Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №727/4382/24 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4382/24

Провадження № 1-кп/727/55/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурорів ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

за участю потерпілого ОСОБА_9 ,

за участю представника Служби у

справах дітей ОСОБА_10 ,

за участю представників ювенальної

превенції ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

за участю законного представника ОСОБА_14 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_15 ,

за участю захисників обвинуваченого ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальні провадження № 12024263020000002 від 01.01.2024 та № 12024262020003064 від 04.08.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 03.03.2023 вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці за ч. 4 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

16 грудня 2023 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_15 , перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , під час виниклої раптової словесної суперечки із ОСОБА_9 , переслідуючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс два удари дерев`яною скалкою в область нижньої частини правої нижньої кінцівки ОСОБА_9 , в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого гвинтоподібного перелому нижньої третини великогомілкової кістки зі зміщенням по вісі та заходженням відламків; закритий скалковий перелом верхньої третини малогомілкової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 209д від 18.03.2024 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 по епізоду № 1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, не визнав, суду пояснив, що він не бив потерпілого і хто це зробив він не знає.

Допитаний у судовому засіданні 07.06.2024 потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що обвинуваченого він знає, не перебуває із ним у неприязних відносинах, познайомились із обвинуваченим колись на Філармонії.

Все відбулось 16 грудня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 . Десь близько 16:00 години він прийшов з роботи, сидів їв і тут постукали у двері. ОСОБА_18 відкрила двері і стояло троє чоловіків – Королек і з ним ще двоє, він їх не знав. Вони всі зайшли в квартиру. Вони запитали його, чому він їм не платить, тому що пройти через Філармонію або проживати на території району треба платити, на що він відмовився. Почали говорити, позаду нього на столі була скалка з одною ручкою, Королек взяв скалку і вдарив його раз, потім другий раз, потім він вже не пам`ятає, що було далі. Внаслідок ударів він отримав перелом, шкоду йому не відшкодовано. Йому тепер треба робити операцію, він вже півроку ходить в гіпсі, операція щось коштує, але Королек жодного разу не підійшов не запитав як справи і не запропонував свою хоча б якусь допомогу. Скалкою вдарив по правій нозі нижче коліна, два удари наніс, а далі його вже відкачали на швидкій на вул. Фастівській коли привезли туди.

В той час в квартирі перебували господар квартири ОСОБА_19 і ОСОБА_20 – його співмешканка, більше нікого не було.

Він не був винен нікому грошей, це не борг, це рекет як в дев`яності роки. Як вони знайшли квартиру він не знає. На вулиці до нього до цього підходили ті ж самі троє осіб – Королек і двоє йому невідомих. Він і на вулиці їм відмовив платити, тому вже наступного разу вони прийшли на квартиру. Королека бачив раніше, бо вони гуляли весь час на Філармонії. Коли приходили на квартиру, то при собі не мали ніяких сторонніх предметів. Розмову проводили на квартирі всі разом втрьох, всі вимагали.

В той час, як йому наносив удари скалкою ОСОБА_21 , ОСОБА_22 сидів на дивані, а ті двоє стояли перед ним, щоб він не вступився, тобто тримали, притримували його. ОСОБА_18 забрала у ОСОБА_21 скалку вже після того, як він побив його нею, і заховала її і віддали вже скалку на експертизу. Жені приблизно десь 60 років. Троє неповнолітніх прийшли до квартири дорослих людей. Після того, як забрали скалку, він вже нічого не пам`ятає, але знає, що ці троє осіб пішли з квартири, а ОСОБА_23 викликала швидку. Швидка виносила його з квартири на ношах, але він цього вже не пам`ятає, бо був без свідомості, нога його була скручена в іншу сторону, п`ятою вперед, його повезли до лікарні. Квартира була однокімнатна і ОСОБА_18 , і ОСОБА_24 бачили як ОСОБА_21 наносив йому удари.

Ці двоє із ОСОБА_21 , він знає як їх звати ОСОБА_25 і його брат старший як звати не може пригадати. Удари наносив лише обвинувачений. Причиною нанесення ударів слугувала його відмова платити гроші.

Думає, що обвинуваченому слід призначити покарання на розсуд суду, не бажає, щоб він сидів у тюрмі, бо це скалічить його життя з такого віку, краще б фізично попрацював на благо міста Чернівців на громадських роботах, щось би покопав, позамітав і усвідомив свої помилки.

У подальшому потерпілий ОСОБА_9 подав до суду заяву з проханням провести розгляд кримінального провадження без його участі, визначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_15 залишив на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що обвинувачений їй знайомий. 16 грудня 2023 року ввечорі, коли всі були вдома за адресою: АДРЕСА_2 , приблизно о 17:00 годині постукали в двері, вона відкрила і стояло троє – ОСОБА_27 – обвинувачений, його брат і ще один. До цього вони просили платити спочатку 300 грн. за то, що вони живуть у ОСОБА_28 і ходять по Філармонії. Коли ОСОБА_29 забрали, то вона вже повинна була платити 800 грн., погрожували їй фізичною розправою, лякали спочатку. Коли вони прийшли ОСОБА_30 вдарив ОСОБА_29 по обличчю, бо він сидів на дивані. А брат ОСОБА_31 і ОСОБА_30 стали перед ОСОБА_28 , щоб він не вставав з дивану. На верху на шафі лежала скалка для тіста ОСОБА_27 взяв її і вдарив ОСОБА_29 два рази по нозі, вона хотіла підбігти, ОСОБА_27 її штовхнув і вона вдарилась об косяк дверей. ОСОБА_29 втратив свідомість. ОСОБА_28 вигнав їх з квартири. Вона вийшла викликала поліцію та швидку.

Було нанесено два удари разом, один за одним, удари приходились на ногу нижче коліна. Швидка приїхала і робила знімки вдома. Коли вже ОСОБА_28 побачив, що ОСОБА_27 її штовхнув, то він вигнав їх одразу, ОСОБА_32 в цей час був без свідомості.

Ці всі події відбувались в квартирі в кімнаті не на кухні, квартира однокімнатна. ОСОБА_29 сидів в цей час в кімнаті. Була відеозйомка в квартирі і вона, і ОСОБА_28 показували як це все відбувалось в той день.

В квартирі на час приходу цих трьох осіб були присутні вона, ОСОБА_29 і ОСОБА_28 . Двері відкрила вона, вона не запитала через що прийшли вони, але вона знала, що вони прийшли з приводу грошей. Платити вони відмовились, оскільки не зрозуміло чи ОСОБА_33 є приватною власністю, через що платити. Вона бачила, як ОСОБА_21 наносив удари ОСОБА_29 . З квартири вони пішли раніше ніж приїхала поліція. Поліція проводила із нею слідчий експеримент, протокол вона підписувала добровільно, зауважень не мала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 суду пояснив, що обвинувачений йому знайомий. До нього прийшли до дому, а потім качалкою побили ОСОБА_29 . Зайшли в однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , втрьох ОСОБА_27 і з ним ще двоє. Далі вдарили ОСОБА_29 , хто вдарив він не бачив, бо перед ним двоє стояли, серед цих осіб, що стояли ОСОБА_27 не було. Він нічого не бачив, тільки чув « ОСОБА_35 », « ОСОБА_36 ». ОСОБА_27 перед ним не стояв, що ОСОБА_27 робив він не бачив, але бачив, як ОСОБА_27 згори взяв качалку, що він з нею робив він не знає. Потім йому сказали, що він наносив цією качалкою удари по нозі ОСОБА_29 , він цього не бачив. Але зрозумів, що ОСОБА_37 , бо ОСОБА_23 почала кричати.

Не дивлячись на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_15 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.01.2024, згідно з яким потерпілому ОСОБА_9 16.12.2023 близько 17 год. 00 хв. у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , під час виниклої раптової словесної суперечки неповнолітній ОСОБА_15 наніс тілесні ушкодження (Т. 1 а.с. 18-19);

- протоколом огляду місця події від 11.01.2024 та фототаблицею до нього, згідно з яким місцем проведення огляду є квартира за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведеного огляду вилучено дерев`яну скалку, якою 16.12.2023 близько 17 год. 00 хв. у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , під час виниклої раптової словесної суперечки неповнолітній ОСОБА_15 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_9 (Т. 1 а.с. 21-27);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2024 за участю потерпілого ОСОБА_9 , в ході якого потерпілий показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_15 (Т. 1 а.с. 32-34);

- висновком експерта № 8 екс від 22.01.2024, згідно з яким у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження:

- закритий гвинтоподібний перелом нижньої третини великогомілкової кістки зі зміщенням по вісі та заходженням відламків;

- закритий скалковий перелом верхньої третини малогомілкової кістки.

Дані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як однократної травмуючої дії твердого тупого предмету, по строку та обставинам можуть відповідати вказаному у постанові, і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я (Т. 1 а.с. 36);

- висновком експерта № 209 д від 18.03.2024, згідно з яким у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження:

- закритий гвинтоподібний перелом нижньої третини великогомілкової кістки зі зміщенням по вісі та заходженням відламків;

- закритий скалковий перелом верхньої третини малогомілкової кістки.

Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердого тупого предмету, по строку та обставинам можуть відповідати вказаному у постанові, і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Ураховуючи характер та локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень можливе їх виникнення за обставин, на які вказує підекспертний під час проведення з ним слідчого експерименту (Т. 1 а.с. 38-39);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2024 за участю свідка ОСОБА_26 , в ході якого свідок показала механізм нанесення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень ОСОБА_15 (Т. 1 а.с. 42-46);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 за участю свідка ОСОБА_26 , в ході якого свідок показала на особу під № 1, під яким було фото ОСОБА_15 , як на особу, яка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_9 (Т. 1 а.с. 47-49);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.03.2024 за участю свідка ОСОБА_38 , в ході якого свідок розповів, що забіг у кімнату і побачив потерпілого ОСОБА_9 , який втратив свідомість, після чого викикав йому швидку допомогу (Т. 1 а.с. 56-60);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 за участю свідка ОСОБА_38 , в ході якого свідок показав на особу під № 1, під яким було фото ОСОБА_15 , як на особу, яка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_9 (Т. 1 а.с. 61-63).

Усі досліджені в судовому засіданні та наведені вище докази, зібрані стороною обвинувачення, суд вважає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, та достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Стороною захисту докази на спростування версії сторони обвинувачення щодо винуватості ОСОБА_15 суду не надавались.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_15 по епізоду № 1 у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_15 своєї вини по епізоду № 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а також його версія, викладена у судовому засіданні, за якою він не бив потерпілого і хто це зробив він не знає, на думку суду, не знайшла свого підтвердження, а його винуватість суд вважає повністю доведеною як показаннями потерпілого ОСОБА_9 , так і показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_38 , наданими у судовому засіданні, які були безпосередніми свідками подій та бачили хто саме спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9 .

В об`єктивності показань потерпілого та свідків, допитаних у судовому засіданні, у суду немає підстав сумніватися, оскільки вони чіткі, послідовні та повністю узгоджуються між собою, а також підтверджуються зібраними по справі переліченими вище письмовими доказами та у своїй сукупності дають підстави суду поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_15 у вчиненні цього злочину.

У зв`язку з викладеним вище позиція, зайнята обвинуваченим щодо не визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на думку суду, пов`язана з його захистом, однак розцінюється судом як спроба уникнути кримінальної відповідальності та заслуженого покарання.

Епізод № 2.

У невстановлених часі та місці, при невстановлених обставинах ОСОБА_15 , всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 (далі - Положення) та Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», умисно, незаконно, протиправно придбав предмет ззовні схожий на гранату та предмет схожий на запал, які носив та зберігав при собі в сумці до 17:46 год. 24.08.2024.

У подальшому, 24.08.2024 о 17 год. 46 хв. за адресою: м. Чернівці, вул. Льва Толстого, буд. 15, ОСОБА_15 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в ході чого під час особистого обшуку у сумці затриманого виявлено та вилучено предмет схожий на ручну осколкову гранату «RGD-5» з запалом типу «ДВМ», які відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/126-24/9394 від 27.09.2024, є частинами одного пристрою - ручної осколкової гранати «RGD-5», яка відноситься до бойових припасів, вибухових пристроїв промислового виготовлення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 свою провину по епізоду № 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав, суду пояснив, що граната, яку у нього знайшли, йому не належить, він не носив її в сумці, йому її підкинули. Коли його затримали, працівники поліції засунули йому палець до рота, щоб отримати його ДНК та нанести на гранату.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 суду пояснив, що він працює поліцейським в Чернівецькому ГУНП і десь близько року тому, дату точно не пам`ятає, можливо, що це було 24.08.2024, він із колегою ОСОБА_40 був на патрулюванні. В групу надійшло повідомлення, що невідома особа чоловічої статі бігає по вулиці з предметом схожим на гранату. Це група у месенджері «Ватсап» для працівників поліції Чернівецької області, де чергова частина кидає сповіщення про випадки, які відбуваються в місті. Вони були вдвох, інших поліцейських не було.

Завантажились в автомобіль і вони поїхали за викликом на вулицю, де був Королек, до цього він його не знав. Вони прибули за місцем виклику. Приїхали і побачили Королека, до цього вони знайомі не були, Королек йшов до них. При ньому була сумка, в руках він нічого не тримав. Вони підійшли до нього, представились поліцією і він їм представився, документів у нього із собою не було, тому тільки з його слів встановили особу. Спитали чи є у нього зброя із собою, він відповів, що є. Поводив себе дуже зухвало по відношенню до працівників поліції, а саме: матюкався, а коли запитали, чи має він при собі щось із заборонених предметів, то він відповів, що якщо він має, то що йому буде, бо вони не мають право до нього підходити. Що в нього є із заборонених предметів він не сказав і не показав, але сказав, що має. На цій вулиці окрім нього нікого не було, він був сам, слідчий повідомив, то значить це був він і вони вирішили затримувати його. Затримали його і одягли кайданки, було декілька патрульних.

Після того, як вони вдвох до нього підійшли і почали спілкуватись, то на це місце приїхав патруль УПП, хто їх викликав він не знає.

Заборонені речі при ньому він особисто не помітив, перевірка поверхнева не проводилась ним особисто. Був особистий обшук, його проводили вже інші працівники СОГ, до цього часу нічого ніким не проводилось.

Він не пам`ятає, чи були у Королека на момент зустрічі із поліцією на тілі тілесні ушкодження. Він і його колега не наносили ОСОБА_21 тілесні ушкодження. Обвинувачений чинив опір при затриманні, а саме: не давав закрити кайданки. Кайданки були застосовані на підставі ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію».

На землю ОСОБА_21 повалили всі разом із патрульними, які там були, він був від початку і до кінця. Закінчилось все затриманням, іншого не пам`ятає. Хто був у синіх перчатках він не знає, він не бачив. Безпосередньо зброю при ОСОБА_21 він не бачив. Сумка була при ньому через плече одягнена. Буквально через пару хвилин після спілкування з обвинуваченим приїхали патрульні та працівники СОГ. Вони приїхали, підійшли до них із ОСОБА_21 і запитали, чи потрібна допомога, стали навколо ОСОБА_21 . Був не один екіпаж, було декілька. Кайданки одягав начебто він, вже не пам`ятає, бо Королек чинив опір і всі і напарник допомагали. Одягали кайданки коли обвинувачений лежав, потім він встав. Сумка весь час була на ньому, не пам`ятає чи була сумка застібнута чи розстібнута, чи падало щось із сумки чи ні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 суду пояснив, що обвинуваченого знає, бо затримував його десь близько року тому, т.я. працює поліцейським в Чернівецькому ГУНП. Події були давно, тому дуже детально відновити вже не може, але в загальних рисах це був день, коли він був на чергуванні і будучи на виклику, побачили повідомлення в робочій групі «Чернівецьке районне управління» в «Ватсапі» у другій половині дня. Повідомлення було такого роду, що невідома особа ходить по вулиці із предметом схожим на гранату в руках. В цей час вони територіально були не далеко, вирішили під`їхати туди, цей виклик був не пам`ятає вулицю, але територіально знає, що як їхати від вул. Богдана Хмельницького вверх в бік площі Філармонії. Коли під`їхали, то побачили підозрілу особу, це був як раз обвинувачений. Підійшли до нього, представились, показали свої службові посвідчення. Попросили показати, що у нього є, чи має щось із заборонених предметів, у відповідь почули нецензурну лайку, агресивну поведінку в їх бік і загалом зухвалу поведінку. На питання чи має щось із забороненого, він відповів що має, і що вони йому за це зроблять цікаво, має і що від того далі. Після такої його поведінки, агресивне і зухвале поводження, ненормативна лексика, ними було прийнято рішення його затримати. Затримали, десь за 3-5 хвилин одягли кайданки. На той момент вже під`їхали інші патрульні.

Там були люди, перехожі, обвинувачений там був не один. Приїхала слідчо-оперативна група, почали перевіряти кармани, сумку обвинуваченого. І якщо він не помиляється, то в сумці було знайдено предмет ззовні схожий на гранату. Цей же весь процес фіксувався на відеокамеру і відеозапис є в матеріалах.

На чергуванні він був із ОСОБА_42 вдвох, інших нікого не було. Потім вже на місце події приїхали патрульні, але першими були вони вдвох. Повідомлення в групі було такого змісту: «Невідома особа чоловічої статі ходить по вулиці, неадекватно себе поводить, в руках тримає предмет ззовні схожий на гранату». В повідомленні вже містилось слово «граната». Коли приїхали на місце виклику, обвинувачений був сам на вулиці, йшов знизу зі сторони Філармонії і йшов прискореним кроком у нього була сумка через плече спереду, права рука знаходилась на сумці, він був одягнений у спортивні штани та футболку. Зухвала поведінка проявлялась в трьох речах, перше – агресивно себе поводив в бік поліцейських, друге – нецензурно виражався, на що було зроблено зауваження, але поведінка не змінилась, третє – на питання чи має він щось із забороненого при собі, відповів, що має. Документів, які б посвідчували його особу він не надав і повідомив, що при собі їх не має. Прийняли рішення затримати цю особу, щоб встановити, що у нього при собі і чи той це чоловік, про якого йшлось в повідомленні в групі в «Ватсапі». Затримували колективно, всі разом якось. Активного опору від нього не було, він не тікав, не застосовував фізичну силу, а чинив пасивний опір, а саме: словами, поведінкою висловлював свою непокору і не бажання бути затриманим. Коли спілкувались із ним, то із поліцейських їх було лише двоє, вже потім приїхали інші патрульні. Коли одягали кайданки, то обвинувачений лежав обличчям до землі і руки в кайданках позаду. Десь через 5 хвилин після того, як одягли кайданки, приїхав ще один екіпаж – двоє поліцейських, за ним одразу ще один екіпаж. Вже вони почали перекривати рух на вулиці. Одна група СОГ, яка повинна були приїхати на місце, потрапила в ДТП, тому виїхала інша і вони чекали вже іншу групу.

Після затримання він вже бачив кров на обличчі у обвинуваченого, і він собі так подумав, що це могло статись під час того, як обвинувачений падав і міг в цей момент вдаритись. Коли приїхали й побачили Королека на вулиці, то візуально не вбачалось на ньому ніяких тілесних ушкоджень на тілі, руках, обличчі. Після того, як на обвинуваченого одягли кайданки, він був весь час зафіксований і лежав обличчям вниз, тоді він і побачив пару крапель крові, але під час затримання він і сам отримав подряпини на той момент, бо почали боротись. На собі не було засобів фіксації, вони не були одягнені в формений одяг, оскільки для оперативних працівників не передбачено такого.

Після приїзду на місце зрозуміли, що обвинувачений це саме та сама особа, про яку йшлося в повідомленні в групі, бо він поводив себе насторожено, весь час озирався назад поки йшов, чи за ним ніхто не йде, в нього був прискорений крок, тому вони одразу подумали, що він тікає з місця якоїсь події, десь щось вже накоїв. І цих факторів вже їм вистачило для того, щоб підійти і поговорити з ним, можливо він щось бачив, щось чув, щоб дізнатись від нього більше інформації. Інші люди були, проходили по вулиці, уваги поліції на себе не привертали. З самого початку він викликав інтерес, і вони не думали, що це саме та особа, про яку йшлося в повідомленні.

Коли приїхали, то вони йшли знизу, а обвинувачений спускався, йшов їм на зустріч. Під час спілкування йому особисто здалось, що обвинувачений перебуває під дією наркотичних речовин або психотропних засобів, він дуже агресивно поводився, був налаштований агресивно з першого запитання. Вони запропонували йому відкрити і показати, що є у нього в сумці, натомість обвинувачений послав їх на три літери. Він не бачив нікого з поліцейських, на якому були б одягнення сині гумові печатки на руках. Знаходився на місці до приїзду СОГ, потім поїхали десь через 10 хвилин. Він бачив як у обвинуваченого вилучалась граната з сумки, він бачив це. Оперативник або експерти діставали гранату, він вже не пам`ятає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 пояснив, що працює в УПП в Чернівецькій області. Обвинуваченого не знає. 24 серпня 2024 року він перебував на зміні з напарником та патрулював по м. Чернівці. Того дня приблизно о 16 годині надійшло повідомлення про хуліганство по вул. Льва Толстого м. Чернівці, що невідома особа бігає з гранатою в руках. Він з напарником одразу виїхали на місце події. На місці була затримана особа – обвинувачений у справі. Коли прибули на місце події особа вже була затримана – це був обвинувачений, який перебував кайданках та у нього була сумка-бананка, він лежав на землі на животі. Була викликана СОГ. В сумці обвинуваченого працівниками СОГ був виявлений предмет, схожий на гранату.

Не дивлячись на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_15 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, а саме:

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 24.08.2024 з фототаблицею та DVD-R дисками, згідно з яким старший слідчий ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_44 24.08.2024 о 17 год. 46 хв. за адресою: м. Чернівці, вул. Льва Толстого, буд. 15, затримав ОСОБА_15 в порядку ст. 208 КПК України, під час особистого обшуку якого було виявлено корпус ручної осколкової гранати «RGD-5» та підривник типу «ДВМ» (Т. 2 а.с. 25-47 «б»);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.08.2024 за участю свідка ОСОБА_45 , в ході якого свідок показала на особу під № 2, під яким було фото ОСОБА_15 , як на особу, яку вона бачила 24.08.2024 близько 17 год. 00 хв. по вул. Льва Толстого у м. Чернівці, з предметом схожим на гранату (Т. 2 а.с. 79-81);

- висновком експерта № КСЕ-19/126-24/9394 від 17.09.2024, згідно з яким ручна осколкова граната RGD-5 без запала та запал ДВМ є частинами одного пристрою - ручної осколкової гранати RGD-5. Надані на дослідження предмети поєднуються конструктивно між собою утворюючи при цьому одну ручну осколкову гранату RGD-5, яка відноситься до бойових припасів, вибухових пристроїв промислового виготовлення. Надані на дослідження предмети були виготовлені промисловим способом. Надана на дослідження одна ручна осколкова граната RGD-5 була придатною для здійснення вибуху. Залишки (уламки) наданої ручної гранати RGD-5 містять на своїх поверхнях сліди бризантної вибухової речовини – гексогену (Т. 2 а.с. 98-106);

- висновком експерта № СЕ-19/126-24/9494-БД від 09.09.2024, згідно з яким:

1. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.

2. У наданих на дослідження змиві з корпусу гранати RGD-5 (об`єкт № 2) та змиві з підривників типу ДВМ (об`єкт № 2) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки (ДНК-профіль), які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.

3. Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з корпусу гранати RGD-5 (об`єкт № 2) та змиві з підривників типу ДВМ (об`єкт № 3) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1).

Ймовірність спостереження такої комбінації ДНК-профілів у 9,2327 разів вища у разі, якщо ДНК-профілі клітин, виявлених у змиві з корпусу гранати RGD-5 та клітин, виявлених у змиві з підривників типу ДВМ походять від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніж якщо ДНК-профілі клітин, виявлених у змиві з корпусу гранати RGD-5 та клітин, виявлених у змиві з підривників типу ДВМ походять від випадкової неспорідненої з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи з цієї ж популяції.

Ймовірність походження даних ДНК-профілів від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99999999 % (Т. 2 а.с. 111-124);

Усі досліджені в судовому засіданні та наведені вище докази, зібрані стороною обвинувачення, суд вважає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, та достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Стороною захисту докази на спростування версії сторони обвинувачення щодо винуватості ОСОБА_15 суду не надавались.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_15 по епізоду № 2 у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_15 своєї вини по епізоду № 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також його версія, викладена у судовому засіданні, за якою граната, яку у нього знайшли, йому не належить, він не носив її в сумці, йому її підкинули, а коли його затримали, працівники поліції засунули йому палець до рота, щоб отримати його ДНК та нанести на гранату, на думку суду, не знайшла свого підтвердження, а його винуватість суд вважає повністю доведеною як зібраними по справі переліченими вище письмовими доказами, так і показаннями свідків ОСОБА_46 та ОСОБА_47 , ОСОБА_43 отриманими безпосередньо судом у судовому засіданні.

В об`єктивності показань свідків, наданих у судовому засіданні під присягою, у суду немає підстав сумніватися, оскільки вони чіткі, послідовні та повністю узгоджуються між собою, а також підтверджуються зібраними по справі переліченими вище письмовими доказами та у своїй сукупності дають підстави суду поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_15 у вчиненні цього злочину. З урахуванням показань свідків, які перші прибули на місце затримання обвинуваченого, здійснювали його затримання та бачили як у нього вилучалась граната з сумки, суд вважає версію обвинуваченого безпідставною та такою, що не відповідає дійсності.

У зв`язку з викладеним вище позиція, зайнята обвинуваченим щодо не визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на думку суду, пов`язана з його захистом, однак розцінюється судом як спроба уникнути кримінальної відповідальності та заслуженого покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_15 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких злочинів (ч. 1 ст. 122 КК) та тяжких злочинів (ч. 1 ст. 263 КК), особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо (згідно з досудовою доповіддю), на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак 07.08.2024 зареєстрований у наркологічному диспансері з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок комбінованого вживання алкоголю та канабіноїдів, гостра інтоксикація, не навчається, постійного місця роботи не має, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_15 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім (за епізодом № 1 за ч. 1 ст. 122 КК).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_15 , суд не вбачає.

Згідно з досудовою доповіддю органу з питань пробації про обвинуваченого ОСОБА_15 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також середню ймовірність вчинення повторого правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Ураховуючи викладені вище обставини по справі, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_15 , який маючи судимість за умисний корисливий злочин, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку вчинив два інших умисних кримінальних правопорушення, свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненні злочинів, а також обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням загальних засад призначення покарання, зокрема законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Оскільки ці злочини вчинені обвинуваченим після ухвалення вироку Шевченківським районним судом м. Чернівці від 03.03.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яким ОСОБА_15 засуджений до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, та до повного відбуття призначеного покарання, суд вважає, що призначати покарання обвинуваченому ОСОБА_15 слід спочатку за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а після цього за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.03.2023.

Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

Суд виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, врахував тяжкість злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких злочинів (ч. 1 ст. 122 КК) та тяжких злочинів (ч. 1 ст. 263 КК), відношення останнього до скоєного, дані про особу обвинуваченого.

Суд належним чином врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставину, що пом`якшує покарання, а тому підстав для пом`якшення покарання.

Суд зауважує, що приписи ч. 1 ст. 69 КК України, надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Судом враховано вік, характеристики, соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_15 , однак ці обставини не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

На переконання суду, таке покарання відповідатиме меті його призначення, буде достатньою мірою відповідальності з метою виправлення ОСОБА_15 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.03.2026 під час судового розгляду кримінального провадження продовжений строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_15 до 11 травня 2026 року включно.

Оскільки судом прийнято рішення про визнання ОСОБА_15 винуватим та призначення йому покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне, без відповідного клопотання учасників судового провадження, запобіжний захід ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Таке рішення, на думку суду, відповідатиме пункту «а» параграфу 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом, адже тримання під вартою на підставі вироку суду фактично здійснюється для забезпечення його виконання, а тому немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до ухвалення вироку.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_15 слід обчислювати з дня набрання вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне у строк відбування призначеного цим вироком покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі за період затримання та тримання під вартою з 24 серпня 2024 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26.08.2024 на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 24.08.2024 під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на: сумку через плече з надписом «Guess» світлого кольору з синіми візерунками та мобільний телефон «Iphone 8+» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , підлягає скасуванню.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_15 .

Керуючись ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_15 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.03.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України, у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі та остаточно ОСОБА_15 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_15 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі за період затримання та тримання під вартою з 24 серпня 2024 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26.08.2024 на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 24.08.2024 під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на: сумку через плече з надписом «Guess» світлого кольору з синіми візерунками та мобільний телефон «Iphone 8+» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі:

- дерев`яну скалку, що передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області згідно з квитанцією від 30.01.2024 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024263020000002 – знищити;

- сумку через плече з надписом «Guess» світлого кольору з синіми візерунками та мобільний телефон «Iphone 8+» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області згідно з квитанцією від 30.10.2024 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024263020000002 – повернути власнику ОСОБА_15 ;

- металеві фрагменти уламків ручної гранати RGD-5, що упаковані в сейф-пакет 0093839; первинну упаковку зі зразками букального епітелію ОСОБА_15 , що упаковано в сейф-пакет 6091985; первинну упаковку від змивів з корпусу гранати RGD-5, що упаковано в сейф-пакет 6091986; первинну упаковку від змивів з підривників ДВМ, що упаковано в сейф-пакет 6091987, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області згідно з квитанціями від 30.10.2024 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024263020000002 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави процесуальні витрати на проведення:

- комплексної вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/126-24/9394 від 17.09.2024 у сумі 7 163 (сім тисяч сто шістдесят три) грн. 10 коп.;

- судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/126-24/9498-БД від 09.09.2024 у сумі 14 787 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 94 коп.,

а всього 21 951 (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна) грн. 04 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_15 , який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захисникам, законному представнику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1