Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №243/1266/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1453/26 Справа № 243/1266/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончарова А. О. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Халупка С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 31.01.2026 о 14 годині 00 хвилин по вул. Г.Данилевського, 147 в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Focus Elegance номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови), був причетний до ДТП. Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Алкотестер Drager та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 31.01.2026 о 14 годині 00 хвилин в м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Focus Elegance номерний знак НОМЕР_1 , по мокрому асфальтному покриттю по вул. Г.Данилевського з боку вул. Сорочинська в напрямку вул. Транспортна та на перехресті вул. Г.Данилевського та вул. Солодилова не дотримався безпечного інтервалу під час зустрічного роз`їзду та скоїв зіткнення з автомобілем Kia Sorento номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 котра рухалась в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1,13.3 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП постановою суду від 02.03.2026 зазначені справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП були об`єднані в одне провадження.

В апеляційній скарзі захисник Халупко С.В. просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не надав належної оцінки доводам сторони обвинувачення та фактично обмежився формальним підтвердженням позиції органу поліції. На його думку, докази у справі не відповідають критеріям належності, допустимості та достатності, а їх сукупність не дозволяє дійти переконання про доведеність вини ОСОБА_1 . Зазначає, що підпис ОСОБА_1 у протоколі не є підтвердженням його вини. Звертає увагу, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду відбулась до моменту належного роз`яснення йому його прав та на момент відмови він не був належним чином поінформований про свої права та наслідки відмови, внаслідок чого відмову від проходження огляду не можна вважати добровільною, усвідомленою та юридично значимою у розуміння ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наголошує про порушення послідовності огляду. Вказує на незаконність зупинки транспортного засобу та недопустимість похідних доказів. Зауважує про відсутність належних доказів, які б підтверджували склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема не встановлено конкретного порушення ПДР та причинно-наслідкового зв`язку між діями особи і наслідками у вигляді дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши матеріали справи,заслухавши думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно загальних положень Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 13.3. ПДР України передбачено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд із дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставин справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

Факт вчинення адміністративних правопорушень та винність ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АБА №090950, АБА №094860 від 31.01.2026 року, відеозаписом до протоколу, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , направленням на огляд та рапортом поліцейського.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протоколи про адміністративні правопорушення у справі складені з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в них відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом спростовуються матеріалами справи.

Посилання захисника на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу апеляційний суд не бере до уваги, оскільки працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а прибули на місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду відбулась до моменту роз`яснення йому його прав, тому на момент відмови він не був належним чином поінформований про свої права та наслідки відмови, на увагу не заслуговують оскільки права, передбачені ст. 268 КУпАП, роз`яснюються особі, яка вже вчинила адміністративне правопорушення та притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто до вчинення адміністративного правопорушення відсутні підстави для роз`яснення особі її прав.

З оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом Ford Focus Elegance, зазначив, що не впорався з керуванням та допустив зіткнення з транспортним засобом Kia Sorento. Під час спілкування працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, хитка хода, порушення мови та запропоновано пройти огляд на місці. Спочатку ОСОБА_1 погодився, однак дізнавшись, що можна відмовитись від огляду, відмовився. На пропозицію пройти огляд у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, які ОСОБА_1 були зрозумілі. Надалі, ОСОБА_1 виявив бажання скористатися своїми правами, а саме не свідчити про особисте.

Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була добровільною та усвідомленою, оскільки він свою думку з приводу відмови від проходження огляду не змінив.

Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів, які б підтверджували склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на увагу не заслуговують, оскільки наявні у справі докази є належними, допустимими, достовірнимита свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1, п. 13.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя