Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №203/3673/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Справи в порядку виконання судових рішень у справах про адміністративні правопорушення

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №203/3673/24

Суддя: Руденко В. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1429/26 Справа № 203/3673/24 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Афоніна О.В. та представника Південно-Східної митниці — Фещенко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Афоніна Олександра Вікторовича, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України (далі- МК), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року заяву начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кривенького Є.В. про зміну способу і порядку виконання рішення суду — задоволено та постановлено змінити спосіб і порядок виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 року у справі №203/3673/24 в частині конфіскації транспортного засобу – автомобіля марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , й стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вартість вищевказаного автомобіля в розмірі 81 790,53 (вісімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто) гривень, 53 коп.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови суду як незаконної та необґрунтованої.

Посилається на те, що 10.06.25 судом першої інстанції вже приймалось рішення про відмову у задоволенні ідентичної заяви державного виконавця, яка була подана з тих самих підстав. Постанова суду від 10.06.2025 державним виконавцем не оскаржувалась, що свідчить про згоду із нею, а повторне звернення із тією самою заявою, за якою вже прийняте рішення, згідно вимог законодавства - не допускається.

Також вказує на те, що згідно матеріалів справи, єдиним джерелом інформації про службу ОСОБА_2 у в/ч НОМЕР_2 є лист БО БФ «ОСОННЯ УКРАЇНИ» від 12.09.24 у відповідь на адвокатський запит.

В доданій до вказаного листа копії військового квитка серія НОМЕР_3 не містяться відомості про військову частину станом на листопад 2022 року.

13.03.26 в телефонному режимі голова вказаного фонду ОСОБА_3 повідомив, що не пам`ятає, чому вніс при складанні до акту від 03.11.22 № 44/3 про передачу автомобіля військовослужбовцю ОСОБА_2 відомості про його службу у в/ч НОМЕР_2 , адже в той період через очолюваний ним фонд ввозилось багато автомобілів, які передавались різним військовослужбовцям. Також ОСОБА_3 не пам`ятає звідки міг отримати інформацію про знищення автомобіля, однак безпосередньо свідком такого знищення не був, адже не користувався особисто автомобілем.

ОСОБА_3 також повідомив, що міг помилково залишити в тексті акту дані з попереднього акту про передачі іншої машини іншому військовослужбовцю, який проходив службу у в/ч НОМЕР_2 , а іншої копії військового квитка серія НОМЕР_3 у нього немає. Із ОСОБА_2 не спілкувався більше року.

У відповідь на адвокатський запит від 15.03.26 щодо проходження служби ОСОБА_2 , 03.04.26 засобами електронного зв`язку надійшов лист Міністерства оборони, яким відмовлено у наданні відомостей про проходження військової служби ОСОБА_2 .

Суду першої інстанції були надані довідки за формою ОК-5 та довідки в/ч, відповідно до яких ОСОБА_2 з липня 2022 р проходить службу у в/ч НОМЕР_4 .

На думу захисника, державний виконавець має реальну та об`єктивну можливість встановити місцезнаходження автомобіля шляхом отримання даної інформації безпосередньо від особи, якій був переданий автомобіль.

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують неможливість виконання рішення суду в частині конфіскації, які б свідчили про знищення автомобіля, без чого рішення суд про заміну способу виконання призводить до непропорційного втручання в право власності ОСОБА_1 .

Лист в/ч НОМЕР_2 від 30.06.25 № 1314/27/10/542 не може бути доказом відсутності можливості виконати рішення суду в частині конфіскації з урахуванням того, що ОСОБА_2 проходить службу в іншій частині, а також з урахуванням специфіки використання військовослужбовцями ввезених в якості гуманітарної допомоги автомобілів, адже обов`язку постановки їх на облік у військових частинах у 2022 році не було встановлено.

Крім того захисник зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ціни автомобіля у 2 300, 00 євро.

На підставі викладеного захисник просить скасувати постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 06.04.26 та відмовити у задоволенні заяви Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.02.26 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

На апеляційну скаргу сторони захисту представником заявника — Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Кривеньким Є.В. подані заперечення, в якій він наводить аргументи на спростування доводів апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суд міста Дніпра від 06.04.2026 без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового розгляду, однак захисник Афонін О.В. не заперечував проти апеляційного розгляду справи без участі підзахисної, тому апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Під час апеляційного розгляду захисник Афонін О.В. підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник Південно-Східної митниці — Фещенко І.С. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просила залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 40 895,27 (сорок тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень 27 копійок), з конфіскацією транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_5 (т.1 а.с.72-74).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.10.2024 постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 залишено без змін (т.1 а.с.126-132).

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 було звернуто до виконання та 23.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76943246.

Окрім того 23.01.2025 винесено постанову про розмір мінімальних витрат у розмірі 367,81 грн. та постанову про арешт майна боржника, а саме: транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_5 , що знаходиться у боржника ОСОБА_1 , а також внесено відповідне обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т.1 а.п.158, 160, 161, 162).

Проте, незважаючи на вжиття усіх можливих заходів щодо розшуку транспортного засобу, транспортний засіб у офіційних реєстрах обліку не зареєстрований та не виявлений.

Наведене підтверджується, зокрема:

- заявою Дніпровської митниці Державної митної служби України від 23.01.2025, відповідно до якої транспортний засіб марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_5 у боржника ОСОБА_1 не вилучався та на склад митниці не розміщувався;

- повідомленням Міністерства внутрішніх справ України №246879700 від 23.01.2025, згідно якого транспортний засіб марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_5 за ОСОБА_1 не значиться (т.1 а.с.173);

- постановою від 23.01.2025 про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук майна ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_5 (т.1 а.п.219);

- актами державних виконавців від 24.01.2025, 05.02.2025, 12.03.2025, згідно яких державним виконавцем здійснено вихід за адресою мешкання боржника, двері ніхто не відчинив, було залишено виклик за адресою боржника, а саме АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 до відділу не з`явилася, щодо причин неявки державному виконавцю не повідомила; транспортний засіб під час виходу виявити не вдалось (а.с.163, 165, 166);

- листом від 30.06.2025, з якого убачається, що на обліку у військової частини НОМЕР_2 транспортний засіб не перебуває, у тому числі не перебуває на обліку серед знищених, втрачених та пошкоджених транспортних засобів; громадянин ОСОБА_2 не проходив та не проходить службу у даній військовій частині (т.2 а.с.4);

Враховуючи, що державним виконавцем вжито усіх можливих заходів щодо розшуку транспортного засобу, 25.01.2026 сплинув рік після оголошення у розшук транспортного засобу боржника, який не дав позитивних результатів, представником відділу державної виконавчої служби подано до суду першої інстанції заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, яка оскаржуваною постановою від 06.04.2026 задоволена.

Відповідно до ст.304 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зі ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконання постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Положеннями глави 73 МК врегульовано порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.541 МК постанова суду про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2006 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснено, що у разі, коли неможливо виконати постанову суду про конфіскацію товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил (у тому числі транспортного засобу), або предметів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаних для приховування товарів від митного контролю, або транспортного засобу, що використовувався для переміщення предметів порушення митних правил через митний кордон України, з правопорушників стягується вартість зазначених товарів, предметів і транспортних засобів шляхом зміни способу і порядку виконання рішення відповідно до ст. 33 Закону "Про виконавче провадження".

Згідно з п.10 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право на звернення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Тобто, у разі неможливості під час примусового виконання виконати постанову судді в частині конфіскації транспортного засобу сторони повинні звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення і, лише у цьому випадку, суд може стягнути вартість товарів, транспортних засобів на підставі частини 2 статті 541 МК.

Враховуючи, що державним виконавцем вчинено всі можливі та необхідні виконавчі дії з метою встановлення місця знаходження майна, що підлягає конфіскації, а виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 у визначений у ній спосіб у зв`язку з відсутністю у боржника предмета правопорушення та здобуття інформації про те, що транспортний засіб не зареєстрований на території України, унеможливлює подальше виконання рішення суду без зміни способу виконання, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни порядку і способу виконання постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2024 в частині конфіскації транспортного засобу – автомобіля марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , шляхом стягнення з ОСОБА_1 вартості вищевказаного автомобіля в розмірі 81 790,53 (вісімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто) гривень, 53 коп.

Доводи захисника про те, що державний виконавець має реальну та об`єктивну можливість встановити місцезнаходження автомобіля шляхом отримання інформації від особи, якій був переданий автомобіль, є непереконливими та апеляційним судом відкидається.

Як убачається з копії акту передачі автомобіля №07/3 від 11.11.2022, БФ «Осоння України» для подальшої передачі до ЗСУ від ОСОБА_1 було отримано автомобіль марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 (т.1 а.п.169).

Відповідно до акту № 44/3 від 03.11.2022, вказаний вище транспортний засіб передано на безоплатній основі як благодійна (гуманітарна) допомога від БФ «Осоння України» для виконання службово-бойових завдань з протидії збройній агресії росії ОСОБА_2 , В/Ч НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 (т.1 а.с.168).

Водночас згідно повідомлення Військової частини № 1314/27/10/542 від 30.06.2025, на обліку у військової частини транспортний засіб марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 не перебуває, у тому числі не перебуває на обліку серед знищених, втрачених та пошкоджених транспортних засобів, а громадянин ОСОБА_2 службу у військових частинах, підпорядкованих В/Ч НОМЕР_2 не проходив (т.2 а.с.4).

Враховуючи наведену інформацію, а також зазначені вище заходи, які вживались державним виконавцем з метою розшуку транспортного засобу, у судовому засіданні встановлено, що вказані заявником обставини, які унеможливлюють виконання постанови суду у справі про порушення митних правил в частині конфіскації транспортного засобу, доводяться належними та допустимими доказами. Тому апеляційні доводи захисника з цього приводу є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 , якому був переданий автомобіль, з липня 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 не спростовує наведених вище висновків.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на зміст ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», яка покладає саме на боржника обов`язки утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, повідомляти про місцезнаходження майна тощо. Тому боржник повинен сприяти виконанню судового рішення, а неможливість його виконання не пов`язана із бездіяльністю державного виконавця. ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання своїх обов`язків та надання інформації державному виконавцю про місцезнаходження конфіскованого транспортного засобу, сприянні у його конфіскації.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження ціни автомобіля марки OPEL ZAFIRA, 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 у сумі 2 300, 00 євро, є неспроможними, оскільки це питання було вирішено судом під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по суті.

Так, згідно вимог ч.ч.1-6 ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Як вбачається зі службової записки начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД (т.1 а.с.32, 33), відповідно до ч.1 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом, відповідно до норм МКУ.

Станом на дату ввезення транспортних засобів, згідно інформаційних ресурсів митних органів у 2022 році, відомості щодо вартості ідентичних транспортних засобів відсутні, однак наявні відомості щодо подібних товарів, що мають схожі характеристики, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними у найбільш наближений період. Враховуючи наявні у інформаційних ресурсах митних органів відомості щодо митного оформлення подібного транспортного засобу було визначено митну вартість транспортного засобу марки «OPEL ZAFIRA» з VIN НОМЕР_5 , 2008 року випуску - 2 300 євро.

Отже, митна вартість транспортного засобу була визначена у відповідності до вимог ч.1 ст. 51 МК, відповідно до наявних відомостей щодо подібних товарів, оскільки інші можливості визначення митної вартості транспортного засобу, передбачені п.1 ч.1, п.п. “а” п.1 ч.1 ст. 51 МК — відсутні.

За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту свого підтвердження не знайшли.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Афоніна О.В. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 541 МК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Афоніна Олександра Вікторовича, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року про зміну способу і порядку виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 року у справі №203/3673/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua