Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №389/3533/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2026 року м. Кропивницький

справа № 389/3533/24

провадження № 22-ц/4809/143/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді (суддя-доповідач): Дуковського О.Л.

суддів – Дьомич Л.М., Письменного О.А.,

з участю секретаря – Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Білозор Олеся Олександрівна, на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року та на додаткове рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Калінка-Бондар О.Б., звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг за борговою розпискою від 09.04.2021 в розмірі 7 820 доларів США та 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 693,69 доларів США.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона дала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США. Виникнення між ними боргових зобов`язань підтверджується розпискою складеною ОСОБА_2 09.04.2021, оригінал якої знаходиться у неї. Зі змісту вказаної розписки, вбачається, що ОСОБА_2 отримав від неї грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та зобов`язався повернути вказану суму в строк до 09.10.2021, але в порушення зазначеного, ОСОБА_2 повернув їй лише частину боргу у сумі 2 180 доларів США, а інша частина боргу станом на день звернення до суду з даним позовом залишилася не повернутою.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.07.2025 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою від 09.04.2021 в загальному розмірі 8 513 доларів США 69 центів, яка складається з основного боргу – 7 820 доларів США, 3% річних – 693 доларів США 69 центів, а також сплачений судовий збір в сумі 3 520 грн 24 коп.

Додатковим рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.07.2025 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями суду ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Білозор О.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення та додаткове рішення скасувати у зв`язку з порушенням судом норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також, просить призначити почеркознавчу експертизи у справі на розгляд якої поставити питання: «Чи виконаний підпис на розписці датованій 09.04.2021, ОСОБА_2 або іншою особою з наслідуванням його підпису?», проведення якої доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Калінка-Бондар О.Б., направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, зазначаючи що вказані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Також, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам чинного законодавства, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 09.04.2021 надала ОСОБА_2 в борг грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 09.04.2021, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до умов вказаної розписки, ОСОБА_2 в строк до 09.10.2021 мав повернути ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США.

В судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 було повернуто частину грошових коштів отриманих в борг, у розмірі 2 180 доларів США.

Позивачка 22.02.2022 уклала шлюб з ОСОБА_4 , про що Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено актовий запис №217. Після реєстрації шлюбу, позивачка набула прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти – фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Положеннями статті 1047 ЦК України, вказано, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі, якщо складається боргова розписка, то це вже є доказом факту отримання грошових коштів, тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України.

Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає отримання коштів, скріплює її своїм підписом, це свідчить про реальний характер договору позики.

Як встановлено судом, розписка, яка є в матеріалах даної справи, містить дату її складання, отримання грошових коштів (в борг) в конкретно визначеній сумі та зобов`язання щодо їх повернення у визначений строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що зазначена розписка є належним письмовим доказом укладення між позивачем та відповідачем договору позики в указаній в ній сумі. Вона підтверджує як його укладення, так і умови договору, суму позики, дату отримання коштів в борг, зобов`язання їх повернення у визначену в ній дату, а також засвідчує отримання відповідачем (боржником) від кредитора (позивача) вказаної грошової суми. Розписка також підтверджує право позивача вимагати від відповідача повернення суми боргу, і обов`язок відповідача - виплатити позивачу зазначену суму боргу.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Крім того, після закінчення строку позики права та інтереси позикодавця/кредитора забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, за якою за увесь час прострочення повернення грошового зобов`язання стягуються 3% річних (якщо інший розмір саме процентів річних не визначено договором) та % інфляції.

Передбачене ч.2 ст.625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

У ч.2 ст.625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Отже, 3 % річних розраховуються з урахуванням боргу у розмірі 7 820 доларів США, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання.

Представником позивача надано суду розрахунок 3% річних, який розраховано, відповідно до норм чинного законодавства. При цьому, відповідачем власного розрахунку суду не надано, заперечень щодо його розміру від нього не надходило.

Враховуючи викладене, а також те, що боргова розписка від 09.04.2021 підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів ОСОБА_2 та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 було надано належні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, суд першої інстанції правомірно постановив додаткове рішення про стягнення таких витрат.

Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Встановлено, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду підтверджено: угодою про захист (представництво) та надання правової допомоги від 07.08.2025; випискою за банківським рахунком адвоката Калінка-Бондар О.Б. від 02.10.2025.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню документально підтверджені понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн відповідно до вимог статті 133 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Білозор Олеся Олександрівна - залишити без задоволення.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року та додаткове рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2025 року – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний