Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №727/4387/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №727/4387/26

Суддя: Літвінова О. Г.

Справа № 727/4387/26

Провадження № 2-а/727/135/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

судді: Літвінова О.Г.

секретаря: Гавалешко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Баршаков Олександр Васильович, до адміністративної комісії Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, до Буназива Івана Юрійовича - головного спеціаліста – інспектора з благоустрою інспекції з благоустрою Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої він просить визнати протиправною та скасувати постанову №12 від 20.03.2026 адміністративної комісії виконавчого комітету Чернівецької міської ради у справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що 20 березня 2026 року адміністративною комісією виконавчого комітету Чернівецької міської ради винесено постанову № 12 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф в сумі 850 грн. за порушення п.п. 13 Додатку 2 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади від 29.06.2023 №1282, що полягає у невиконанні припису про усунення уповноваженої на те особи управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради №643 від 06.11.2025 року щодо демонтажу огорожі розміщеної на землях комунальної власності вул.. Д. Сірмана, 8.

Постанову вважає незаконною та просить її скасувати, оскільки дана постанова ухвалена з порушенням норм права та є незаконною. Зазначає що постановою адміністративної комісії від 05.12.2025 року, яка має преюдиційний характер та не оспорювалася уповноваженою особою, адміністративне провадження за дані дії стосовно ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу правопорушення. Крім цього, комісія зазначила, що позивач з 23.06.2009 року був співвласником, а з 29.10.2020 року одноособовим власником, таким чином відсутні докази, що саме він встановлював огорожу біля будинку в АДРЕСА_1 .

Таким чином, за одним приписом №643 від 06.11.2025 року складено два протоколи про розміщення огорожі на землях комунальної власності без відповідних дозвільних документів за адресою АДРЕСА_1 , але протокол про притягнення до адміністративної відповідальності від 27.02.2026 року доповнений АДРЕСА_2 .

Уповноважена особа та адміністративна комісія безпідставно вважають доказом встановлення огорожі саме ОСОБА_1 шляхом зазначення в документах самовільно встановленої огорожі біля його будинку розташованого на розі вулиць Д. сірмана, 8 та АДРЕСА_3 .

Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову №12 від 20.03.2026 року та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін.

08.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача у якому відповідач заперечував проти задоволення позову.

Відзив арґументований тим, що 29.12.2025 головним спеціалістом відділу інспектування управління інспектування Черкаської міської ради Кривошеєм В.І. на позивача складений протокол № 430 від 29.12.2026 про адміністративне правопорушення.

Згідно фогофіксації справи чітко вбачається, що станом на 27.02.2026р. гр. ОСОБА_1 не виконав припис №643 від 06.11.2025р., та не демонтував огорожу із земель комунальної власності.

За результатами засідання адмінкомісії, яке відбулось 20.03.2026р., винесено постанову №12 про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 850 грн.

Щодо припущень позивача, що його було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і теж саме правопорушення у зв`язку з чим вважає, що постанова ухвалена з порушення норм права та підлягає скасуванню, з даними припущенням позивача відповідач не погоджується.

Зазначають, що адміністративна комісія не притягувала позивача двічі до адміністративної відповідальності за одне і теж саме правопорушення, а матеріал позовну не містять належний та допустимих доказів, які б підтверджували дані припущення позивача.

Щодо припущень позивача, що на підставі припису №643 від 06.11.2025р. відносно нього було винесено два протоколи про адміністративне правопорушення, слід зазначити наступне:

Звертаємо увагу суду, що дані припущення позивача не відповідають дійсності, оскільки на підставі припису від 06.11.2025р. №643 було винесено лише один протокол про адміністративне правопорушення, а саме протокол №1289 від 27.02.2026р.

Крім того даний факт також спростовується наданими самим позивачем копіями протоколу №1011 від 06.1 1.2025р. та постановою №5 від 05.12.2025р. зі змісту яких чітко вбачається, що предметом спору по вказаним адміністративним матеріалам було зовсім інше правопорушення, яке жодного відношення до оскаржуваної позивачем постанови №12 від 20.03.2026р., не має.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з приписом №643 від 06.11.2025 року про усунення порушень законодавства у сфері благоустрою виданого громадянину ОСОБА_1 , щодо виявлених порушень ст. 152 КУпАП та Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, а саме розміщення огорожі на землях комунальної власності без дозвільних документів за адресою АДРЕСА_1 . Запропоновано до 16.11.2025 року усунути порушення шляхом демонтажу огорожі розміщеної на землях комунальної власності за вищевказаною адресою (а.с.2).

Згідно з протоколом №1011 від 06.11.2025 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке полягає у розміщенні огорожі на землях комунальної власності (а.с.3).

Відповідно до постанови №5 від 05.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення провадження у справі закрито відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки головним спеціалістом-інспектором з благоустрою інспекції з благоустрою управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради не доведено той факт, що саме гр.. ОСОБА_1 здійснив розміщення огорожі і саме за адресою м. Чернівці, вул.. Сірмана, 8 (а.с.4).

Згідно з протоколом №1289 від 27.02.2026 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив правопорушення яке полягає у невиконанні припису по усунення порушень законодавства у сфері благоустрою №643 від 06.11.2025 року, а саме невиконанні робіт з демонтажу огорожі розміщеної на землях комунальної власності (а.с.5).

Згідно з постановою №12 від 20.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП порушення правил благоустрою територій населених пунктів та накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с. 8).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з диспозицією ст. 152 КУпАП, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єкт правопорушення - громадянин, громадянин - суб`єкт підприємницької діяльності, посадова особа.

Відповідно до п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень органів місцевого самоврядування належить затвердження правил благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.

Згідно з нормами частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Частиною другою статті 5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Рішенням Чернівецької міської ради від 29.06.2023 № 1282 затверджені Правила благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу

За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_3 06.11.2025 року було складено протокол №1011 про притягнення його за ст. 152 КУпАП за невиконання припису, який був розглянутий адміністративною комісією та постанвою №5 від 05.12.2025 року, відповідно до якої провадження закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того, інспектором Буназивом І.Ю. повторно складено протокол №1289 від 27.02.2026 року, щодо невиконання припису №643 від 06.11.2025 року, але з відміткою, що правопорушення виявлено на перехресті вулиць Д. Сірмана, 8 та Гуцульської, 2а в м. Чернівці.

Згідно з ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом встановлено, що постановою №5 від 05.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення провадження у справі закрито відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки головним спеціалістом-інспектором з благоустрою інспекції з благоустрою управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради не доведено той факт, що саме гр.. ОСОБА_1 здійснив розміщення огорожі і саме за адресою м. Чернівці, вул.. Сірмана, 8. Крім того, дана постанова уповноваженою особою не оскаржувалася.

Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення, тобто доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем та винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, під час розгляду справи таких доказів не встановлено, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП від 20.03.2026 підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути в його користь з виконавчого комітету Чернівецької міської ради.

Згідно п.1ч.3 ст.132 КАС України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

В даній справі позивачем доказів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не надано, а тому вимоги щодо стягнення цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Баршаков Олександр Васильович, до адміністративної комісії Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, до Буназива Івана Юрійовича - головного спеціаліста – інспектора з благоустрою інспекції з благоустрою Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Постанову № 12 від 20.03.2026, винесену Адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Чернівецької міської ради, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП скасувати, провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1332 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Літвінова О.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua