Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №347/237/22 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 347/237/22

Провадження № 22-ц/4808/824/26

Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Кузнєцова В.В.,

з участю представників відповідача та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Кутської селищної ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: відділ освіти Кутської селищної ради, Розтоківський ліцей Кутської селищної ради про поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду від 09 березня 2026 року під головуванням судді Кіцули Ю.С. у м. Косів,

в с т а н о в и в:

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про перегляд рішення Косівського районного суду від 24 травня 2023 року у цій справі у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтувала тим, що рішенням Косівського районного суду Івано-Франківського суду від 24.05.2023 у задоволенні її вимог про поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу було відмовлено.

ОСОБА_1 вказує про те, що у судовому рішенні від 24.05.2023 у цій справі суд встановив і вказав на п.п.1 п.2 рішення одинадцятої сесії Кутської селищної ради 8 демократичного скликання від 07.10.2021 №7-11/2021 «Про дострокове розірвання контракту з директором закладу загальної середньої освіти - Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області».

Відповідно до тексту рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року зміст п.п 1 п. 2 вказано: видати наказ про звільнення директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 у зв`язку із достроковим розірванням контракту відповідно до п.1 цього рішення, після закінчення періоду її тимчасової непрацездатності, на підставі якого був виданий Наказ №3-к від 14.01.2021 про її звільнення.

Відповідно до тексту рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року в п.1 зазначено: «достроково розірвати контракт №04/13 із директором закладу загальної середньої освіти Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 та звільнити її із займаної посади з підстав, передбачених контрактом, згідно абзацу 5 п.5.3. контракту - за систематичне неналежне виконання інших обов`язків керівника, визначених Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими актами законодавства».

В постанові Восьмого апеляційного суду від 09 січня 2026 року в справі №300/5412/25 вказано, що п. 1 рішення одинадцятої сесії Кутської селищної ради 8 демократичного скликання від 07.10.2021 №7-11/2021 достроково розірвано контракт №04/13 і звільнено з посади та, що п.1 рішення вищезгаданої сесії про її звільнення є актом індивідуальної дії в межах трудових правовідносин та є підтвердженням того, що п. 1 цього рішення сесії є невід`ємною частиною процедури звільнення, яка раніше не була предметом дослідження судом.

Наказ №3-к від 14.01.2022 про звільнення помилково посилається на п.п.1 п. 2 рішення сесії від 07.10.2021. Водночас справжня змістовна підстава звільнення викладена у п. 1 цього ж рішення сесії.

Оскільки під час першого розгляду справи суд не досліджував п.1 про розірвання контракту, тому суд не міг дати належну правову оцінку законності підстав звільнення. Апеляційним адміністративним судом 09 січня 2026 року встановив підставу звільнення, яка відрізняється від тієї, що була в наказі №3-к від 14.01.2022, що і є доказом невідповідності пунктів рішення вищевказаної сесії при звільненні.

Повний текст рішення сесії від 07.10.2021, отриманий нею в серпні 2025 року, доводить, що воля відповідача на її звільнення була сформована та оформлена в період її тимчасової непрацездатності. На рішенні сесії є дата прийняття 07 жовтня 2021 року під час її хвороби та дата надсилання 19 серпня 2025 року, що чітко розмежовує час існування обставини та час, коли вона стала їй відома. Ця обставина є саме нововиявленою, а не новою.

Про існування п. 1 рішення сесії Кутської селищної ради від 07.10.2021 у якому підставою звільнення зазначено саме системне невиконання обов`язків їй не було і не могло бути відомо під час попереднього розгляду справи.

На стадії судового розгляду відповідачем було надано лише витяг вищезгаданого рішення сесії, де було вказано інший пункт рішення від 07.10.2021, а саме п.п. 1 п.2, що ввело суд в оману щодо реальних підстав припинення трудових відносин.

Виявлено факти, що грубо порушують процедуру звільнення за ініціативою власника.

На її думку вищенаведені обставини є нововиявленими.

Відсутність повного тексту рішення сесії від 07.10.2021 та отримання його після розгляду справи, є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома їй на час розгляду цієї справи.

Ненадання відповідачем повного тексту рішення сесії від 07.10.2021 в день звільнення унеможливило вчасне виявлення суперечностей між п. 1 та п.п. 1 п. 2 рішення сесії від 07 жовтня 2021 року, який є фактом звільнення під час хвороби з ініціативи власника за системність порушень є порушенням процедури при звільненні.

У зв?язку із наведеним просила заяву задовольнити та скасувати рішення Косівського районного суду від 24 травня 2023 року у цій справі і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі:

1) визнати незаконним та скасувати п. 1 з тексту рішення сесії «Про дострокове розірвання контракту з директором закладу загальної середньої освіти - Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області» VIII демократичного скликання №7-11/2021 від 07.10.2021 року;

2) визнати незаконним та скасувати п.п. 1 п. 2 з тексту рішення сесії «Про дострокове розірвання контракту з директором закладу загальної середньої освіти - Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області» 8 демократичного скликання №7-11/2011 від 07.10.2021 року;

3) скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_2 » №3-к від 14 січня 2022 року як похідний від незаконного п. 1 Рішення сесії №7- 11/2021 від 07 жовтня 2021 року Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області;

4) поновити ОСОБА_1 на посаді директора закладу загальної середньої освіти - Розтоківський ліцей Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області;

5) стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою Косівського районного суду від 09 березня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у цій справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що судом першої інстанції було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушено норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд першої інстанції помилково розцінив надані нею відомості як намагання здійснити переоцінку доказів. Насправді мова йде про виявлення нових юридичних фактів, які існували на момент прийняття рішення Кутської селищної ради сесії № 7- 11/2021 від 07.10.2021, але були свідомо приховані відповідачем шляхом надання суду лише похідних наказів замість повного тексту першоджерела - рішення від 07.10.2021.

Рішення сесії від 07.10.2021 існувало на момент розгляду справи судом, але його повний текст не був їй відомий, оскільки відповідач надав лише накази, подання. Повний текст рішення сесії від 07.10.2021 став їй відомий 19.08.2025, що є поважною причиною для перегляду рішення.

Апелянтка зазначає, що суд у рішенні сесії 07.10.2021 не звернув уваги на пп.1.п.2 (звільнити після хвороби) та пп.4.п.2 (обов`язково працевлаштувати), а наказ №3-к від 14.01.2022 суперечить самому рішенню сесії на підставі якого він виданий.

Апелянтка вважає, що наведені факти у своїй заяві це не переоцінка доказів, а нововиявлені обставини.

Фактом є і виявлення обов`язку працевлаштувати, зафіксованого у рішенні сесії Кутської селищної ради від 07.10.2021 це юридичний факт який існував, але був прихований.

Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі проігнорував розбіжність підстав звільнення з посади чим підтвердив звільнення за статтею яка фактично не застосовувалася відповідачем у наказі №3-к від 14.01.2022 та трудовій книжці.

Визнання відповідачем іншої статті звільнення у письмових запереченнях є новим юридичним фактом, вже після ухвалення рішення суду у цій справі. Тому це не переоцінка доказів, а зміна позиції сторони, яка повністю спростовує висновки суду про законність звільнення за ч.3.ст.40 КЗпП України.

Суд помилково вважає переоцінкою доказів п.п. 4 п. 2 рішення сесії від 07.10.2021 про обов`язкове працевлаштування матерів, який є істотним та вирішальним у цій справі.

Апелянтка вважає, що наявність зазначеного в розпорядчому документі відповідача робить наказ № 3-к «Про звільнення ОСОБА_2 » від 14.01.2022 незаконним.

Відповідач визнав зміну п.3.ст.40 КЗпП України на п.8.ст.36 КЗпП України, отже автоматично підтвердив обов`язок щодо її працевлаштування.

Відмова суду визнати це нововиявленою обставиною є порушенням матеріальної норми, яка захищає матерів з дітьми до трьох років, порушенням гарантій, визначених Законом.

Приховування п.1, пп.1.п.2, п.п.4 п.2 рішення сесії свідчить про неналежне, недобросовісне виконання відповідачем обов`язку надати докази про законність звільнення.

Апелянтка зазначає, що суд передчасно зробив висновок про переоцінку доказів, не дослідивши факт ознайомлення з повним текстом рішення сесії від 07.10.2021, що є нововиявленою обставиною.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалити нове рішення, яким її заяву задовольнити. Скасувати рішення суду першої інстанції від 24.05.2023 і задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Кутської селищної ради Косівського району подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що заперечує зміст та вимоги апеляційної скарги.

Апелянтка стверджує, що ніби то від неї були приховані юридичні факти, а саме: рішення сесії Кутської селищної ради від 07.10.2021 про дострокове розірвання контракту та вручені лише накази відділу освіти Кутської селищної ради про її звільнення та щодо працевлаштування.

ОСОБА_1 зазначає, що про рішення сесії під час розгляду справи вона не знала і тому цей документ є нововиявленою обставиною. Однак, такі твердження не відповідають дійсності.

Рішення, яке було предметом дослідження в суді, ніяк не могло бути приховане від позивачки чи надане в неповному вигляді.

В позивачки при розгляді справи були всі документи по справі. В матеріалах є повне рішення сесії Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 №7-11/2021. Стверджуючи протилежне, ОСОБА_1 надає неправдиві відомості. Окрім цього, в порядку пункту 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» таке рішення оприлюднене на офіційному сайті Кутської селищної ради після його прийняття.

ОСОБА_1 не однозначна у своїх доводах, оскільки в заяві про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами вона стверджує, що судом не було досліджено пункт 1 рішення сесії Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 №7-11/2021, а далі стверджує, що взагалі рішення Кутської селищної не досліджувалось судом.

В заяві ОСОБА_1 посилається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2026 у адміністративній справі №300/5412/25, яка є ніби то також нововиявленою обставиною, оскільки адміністративний суд встановив факт її звільнення 07.11.2021.

Фактично Восьмим апеляційним адміністративним судом надавалась оцінка предметної юрисдикції розгляду адміністративної справи про звільнення ОСОБА_1 . У Постанові Восьмого окружного адміністративного суду чітко зазначено, що судовими рішеннями у цивільній справі №347/237/22 уже надано правову оцінку законності оскаржуваного рішення Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 № 7-11/2021. Таким чином, адміністративний суд не встановлював момент звільнення ОСОБА_1 .

Окрім цього, рішення адміністративного суду від 09.01.2026 не може бути нововиявленою обставиною, оскільки нововиявленими є ті обставини, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі на час розгляду справи. Тобто, визначальною ознакою для нововиявлених обставин, зокрема, є те, що вони існували на час розгляду справи.

ОСОБА_1 стверджує, що внаслідок того, що від неї приховали рішення Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 № 7-11/2021, було порушено процедуру звільнення та не досліджено ряд питань, що ставились при звільненні і ніби то її звільнено в період тимчасової непрацездатності та не працевлаштовано, як матір, що має дітей до 3-хрічного віку. Однак таке не відповідає фактичним обставинам справи.

Також, не відповідає дійсності зазначене ОСОБА_1 про розбіжність підстав звільнення між записами в трудовій книжці та наказі №3-к від 14.01.2022.

ОСОБА_1 намагається вказати нові обставини, називаючи це новими юридичними факти в цілях перегляду судового рішення.

Наводячи в апеляційній скарзі твердження про порушення процедури її звільнення, ОСОБА_1 фактично намагається здійснити повну переоцінку доказів судом.

Наведені заявницею дані не носять характеру нововиявлених обставин, а суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та всебічно і повно з`ясував всі обставини.

Просить залишити ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник Кутської селищної ради Голобуцька К.В., представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: відділу освіти Кутської селищної ради Шнайдер В.Є. та представник Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Матичук У.Т. вимоги апеляційної скарги заперечили, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про день, час і місце слухання справи. ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про розгляд справи за її відсутності і вказала, що вимоги апеляційної скарги підтримує повністю.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третіх осіб, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.

Встановлено, що на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 13.08.2025, Кутська селищна рада за №2208/09-04/25 від 21.08.2025– надала їй копію рішення №7-11/2021 від 07.10.2021 року (а.с.12).

Згідно копії рішення Кутської селищної ради №7-11/2021 від 07.10.2021 (а.с.13-15) встановлено прийняте радою рішення відносно заявниці ОСОБА_1 , текст якого є ідентичним тому ж рішенню, що міститься в матеріалах цивільної справи №347/237/22 (а.с.183-184 том 1), і яке досліджувалось судом при розгляді вказаної цивільної справи.

Відповідно до копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2026 року у справі №300/5412/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ освіти Кутської селищної ради, Розтоківський ліцей про визнання протиправним та скасування рішення – апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 про відмову у відкритті провадження у справі №300/5412/25 – без змін. (а.с.16-19).

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору і які існували на час постановлення рішення, але про які не було і не могло бути відомо особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18).

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами свідчать про незгоду заявниці з рішенням суду та переоцінку доказів, що не може бути підставою для його перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апелянтки про те, що суд першої інстанції помилково розцінив надані нею відомості як намагання здійснити переоцінку доказів є необґрунтованими.

Встановлено, що ОСОБА_1 звільнена на підставі п.8. ч.1 ст.36 КЗпП України - з підстав, визначених строковим трудовим договором - контрактом. Питання працевлаштування ОСОБА_1 порушувалось при винесенні рішення 11 сесії Кутської селищної ради 8 демократичного скликання від 07.10.2021 № 7-11/2021 (пп.4 п.2 рішення). Від пропонованого працевлаштування (в закладі освіти - Розтоківському ліцеї, відповідно до прерогативи пропозицій належного роботодавця) ОСОБА_1 , відмовлялась без поважних причин. Під час першого розгляду справи, в судовому засіданні було встановлено, що посада директора закладу освіти є призначувальною за результатами конкурсу відповідно до вимог освітнього законодавства, а працевлаштування за пропонованою їй роботою вчителя математики здійснюється на підставі наказу керівника загальноосвітнього закладу.

ОСОБА_1 звільнена із посади директора у зв`язку із достроковим припиненням строкового трудового договору - контракту, внаслідок недотримання його вимог. Встановлено, що починаючи з моменту звільнення впродовж трьох місяців (до 15.04.2022 включно) за нею збережений та виплачений середньомісячний заробіток.

В ході розгляду цивільної справи встановлено, що підставою для дострокового припинення контракту та звільнення із займаної посади згідно з підставі п.8. ч. 1 ст.36 КЗпП України було недотримання вимог пункту 5.3. Контракту «внаслідок систематичного неналежного виконання інших обов`язків керівника закладу освіти, визначених Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими актами законодавства».

Отже, припинення з цієї підстави не є тотожне звільненню з підстави, визначеної п.3 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а обставини на які посилається ОСОБА_1 для перегляду судового рішення не є нововиявленими, оскільки досліджувались та встановлювались судами першої та апеляційної інстанції.

Доводи апелянтки про те, що суд передчасно зробив висновок про переоцінку доказів, не дослідивши факт ознайомлення з повним текстом рішення сесії від 07.10.2021, що є нововиявленою обставиною є необґрунтованими.

Суд першої інстанції вказав на обставини, які на думку ОСОБА_1 є нововиявленими.

Зокрема, дослідивши факт ознайомлення з повним текстом рішення сесії місцевої ради, суд першої інстанції зазначив, що факт ознайомлення 19.08.2025з повним текстом рішення сесії від 07.10.2021 не є нововиявленою обставиною, оскільки рішення Кутської селищної ради №7-11/2021 від 07.10.2021 яке надала ОСОБА_1 (а.с.13-15) є ідентичним тому, що міститься в матеріалах цивільної справи №347/237/22 (а.с.183-184 том 1), яке досліджувалось судом при розгляді вказаної цивільної справи.

Цьому рішенню місцевої ради як доказу при розгляді справи по суті позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій була надана відповідна правова оцінка.

Також є хибними посилання ОСОБА_1 на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2026 року та виявлення «другого пункту» рішення сесії №7-11/2021 від 07.10.2021 року дозволяє стверджувати, що суд не дослідив реальну підставу звільнення та процедуру із-за відсутності змісту тексту в повному обсязі даного документа (Рішення сесії) - стало відомо 09 січня 2026 року після встановлення висновків Восьмого апеляційного адміністративного суду в Постанові від 09 січня 2026 року у справі № 300/5412/25, оскільки у вказаній постанові суд адміністративної юрисдикції надавав оцінку правомірності віднесення розгляду справи до предметної юрисдикції адміністративного суду, а не - оцінку рішенню 11-тої сесії Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 №7-11/2021.

Крім того, у своїй постанові Восьмий окружний адміністративний суд чітко зазначив, що судовими рішеннями у цивільній справі №347/237/22 уже надано правову оцінку законності оскаржуваного рішення Кутської селищної ради Івано-Франківської області від 07.10.2021 № 7-11/2021.

В свою чергу суд першої інстанції правильно вказав, що рішення суду адміністративної юрисдикції від 09.01.2026 не може бути нововиявленою обставиною, оскільки нововиявленими є ті обставини, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі на час розгляду справи.

Доводи апелянтки, що нововиявленою обставиною є її звільнення в період тимчасової непрацездатності з порушенням ст. 184 КЗпП України є необґрунтованими.

Під час розгляду цієї справи по суті позовних вимог судом перевірялись всі обставини звільнення ОСОБА_1 в період її тимчасової непрацездатності, про що суд у рішенні від 24.05.2023 зазначив із наведенням відповідних доводів і мотивів рішення щодо правомірності такого звільнення.

Щодо покликання на ст. 184 КЗпП України, як нововиявлену обставину, то ч. 3 ст. 184 КЗпП України не допускає звільнення жінок, які мають дітей з ініціативи роботодавця за безстроковим трудовим договором (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації з наступним працевлаштуванням). В той же час, підстави звільнення працівника з ініціативи роботодавця встановлені ст. 40, 41 КЗпП України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в перегляді судового рішення, оскільки обставини наведені в заяві не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Косівського районного суду від 09 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 07 травня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин