Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №727/5624/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5624/26

Провадження № 2-а/727/153/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання – Лепчук О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

Установив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 13 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 9417, згідно з якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Вважає, що постанова № 9417 від 13.10.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, винесена з грубим порушенням норм законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із наступним:

Так, згідно з постановою № 9417 про адміністративне правопорушення від 13.10.2025 року вказано, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, всупереч висогам правил військового обліку, встановленого законодавством, порушив правила військового обліку, а саме: не прибув 09.07.2025 року на 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 за електронною повісткою № 4217483 від 26.06.2025 року.

Своїми протиправними винними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП

Однак, відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, обставин щодо можливого порушення вказаної норми права не встановлював, посилання на неї в оскаржуваній постанові відсутнє, а тому є неправомірним застосування положення цієї норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до абз. 3 п.п.10-1 п.1 Додатку 2 Порядку військовозобов`язані та резервісти повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, вимоги абз. 3 п.п.10-1 п.1 Додатку 2 Порядку передбачають обов`язок військовозобов`язаного, яким є позивач - ОСОБА_1 уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України та став на облік до ТЦК та СП.

Постановою Кабінету Міністрів №563 від 16 травня 2024 року внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яке набрало чинності 18 травня 2024 року.

Зазначену норму законодавець прийняв з метою усунути прогалину в мобілізаційному законодавстві у разі оголошення мобілізації Президентом України, яка діє на перспективу.

У період з 18.05.2024 по день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Президент України приймав Укази «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», яка діяла до 07 лютого 2025 року та її продовжено до 09 травня 2025 року, якими вносилися зміни у частину 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 не порушував вимоги абз. 3 п.п.10-1 п.1 Додатку 2 Порядку, що ставиться йому у пррвину оскаржуваною постановою.

В оскаржуваній постанові не вбачається на підставі яких саме доказів начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 21-1 КУпАП.

На підставі наведеного, вважає, що в даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Так, ОСОБА_1 уточнив свої персональні дані вчасно. Він є батьком дитини інваліда. Інвалідність сину встановлена 09.07.2024. Він відразу прибув у ІНФОРМАЦІЯ_4 і оформив відстрочку. На даний час у нього є відстрочка до завершення мобілізації.

У зв`язку із вищевикладеним, вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 13.10.2025, а відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було порушено право на захист ОСОБА_1 , а саму постанову № 9417 від 13.10. 2025 винесено з грубим порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч. 3 ст.210 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статгею 268 КУпАП. За відсутності особи, розгляд справи може відбутись лише в тому випадку коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відтак, оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, оскільки має місце порушення норм процесуального права при її винесені, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 9417 від 13 жовтня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 уважає постанову № 9417 від 13.10.2025 про накладення адміністративного стягнення, протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

27.04.2026 суддя своєю ухвалою прийняла та відкрила провадження у справі № 727/5624/26 та призначила справу до розгляду (а.с.25).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив суду не надано.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Згідно з військово-облікового документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військове звання – рядовий, військово-облікова спеціальність - 999097, відстрочка до: завершення мобілізації, тип відстрочки: п. 5 ч. 1 ст. 23.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Засавновським РВ УМВС України в Чернівецькій області від 01.04.1996, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області, місце народження с. Кадубівці Чернівецького району, Чернівецької області, Україна.

Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 7316 від 24.07.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області.

Згідно з медичним висновком №36/1021 про дитину-інваліда віком до 18 років від 09.07.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має захворювання цукровий діабет 1 тип, важка форма, декампенсований Е10. Дата переогляду 21.04.2028.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з постановою № 9417 від 13.10.2025, 12.10.2025, на розгляд надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Матеріали адміністративної справи відповідають вимогам 235 КУпАП; протокол складено правильно; правопорушник повідомлений про час і місце розгляду справи; права, визначені ст.268 КУпАП, роз`яснені; обставини, що виключають здійснення провадження у справі та визначені ст. 247 КУпАП – відсутні.

Так, згідно з протоколом №6, 860 від 05.10.2025, ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленим законодавством, порушив правила військового обліку, а саме: не прибув 09.07.2025 о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 за повісткою №4217483 від 26.06.2025. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 поруїш вимоги абзацу 1 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку мобілізацію» № 3544-ХІІ від 21.10.1993. Тобто, скоїв адміністративне правопорушенн передбачене ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинених особливий період.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, доходжу висновку, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.З ст. 2101 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено відповідно до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач уважає постанову № 9417 від 13.10.2025 протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 - 1КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові № 9417 від 13.10.2025, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 – 1 КУпАП.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із абзацами 2 та 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки(далі-відповідні районні (міські)територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України,відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п.41 Порядку належним підтвердженням сповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

За вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період передбачено стягнення від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3ст. 210 КУпАП).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період- період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє і на час розгляду справи.

Судом встановлено що на підтвердження виклику позивача повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 14-00 год. 09.07.2025 за повісткою №4217483 від 26.06.2025, відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

П. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається із адміністративного позову, позивач зазначив, що йому не було відомо про те, що за місцем проживання засобами поштового зв`язку йому надійшла повістка про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Тобто ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак свідомо не з`явився, при цьому обов`язок довести вказану обставину в силу ст. 77 КАС України покладається на відповідача.

Тому, на переконання суду відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці у ній місце та строк. Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом». Крім того, ОСОБА_1 має відстрочку до: завершення мобілізації.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова №9417 від 13.10.2025 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 72-78, 246, 286 КАСУ, ст. 210-1, 251КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 9417 від 13.10.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП із накладенням на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн..

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 07.05.2026.

Суддя Ю. О. Калмикова