Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №725/8780/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/8780/25

Провадження № 2/727/774/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договорами посилаючись на те, що 22.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102662741, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5200 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_1 подано Анкету-заяву на кредит №102662741. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор V29478, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

29.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-12/2021-45, згідно з яким до ТОВ «Вердикт Капітал» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року в сумі 9958,64 грн., з яких: 3670 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6288,64 грн. - заборгованість за відсотками.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «Коллект Центр» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржниківза договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20418,14 грн., з яких: 3670 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16748,14 грн. - заборгованість за відсотками.

22.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4558564, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5500 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_1 подано Анкету-заяву на кредит №4558564. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор V34196, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, згідно з яким до ТОВ «Вердикт Капітал» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року в сумі 14898,82 грн., з яких: 4890 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10008,82 грн. - заборгованість за відсотками.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «Коллект Центр» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржниківза договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29079,82 грн., з яких: 4890 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 24189,82 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідач взяті на себе кредитні зобов`язання не виконував в повному обсязі, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 49497,96 грн.

А тому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договорами №102662741 від 22.06.2021 року та №4558564 від 22.07.2021 року в загальній сумі 49497,96 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.

Рух справи в суді

Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 01.10.2025 року позовну заяву передано для розгляду за підсудністю Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 січня 2026 року витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» докази по справі.

Аргументи учасників справи

Представник позивача Демарчук Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договорів про споживчий кредит шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти. Пунктом 7.2. договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року передбачено, що ціна договору сплачується новим кредитором кредитору протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. Тобто, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників (п.5.2. договору) та оплата відступленого права вимоги відбувається із значним відтермінуванням - 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору (п.7.2. договору). Перехід прав вимоги підтверджується підписаним актом прийому-передачі реєстру боржників, реєстром боржників та актом про зарахування зустрічних вимог. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не тягне за собою визнання недійсним договору факторингу. Відповідачу на його картковий рахунок було перераховано грошові кошти по укладених договорах в сумі 5500 грн. та 5200 грн. Крім того, відповідач частково сплачував заборгованість по кредитах, що свідчить про визнання ним кредитних правовідносин, факту отримання коштів та погодження з умовами кредитування. Незгода відповідача з розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості надати свій контррозрахунок. Сторонами погоджено, що строк користування кредитами продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора ні від позичальника. Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат на правничу допомогу із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Просила задовольнити позовні вимоги, стягнути заборгованість за договорами в загальній сумі 49497,96 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора, зокрема не надано доказів сплати за договором факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав. Відповідач не був належно повідомлений про перехід прав вимоги до ТОВ «Коллект Центр». Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення. Крім того, розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитора). Матеріали справи не містять доказів перерахування коштів відповідачу. Також, розмір правничої допомоги є неспівмірним із виконаною роботою по даній справі, оскільки справа для адвоката є шаблонною, тому не потребує значної витрати часу адвоката. Позивачем не надано доказів сплати гонорару за надання правничої допомоги. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог та у витратах на правничу допомогу.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 подано анкету-заяву на кредит №102662741 на сайті tengo.ua (т.1 а.с.15).Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №102662741 (індивідуальна частина) від 22.06.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства (т.1 а.с.9-12).

Відповідач підписав договір про споживчий кредит №102662741 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора V29478, який направлений 22.06.2021 року об 11.56 год. на номер телефону відповідача НОМЕР_1 та введений ним, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (т.1 а.с.16).

22.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102662741 (індивідуальна частина) (т.1 а.с.9-12).

Відповідно до п.6.1, п.6.2 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

За умовами п.п.6.4, 6.5 договору, укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з п.п.1.1 договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5200 грн.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів з 22.06.2021 року (строк кредитування).

Згідно з п.1.4. договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 22.07.2021.

Відповідно до п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 520 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п.1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 1560,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.1.7. договору, тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2., 2.3. цього договору.

22.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 підписано графік платежів (а.с.13), який є додатком №1 до договору про споживчий кредит №102662741, а також підписано паспорт споживчого кредиту №102662741 (т.1 а.с.14), який є додатком №2 до договору про споживчий кредит, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти. Отже, ОСОБА_1 є належно ознайомленим з умовами кредитування.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 5200 грн., що підтверджується повідомленням, сформованим через платіжну систему «LIQPAY» про успішне зарахування коштів 22.06.2021 року об 11.56 год. в сумі 5200 грн. на платіжну картку НОМЕР_2, призначення платежу «кошти згідно договору 102662741» (т.1 а.с.17).

Відповідно до відповіді з АТ КБ «ПриватБанк» від 02.02.2026 року (т.1 а.с.195-198), в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_1 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті, виявлена операція 22.06.2021 року по надходженню грошових коштів в сумі 5200 грн.

29.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-12/2021-45 (т.1 а.с.52-56), згідно з яким до ТОВ «Вердикт Капітал» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 21.06.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021 року (т.1 а.с.65-66), ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 21.06.2021 року в сумі 9958,64 грн., з яких: 3670 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6288,64 грн. - заборгованість за відсотками.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с.29-34), згідно з яким до ТОВ «Коллект Центр» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 21.06.2021 року. Також, підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (т.1 а.с.42) та акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.40-41).

Відповідно до витягу з реєстру боржниківза договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (т.1 а.с.51), ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 в сумі 20418,14 грн., з яких: 3670 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16748,14 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов`язання не виконував в повному обсязі, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року в сумі 20418,14 грн., з яких: з яких: 3670 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16748,14 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення (т.1 а.с.18-19) та розрахунком заборгованості (т.1 а.с.21).

Відповідачем ОСОБА_1 подано анкету-заяву на кредит №4558564 на сайті miloan.ua (т.1 а.с.86).Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №4558564 (індивідуальна частина) від 22.07.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства (т.1 а.с.22-26).

Відповідач підписав договір про споживчий кредит №4558564 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора V34196, який направлений 22.07.2021 року о 14.40 год. на номер телефону відповідача НОМЕР_1 та введений ним, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (т.1 а.с.106).

22.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4558564 (індивідуальна частина) (т.1 а.с.22-26).

Відповідно до п.6.1, п.6.2 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

За умовами п.п.6.4, 6.5 договору, укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з п.п.1.1 договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5500 грн.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів з 22.07.2021 року (строк кредитування).

Згідно з п.1.4. договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 21.08.2021.

Відповідно до п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 1045 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п.1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 3300 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.1.7. договору, тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2., 2.3. цього договору.

22.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 підписано графік платежів (т.1 а.с.47), який є додатком №1 до договору про споживчий кредит №4558564, а також підписано паспорт споживчого кредиту №4558564 (т.1 а.с.67), який є додатком №2 до договору про споживчий кредит, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти. Отже, ОСОБА_1 є належно ознайомленим з умовами кредитування.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 5500 грн., що підтверджується повідомленням, сформованим через платіжну систему «LIQPAY» про успішне зарахування коштів 22.07.2021 року о 14.40 год. в сумі 5500 грн. на платіжну картку НОМЕР_2, призначення платежу «кошти згідно договору 4558564» (т.1 а.с.107).

Відповідно до відповіді з АТ КБ «ПриватБанк» від 02.02.2026 року (т.1 а.с.195, 198зв.-199), в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_1 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті, виявлена операція 22.07.2021 року по надходженню грошових коштів в сумі 5500 грн.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72 (т.1 а.с.70-74), згідно з яким до ТОВ «Вердикт Капітал» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 року (т.1 а.с.82-85), ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року в сумі 14898,82 грн., з яких: 4890 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10008,82 грн. - заборгованість за відсотками.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (т.1 а.с.29-34), згідно з яким до ТОВ «Коллект Центр» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року. Також, підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (т.1 а.с.42) та акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.40-41).

Відповідно до витягу з реєстру боржниківза договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (т.1 а.с.50), ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4558564 в сумі 29079,82 грн., з яких: 4890 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 24189,82 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов`язання не виконував в повному обсязі, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року в сумі 29079,82 грн., з яких: 4890 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 24189,82 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення (т.1 а.с.223-225) та розрахунком заборгованості (т.1 а.с.226-227).

Посилання представника відповідача на те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який підтверджував факт передачі коштів відповідачу по договорам №102662741 та №4558564 є безпідставними, виходячи з наступного.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов`язків).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до абзацу 2 ч.9 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705).

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення).

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254).

Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення).

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення).

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення).

В матеріалах справи наявні виписки руху коштів за рахунком у АТ КБ «ПриватБанк» відповідача ОСОБА_1 за період з 22.06.2021 року по 27.06.2021 року (т.1 а.с.196-198) та за період з 22.07.2021 року по 27.07.2021 року (т.1 а.с.198зв.-199).

У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року по справі №355/558/18, провадження №61-10222св19 зазначено, що виписка про рух коштів по рахунку свідчить про фактичне отримання кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту.

Враховуючи вищезазначене, виписки по рахунку є належними і достатніми доказами отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 5500 грн. і 5200 грн. та наявності заборгованості.

Крім того, суд вважає, що посилання відповідача на неукладність договорів про споживчий кредит є необґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеними договори після їх повного або часткового виконання сторонами.

Як вбачається з розрахунків заборгованості (т.1 а.с.21, 226-227) та відомостей про щоденні нарахування та погашення (т.1 а.с.18-19, 223-225), відповідач ОСОБА_1 виконував частково вимоги договорів про споживчий кредит шляхом сплати відповідних платежів, а тому відсутні підстави вважати, що між сторонами не склалися договірні правовідносини.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.02.2025 року у справі №504/3085/20, провадження № 61-17178сво23.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договорами про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року та №4558564 від 22.07.2021 року виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 5200 грн. та в сумі 5500 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок, що підтверджується виписками руху коштів (т.1 а.с.196-198, 198зв.-199).

Суд вважає, що посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр» є безпідставним, виходячи з наступного.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (т.1 а.с.29-34), згідно з яким до ТОВ «Коллект Центр» передано право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 від 21.06.2021 року. Також, підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (т.1 а.с.42).

Згідно з п.7.2 договору, ціна договору сплачується новим кредитором кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.12 цього договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п.5.6.2. цього договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору.

Крім того, 28.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.40-41).

Відповідно до витягів з реєстру боржниківза договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (т.1 а.с.50, 51), ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №102662741 в сумі 20418,14 грн. та за договором про споживчий кредит №4558564 в сумі 29079,82 грн.

Таким чином, перехід прав вимоги до ТОВ «Коллект Центр» підтверджується підписаним актом прийому-передачі реєстру боржників, реєстром боржників та актом про зарахування зустрічних вимог.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спростування факту укладення вищевказаних договорів про споживчий кредит. Будь-яких доказів, які б спростували факти як укладення самих договорів, так і отримання відповідачем коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів про споживчий кредит, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю кредит в порядку, на умовах та в строк, що передбачені договорами про споживчі кредити позики, зокремазаборгованість по тілу кредиту за договором №102662741 від 22.06.2021 року в розмірі 3670 грн. та заборгованість по тілу кредиту за договором №4558564 від 22.07.2021 року в розмірі 4890 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за договором №102662741 від 22.06.2021 року в сумі 16748,14 грн. та за договором №4558564 від 22.07.2021 року в сумі 24189,82 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів за користування кредитом до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а поза строком кредитування 3% річних або інший розмір процентів, встановлений договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з п.1.3 та п.1.5.2 договору про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року, кредит надається строком на 30 днів з 22.06.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 1560 грн, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як вбачається з додатку №1 до договору про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року, сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит, а саме дату повернення кредиту 22.07.2021 року, чисту суму кредиту 7280 грн, проценти за користування кредитом 1560 грн, кількість днів у розрахунковому періоді 30, комісію за надання кредиту 520 грн, загальну вартість кредиту 7280 грн.

Згідно з п.1.3 та п.1.5.2 договору про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року, кредит надається строком на 30 днів з 22.07.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 3300 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як вбачається з додатку №1 до договору про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року, сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит, а саме дату повернення кредиту 21.08.2021 року, чисту суму кредиту 9845 грн, проценти за користування кредитом 3300 грн, кількість днів у розрахунковому періоді 30, комісію за надання кредиту 1045 грн, загальну вартість кредиту 9845 грн.

Відповідно до п.2.3.1.2 договору №102662741 від 22.06.2021 року та договору №4558564 від 22.07.2021 року позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п.1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

На підставі системного тлумачення вищенаведених умов договорів суд приходить до висновку, що строк кредитування, визначений у пункті 1.3 договорів, максимально міг бути продовженим на 60 днів, а тому проценти за користування кредитом необхідно нараховувати за перших 30 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів (максимально можливий строк кредитування з урахуванням усіх пролонгацій).

Згідно з п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, згідно з яким у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст.1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 червня 2022 у справі №3-188/2020(455/20) вказано, що приписи ч.2 ст.625 ЦК України, першого речення ч.1 ст.1050 ЦК України та ч.1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч.1 ст.622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи ч.2 ст.625 ЦК України та ч.1 ст.1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Враховуючи те, що відповідач, підписавши договори про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року та №4558564 від 22.07.2021 року, погодився з їх умовами, відсутні підстави вважати, що умови таких договорів про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, пролонгації, не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі ч.1 ст.1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договорів.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами договорів, однак не відповідає періоду нарахування.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості за договором №102662741 від 22.06.2021 року, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено після спливу строку кредитування.

