області (а. с. 3) відображено лінію державного кордону, напрямок руху ОСОБА_1 та місце його затримання прикордонним нарядом «Контрольний пост».

Дослідивши вказані докази, апеляційний суд вважає, що такі не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки останні не доводять прямого умислу у ОСОБА_1 на незаконний перетин державного кордону України.

Так, протокол про адміністративне правопорушення та схема доводять виключно факт перебування ОСОБА_1 в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 672, на відстані 30 000 метрів до лінії державного кордону України.

Натомість, з пояснень ОСОБА_1 , викладених у апеляційній скарзі вбачається, що він разом з дружиною в період часу з 15 червня 2025 року по 21 червня 2026 року відпочивали в с. Кривопілля та здійснювали поїздки до навколишніх природніх об`єктів. Так, 20 червня 2025 року вони рухалися з с. Великий Рожин у напрямку с. Кривопілля на автомобілі Suzuki Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час зупинки та перевірки документів на блокпості було встановлено, що у них відсутній дозвіл на перебування у прикордонній зоні, про необхідність отримання якого йому не було відомо.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що ні протоколу особистого огляду, вході якого у громадянина ОСОБА_1 було вилучено речі та документи, які б могли свідчити про намір перетину державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, суду не надано.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Саме по собі перебування ОСОБА_1 на відстані 30 кілометрів від лінії державного кордону, не може слугувати доказом наміру в нього незаконно перетнути Державний кордон України, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним обставинам, а тому прийшов до неправильного висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а тому постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Що стосується вимог апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про повернення сплаченого ним судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення районного суду від 29 січня 2026 року у справі 721/1619/25, що підтверджується квитанцією №9390-7848-7702-5878 від 20 квітня 2026 року.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги здійснена без наявності відповідного обов`язку.

Разом з тим, порядок повернення помилково зарахованих коштів регулюється Порядком «Повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», який затверджений наказом Міністерством фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі по тексту - Порядок).

У зв`язку з цим, питання повернення помилково зарахованих коштів не належить до предмета розгляду у межах даної справи та вирішується у позасудовому порядку відповідно до вимог зазначеного Порядку, а тому вимога ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Путильського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 29 січня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В. Т. Марчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua