Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №405/655/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2026 року м. Кропивницький

справа № 405/655/24

провадження № 22-ц/4809/187/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді (суддя-доповідач): Дуковського О.Л.,

суддів – Дьомич Л.М., Письменного О.А.,

з участю секретаря – Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Охременко Артем Вікторович,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Охременко Артем Вікторович, на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 18 червня 2025 року про встановлення факту, що має юридичне значення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Охременко А.В., звернулась до Подільського районного суду м. Кропивницького з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення юридичного факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування позову вказала, що з 1994 року, коли позивачу було 10 років, її мати ОСОБА_3 почала проживати з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та дружина. Разом вони виховували та утримували позивача, а ОСОБА_2 ставився до неї як до рідної дочки. При цьому, ОСОБА_2 своїх дітей не мав. У 2006 році померла мати позивача ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_2 продовжив проживати разом із позивачем та її дочкою ОСОБА_4 та продовжив їх утримувати, а саме сплачував комунальні послуги, робив поточний ремонт у будинку. Коли позивач вийшла заміж та в неї народилася дитина ОСОБА_5 , ОСОБА_2 визнавав його як свого онука, а чоловіка позивача – як свого зятя. У січні 2023 року ОСОБА_2 був мобілізований та ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув, виконуючи бойові завдання. Поховання ОСОБА_2 здійснювала позивач. Вказує, що між позивачем та ОСОБА_2 були родинні відносини та останній здійснював її повне матеріальне утримання. У зв`язку з відсутністю іншого врегульованого порядку встановлення факту перебування на утриманні позивач позбавлена можливості довести такий факт та одержати документ, що підтверджує факт її перебування на утриманні у ОСОБА_2 . Встановлення даного факту необхідно позивачу для оформлення спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , а також впливатиме на отримання позивачем соціальних гарантій, передбачених для осіб, які перебували на утриманні.

Рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького від 18.06.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про встановлення факту, що має юридичне значення – відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що досліджувати доводи сторін по суті заявлених позовних вимог без належного визначення складу учасників є недоцільним через неналежний склад відповідачів у цьому спорі, а саме незалучення Кропивницької міської ради, Міністерства оборони України та відповідних органів Пенсійного фонду України в якості співвідповідачів, оскільки це не призведе до належного захисту порушеного права.

Не погодившись із вказаною ухвалою районного суду, адвокат Охременко А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення районного суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що між позивачем та ОСОБА_2 були родинні відносини та останній здійснював її повне матеріальне утримання. У зв`язку з відсутністю іншого врегульованого порядку встановлення факту перебування на утриманні позивач позбавлена можливості довести такий факт та одержати документ, що підтверджує факт її перебування на утриманні у ОСОБА_2 . Встановлення даного факту необхідно позивачу для оформлення спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , а також впливатиме на отримання позивачем соціальних гарантій, передбачених для осіб, які перебували на утриманні.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що через неналежний склад відповідачів у цьому спорі, а саме незалучення Кропивницької міської ради, Міністерства оборони України та відповідних органів Пенсійного фонду України в якості співвідповідачів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 9).

25.03.1987 батьки позивача розірвали шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 11).

Згідно паспорту громадянина України позивач ОСОБА_1 з 06.02.2002 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

У свою чергу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований з 31.03.1996 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 12-13).

ОСОБА_2 у 2005-2006 р.р. здійснював оплату за навчання ОСОБА_1 в університеті (а.с. 17-19).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у позивача народилася дитина ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження. Батьком дитини вказано ОСОБА_7 , який записаний зі слів матері згідно ч. 1 ст. 125 СК України (а.с. 20, 21).

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 37).

Так, 08.09.2023 позивачу ІНФОРМАЦІЯ_9 було направлено сповіщення № 292 про те, що її батько ОСОБА_2 виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області (а.с. 36).

12.09.2023 позивач здійснила поховання ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про поховання (а.с. 38).

Згідно довідки Квартального комітету № 20 Подільського району м. Кропивницького від 28.05.2025 № 54 ОСОБА_2 проживав до моменту смерті за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с. 163).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно їй для оформлення спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , а також оформлення соціальних гарантій, передбачених для осіб, які перебували на його утриманні.

Так, статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Так, відповідно до ст.ст. 1264, 1265 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а у п`яту - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Тобто, законодавець встановлює такі вимоги до утриманця спадкодавця як:

1)неповнолітня або непрацездатна особа;

2)не член сім`ї спадкодавця;

3)не менш 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу;

4)надана спадкодавцем матеріальна допомога повинна бути для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Так, Верховний Суд також звертав увагу на те, що належним відповідачем у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, пов`язане із правом на спадкування, за умови відсутності спадкоємців, є саме територіальна громада в особі відповідної місцевої ради. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 405/5508/21.

Позивач стверджує, що у померлого ОСОБА_2 відсутні спадкоємці, а тому належним відповідачем у даній справі є, зокрема, Кропивницька міська рада, яка є представником територіальної громади.

Водночас, інформація про спадкоємців ОСОБА_2 та заведення спадкової справи після його смерті за заявами інших осіб, у матеріалах справи відсутня, а з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, встановлених ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд позбавлений можливості самостійно витребовувати дану інформацію.

При цьому, суд відзначає, що позивач правом на подання до суду клопотань про витребування доказів не скористалася, самостійних заходів щодо витребування даних відомостей шляхом направлення відповідних запитів, заяв, тощо з метою з`ясування всіх належних відповідачів у справі також не вживала.

Також, як вбачається із ч. 1 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Згідно ст. 38 цього Закону члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно ст.ст. 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата таких пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України. Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відтак, належним відповідачем у даній справі є, зокрема, відповідний орган Пенсійного фонду України, який уповноважений здійснювати пенсійне забезпечення позивача в разі втрати годувальника.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 16-1 цього Закону до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у статті 16 цього Закону, зокрема, належать утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У свою чергу, згідно ст.ст. 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відтак, належним відповідачем у даній справі є, зокрема, Міністерство оборони України, який уповноважений призначати та виплачувати одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

Також, відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Відтак, належним відповідачем у даній справі є, зокрема, відповідний орган Пенсійного фонду України, який уповноважений здійснювати пенсійне забезпечення військовослужбовців.

Водночас, позивач у своїй позовній заяві визначила відповідачем лише ІНФОРМАЦІЯ_10 , а відтак реалізувала своє право на захист саме у такий спосіб, розпорядившись своїми вимогами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Однак, суд відзначає, що відомі спадкоємці померлого ОСОБА_2 відсутні, а позивачем до участі у справі територіальна громада в особі Кропивницької міської ради залучена не була. Так само позивачем не залучено до участі в справі в якості співвідповідачів Міністерство оборони України та відповідні органи Пенсійного фонду України, до відання яких входить реалізація соціальних гарантій, передбачених для осіб, які перебували на утриманні загиблого військовослужбовця. До закінчення підготовчого провадження та в ході розгляду справи по суті позивач клопотань про залучення співвідповідачів не заявляла.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позов у справі за відсутності належного відповідача або співвідповідача не може бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовується.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц.

Разом з тим, повноважень самостійно залучити таку особу в якості співвідповідача суд не має, позаяк такі процесуальні дії належить вчиняти лише за клопотанням позивача (постанова Верховного Суду від 13.04.2021 року в справі № 925/440/18).

На думку суду, вирішувати спір та досліджувати доводи сторін по суті заявлених позовних вимог без належного визначення складу учасників є недоцільним, оскільки це не призведе до належного захисту порушеного права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що через неналежний склад відповідачів у цьому спорі, а саме незалученні Кропивницької міської ради, Міністерства оборони України та відповідних органів Пенсійного фонду України в якості співвідповідачів, через що відмовиву задоволенні позовних вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.

Колегія суддів апеляційного суду, підсумовуючи наведене, враховуючи конкретні обставини справи, дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Охременко Артем Вікторович - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 18 червня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний

Головуючий: (підпис)

Судді : (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду О.Л. Дуковський