ТОВ «Мілоан» в порушення підпункту 2.2.3 договору від 22.06.2021 року №102662741, починаючи з 21.09.2021 року здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами в сумі 891,12 грн.поза межами строку дії кредитного договору: (0,40 х 11 днів) + (0,37 х 16 днів) + (36,70 х 24 дні).

Крім того, суд вважає, що кошти сплачені відповідачем після закінчення строку кредитування в сумі 551 грн. (100,00 грн. (комісія за пролонгацію) + 451,00 грн. (проценти за кредит)), підлягають зарахуванню у рахунок погашення заборгованості за процентами.

Відповідно до розрахунку заборгованості (т.1 а.с.21), ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відповідачу проценти за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року за період з 29.12.2021 року по 23.02.2022 року (після закінчення строку кредитування) в сумі 10459,50 грн. Як встановлено судом, нарахування процентів за користування кредитом та комісії за пролонгацію первісним кредитором ТОВ «Мілоан» частково здійснено після закінчення строку кредитування, тому безпідставним є подальше нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування кредитом, оскільки відповідне право припинилося у первісного кредитора і не могло перейти за договором факторингу, а тому в стягненні з відповідача на користь позивача відсотків в сумі 10459,50 грн. необхідно відмовити.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по процентам за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року за період з 22.06.2021 року по 20.09.2021 року в розмірі 4846,52 грн. (16748,14 грн. - 10459,50 грн. - 891,12 грн. - 100 грн. - 451 грн.), що складає заборгованість по відсотках за період 90 днів.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості за договором №4558564 від 22.07.2021 року, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено після спливу строку кредитування.

ТОВ «Мілоан» в порушення підпункту 2.2.3 договору №4558564 від 22.07.2021 року, починаючи з 21.10.2021 року здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами в сумі 1467 грн.поза межами строку дії кредитного договору: 48,90 х 30 днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості (т.1 а.с.226), ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відповідачу проценти за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року за період з 28.12.2021 року по 23.02.2022 року (після закінчення строку кредитування) в сумі 14181 грн. Як встановлено судом, нарахування процентів за користування кредитом та комісії за пролонгацію первісним кредитором ТОВ «Мілоан» частково здійснено після закінчення строку кредитування, тому безпідставним є подальше нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування кредитом, оскільки відповідне право припинилося у первісного кредитора і не могло перейти за договором факторингу, а тому в стягненні з відповідача на користь позивача відсотків в сумі 14181 грн. необхідно відмовити.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по процентам за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року за період з 22.07.2021 року по 20.10.2021 року в розмірі 8541,82 грн. (24189,82 грн. - 14181 грн. - 1467 грн.), що складає заборгованість по відсотках за період 90 днів.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договорами про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року та №4558564 від 22.07.2021 року в добровільному порядку.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаних договорів, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами за основною сумою боргу та відсотками.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року в розмірі 8516,52 грн. та заборгованість за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 року в розмірі 13431,82 грн., задовольнивши частково позовні вимоги.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи те, що позов задоволено судом частково, то з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1074,09 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.

За положеннями ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З огляду на викладене, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження таких витрат надано договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (т.1 а.с.94-96), заявку на надання юридичної допомоги №1579 від 01.08.2025 року (т.1 а.с.99), витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року (т.1 а.с.100), прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (т.1 а.с.98), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0554460001 від 10.09.2025 року (т.2 а.с.8).

Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021 року) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020 року).

Сторона відповідача скористалась своїм правом на подання заперечень щодо вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зокрема у відзиві на позовну заяву та в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник відповідача заперечувала щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відсутні докази сплати гонорару за надання правничої допомоги, витрати є неспівмірними зі складністю справи, дана справа відноситься до малозначних справ та є шаблонною.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено відповідачем, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником позивача сума послуг з надання правничої допомоги в розмірі 16000 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням заперечень сторони відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, а тому суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню в сумі 2000 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 512, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість в загальній сумі 21948 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки, яка складається з:

- заборгованості за договором про споживчий кредит №102662741 від 22.06.2021 року в розмірі 8516,52 грн., з яких: 3670 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 4846,52 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованості за договором про споживчий кредит №4558564 від 22.07.2021 в розмірі 13431,82 грн., з яких: 4890 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8541,82 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) гривні 09 (дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 11 травня 2026 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: