Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №644/12270/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/12270/25

Провадження № 2/644/1902/26

04.05.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

04 травня 2026 року м. Харків.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – Черняка В.Г.,

за участю:

секретаря судових засідань – Черняк Ю.С.,

представника позивача – Томенко Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі в.о. директора Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Бєлікової Н. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд позбавити відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки дитини з 28.04.2006 перебували у шлюбі. Відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 25.04.2025

№ 644/2299/25 шлюб розірвано. Батьки дитини раніше позбавлялась батьківських прав у відношенні чотирьох старших дітей. Відповідач ОСОБА_2 разом з сином є внутрішньо переміщеними особами з м. Куп`янськ, мешкають в гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб за адресою:

АДРЕСА_1 . Жінка систематично вживає алкогольні напої, веде асоціальний спосіб життя. Батьківські обов`язки у відношенні сина не виконує.Батько дитини, ОСОБА_3 , з родиною не мешкає, участі у вихованні та утриманні сина не приймає, місце його перебування невідомо. Зі слів матері дитини, ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини.З інформації КНП «Міська дитяча поліклініка № 16» ХМР з`ясовано, що малолітній ОСОБА_4 перебував під наглядом лікарів медичного закладу. Згідно інформації, наданої лікарем-педіатром, мати несвоєчасно звертається за медичною допомогою у разі хвороби В?ячеслава. Хлопчик щеплений з порушенням Календаря профілактичних щеплень.Робота із соціального захисту ОСОБА_1 здійснюється ССД по Індустріальному району відповідно до місця проживання родини.18.05.2023 до ССД по Індустріальному району надійшов лист від адміністрації комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 16» Харківської міської ради про те, що 09.05.2023 бригадою швидкої медичної допомоги та співробітниками патрульної поліції до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» госпіталізовано малолітнього ОСОБА_5 (2,5 років) з приводу отруєння чадним газом та наявність сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту. Мати та батько ОСОБА_5 перебували у стані алкогольного сп`яніння. Бригадою швидкої медичної допомоги та співробітниками патрульної поліції хлопчик у супроводі матері, ОСОБА_2 , госпіталізований до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» з підозрою на отруєння чадним газом. Наступного разу до ССД по Індустріальному району 28.07.2025 надійшло усне повідомлення інспектора СЮП ХРУП № 2 ГУНП в Харківській обл., про розгляд скарги громадян щодо неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю дитини, яка зловживає алкогольними напоями. Цього ж дня спеціалістом ССД по Індустріальному району та інспектором СЮП ХРУП № 2 ГУНП в Харківській обл. було здійснено вихід за адресою мешкання родини. На момент відвідування родини, мати дитини, ОСОБА_2 , перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння. Відповідно до письмових пояснень, наданих сусідами по гуртожитку, вбачалося, що жінка щодня зловживає алкоголем, не працює, залишає малолітню дитину, якій не виповнилось і 5 років бездоглядною, неналежним чином виконує батьківські обов`язки. Хлопчик недоглянутий, голодний, має не соціалізовану поведінку: конфліктує з дітьми, не володіє елементарними правилами техніки безпеки з електроприладами, т.ін.Було з`ясовано, що родина перебуває під соціальним супроводом ВСР по Індустріальному району. Останнім часом ОСОБА_6 систематично вживає алкогольні напої, веде асоціальний спосіб життя, батьківські обов`язки у відношенні ОСОБА_5 не виконує. ОСОБА_3 , не є біологічним батьком дитини, з родиною не мешкає, місце його перебування - не відоме. У результаті проведеної роботи, у відношенні малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, яким визначено рівень безпеки дитини, як «Дуже небезпечно» та складено Протокол тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища, на підставі якого хлопчика направлено до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР для медичного обстеження/лікування. На підставі вищезазначеного, малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поставлено на облік ССД по Індустріальному району, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах. ОСОБА_6 , маючи попередній негативний життєвий досвід, негайно звернулась до ВСР по Індустріальному району та до ССД по Індустріальному району з питання повернення сина на спільне проживання. Зважаючи на таке, за результатами розгляду питання про відібрання малолітнього ОСОБА_5 від батьків на засіданні Комісії з питань з захисту прав дитини ВК ХМР 05.08.2025, було прийнято рішення про його недоцільність. Матері дитини, ОСОБА_2 під час особистих прийомів у ССД по Індустріальному району було надано роз`яснення чинного законодавства щодо повернення сина на виховання та спільне проживання, проведено профілактичну бесіду, щодо відповідальності батьків відносно дитини. Жінка особисто отримала запити для проходження обстеження у нарколога та психіатра та інформаційної довідки від дільничного інспектора поліції за місцем проживання.Після вилучення хлопчика жінка протягом серпня 2025 року тричі приходила до Відділу та повідомила, що бажає забрати дитину, виявила намір пройти курс лікування від алкоголізму, працевлаштуватись. Повідомила, що з гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб її виселили і що вона тимчасово буде проживати у квартирі знайомого. Однак з вересня2025 року по теперішній час ОСОБА_2 до Відділу не зверталась, про своє нове місце проживання не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідає. Таким чином ОСОБА_2 не прикладає зусиль для вирішенняскладних життєвих обставин та повернення дитини у родину. Таким чином мати усвідомлено усунулись від виконання батьківських обов`язків та повернення до неї хлопчика на спільне проживання є неможливим.Батько дитини долею сина не переймається.

Ухвалою суду від 24.12.2025 року позовна заява залишена без руху.

29.12.20225 р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Томенко Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про слухання справи повідомлялись належним чином, зокрема направленням повістки та публікацією оголошення на сайті суду, причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до ст.178 ЦПК України відповідачі своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористались.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 06.02.2021 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьки дитини з 28.04.2006 перебували у шлюбі.

Відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 25.04.2025 № 644/2299/25 шлюб розірвано.

Батьки дитини раніше позбавлялась батьківських прав у відношенні чотирьох старших дітей (рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 12.11.2019 № 618/1143/19).

Відповідач ОСОБА_2 разом з сином є внутрішньо переміщеними особами з м. Куп`янськ, мешкають в гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради з 28.07.2025 р., як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.

Підставами взяття на облік малолітньої дитини були такі обставини.

Згідно інформації КНП «Міська дитяча поліклініка № 16» Харківської міської ради від 18.05.2023 р. за № 233/0/545-23, 09.05.2023 бригадою швидкої медичної допомоги та співробітниками патрульної поліції до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» госпіталізовано малолітнього ОСОБА_1 , 2020 р.н., з приводу отруєння чадним газом та наявність сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту. Малолітній ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває під наглядом лікаря-педіатра закладу, з яким укладена декларація про надання первинної медичної допомоги. 12.05.2023 під час проведення медичного патронажу лікарем-педіатром встановлено, що 09.05.2023 близько 16:00 години за вищезазначеною адресою, зі слів сусідів, доносився плач дитини та відчувався різкий запах побутового газу, який розповсюджувався на декілька поверхів будівлі. Мешканці будинку викликали аварійно-диспетчерську службу «Харківміськгаз», бригаду швидкої медичної допомоги та патрульну поліцію. Мати та батько ОСОБА_1 перебували у стані алкогольного сп`яніння. Бригадою швидкої медичної допомоги та співробітниками патрульної поліції хлопчик у супроводі матері, ОСОБА_2 , госпіталізований до комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» з підозрою на отруєння чадним газом. З 09.05.2023 по 11.05.2023 ОСОБА_7 знаходився на обстеженні та лікуванні у зазначеному закладі охорони здоров`я. 12.05.2023 р. вдома лікарем-педіатром проведений медичний огляд дитини, стан здоров`я хлопчика визнано задовільним. ОСОБА_7 виховується у повній родині. Мати не працює, здійснює догляд за дитиною у віці до трьох років, батько працює на станції технічного обслуговування. Сім?я ОСОБА_2 потребує соціального супроводу.

На підставі отриманої інформації 24.05.2023 було здійснено вихід співробітників ССД по Індустріальному району спільно із інспектором сектору ювенальної превенції ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за вказаною в інформації адресою. Встановлено, що малолітній ОСОБА_7 має все необхідне для життя та розвитку, санітарно-гігієнічний стан житла на момент відвідування задовільний. Зі слів ОСОБА_2 , родина має статус внутрішньо переміщених осіб з м. Куп`янськ та мешкає за вищевказаною адресою з 01.05.2023. Співробітниками ССД по Індустріальному району було проведено профілактично-роз?яснювальну бесіду з матір`ю дитини, та попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків відповідно чинного законодавства України.

Разом з цим, на підставі отриманої від ССД по Індустріальному району інформації, Відділом соціальної роботи по Індустріальному району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (далі - ВСР по Індустріальному району) було взято родину під соціальний супровід та надано соціальні послуги, зокрема: проведено бесіди щодо формування навичок відповідального батьківства, підвищення батьківського потенціалу, ведення здорового способу життя, та надано рекомендації щодо поліпшення санітарно-гігієнічного стану житла. ОСОБА_2 змінила місце мешкання.

Наступного разу до ССД по Індустріальному району 28.07.2025 надійшло усне повідомлення інспектора СЮП ХРУП № 2 ГУНП в Харківській обл., про розгляд скарги громадян щодо неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю дитини, яка зловживає алкогольними напоями. Цього ж дня спеціалістом ССД по Індустріальному району та інспектором СЮП ХРУП № 2 ГУНП в Харківській обл. було здійснено вихід за адресою мешкання родини:

АДРЕСА_1 .

На момент відвідування родини, мати дитини, ОСОБА_2 , перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Відповідно до письмових пояснень, наданих сусідами по гуртожитку, вбачається, що жінка щодня зловживає алкоголем, не працює, залишає малолітню дитину, якій не виповнилось і 5 років бездоглядною, неналежним чином виконує батьківські обов`язки. Хлопчик недоглянутий, голодний, має не соціалізовану поведінку: конфліктує з дітьми, не володіє елементарними правилами техніки безпеки з електроприладами, т.ін.Останнім часом ОСОБА_2 систематично вживає алкогольні напої, веде асоціальний спосіб життя, батьківські обов`язки у відношенні ОСОБА_1 не виконує. ОСОБА_3 , не є біологічним батьком дитини, з родиною не мешкає, місце його перебування - не відоме.

У результаті проведеної роботи, у відношенні малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, яким визначено рівень безпеки дитини, як «Дуже небезпечно» та складено Протокол тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища, на підставі якого дитину направлено до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР для медичного обстеження/лікування.

Постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 11.08.2025 р. ОСОБА_2 визнано винною, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та призначено адміністративне стягнення, у виді попередження.

На підставі вищезазначеного, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поставлено на облік ССД по Індустріальному району, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах.

ОСОБА_2 31.07.2025 р. звернулась до ВСР по Індустріальному району та до ССД по Індустріальному району з питання повернення сина на спільне проживання.

Зважаючи на таке, за результатами розгляду питання про відібрання малолітнього ОСОБА_5 від батьків на засіданні Комісії з питань з захисту прав дитини ВК ХМР 05.08.2025, було прийнято рішення про його недоцільність та рекомендовано:ССД по Індустріальному району продовжити роботу із соціального захисту дитини; Відділу соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» продовжити роботу з родиною щодо надання соціальних послуг спрямованих на соціальну підтримку сім`ї, зокрема соціальний супровід, для подолання складних життєвих обставин.

Матері дитини, ОСОБА_2 під час особистих прийомів у ССД по Індустріальному району було надано роз`яснення чинного законодавства щодо повернення сина на виховання та спільне проживання, проведено профілактичну бесіду, щодо відповідальності батьків відносно дитини. Жінка особисто отримала запити для проходження обстеження у нарколога та психіатра та інформаційної довідки від дільничного інспектора поліції за місцем проживання.

Заходами ССД по Індустріальному району Віцетенка В. було тимчасово влаштовано до комунального закладу соціального захисту для дітей «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» міста Харкова», для надання його матері можливості виправити складну життєву ситуацію.

Упродовж тривалого часу ОСОБА_2 не здійснила жодної роботи та не надала пакет документів на підтвердження наявності безпечних умов проживання дитини та її спроможності у подальшому належним чином виконувати батьківські обов`язки, оскільки: відповідно до довідки наданої КНП ХОР «Обласні клінічна наркологічна лікарня» від 22.08.2025 у ОСОБА_2 встановлено діагноз: вживання алкоголю зі шкідливими наслідками /F10.1/. Пацієнтка пройшла курс обстеження;відповідно до довідки наданої КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР від 13.08.2025 – під наглядом не перебуває;відповідно до характеристики наданої дільничним інспектором Відділу поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в ХО від 26.08.2025 ОСОБА_2 за час проживання за фактичним місцем мешкання зарекомендувала себе з нейтральної сторони. Сусіди відзивалися про останню негативно, у зв`язку з постійним вживанням алкогольними напоями та неналежним вихованням свого сина. Жінка притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей);відповідно до листа Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова від 11.09.2025 ОСОБА_2 виселено з гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб, через постійне порушення Правил проживання в гуртожитку. З питання проведення обстеження умов проживання за іншою адресою Відповідач до ССД по Індустріальному району не зверталася;інформації про працевлаштування не надала.

Крім того, з інформації наданої адміністрацією ЦСПРД з`ясовано, що малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у закладі з 07.08.2025, оскільки має проблемну сімейну ситуацію. Батьки хлопчика за час перебування дитини у закладі соціального захисту жодного разу його не відвідали. Також, а ні ОСОБА_2 , а ні ОСОБА_3 , не звертались до адміністрації Центру та не висловлювали своє бажання співпрацювати з психологом, фахівцями з соціальної роботи щодо подолання кризової ситуації та налагодження взаємовідносин з дитиною. Батьки малолітнього також ніколи не зверталась із пропозиціями щодо вирішення питань пов`язаних з перебуванням сина у Центрі. Їх не цікавить розвиток дитини, його стан здоров`я, адаптація у дитячому середовищі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також не звертались за роз`ясненням законодавства щодо можливостей повернення сина їм на виховання. Таке ставлення може свідчити про відмову батьків від співпраці та налагодженню контакту з сином, що свідчить про їх байдужість до долі дитини. Малолітній ОСОБА_4 адаптувався у дитячому закладі, почувається комфортно, про батьків дитина не згадує.

З інформації КНП «Міська дитяча поліклініка № 16» ХМР з`ясовано, що малолітній ОСОБА_4 перебував під наглядом лікарів медичного закладу. Згідно інформації, наданої лікарем-педіатром, дитина за станом здоров`я потребує обстеження та лікування у дитячих спеціалізованих закладах охорони здоров`я. Хлопчика неодноразово було направлено на консультацію та обстеження до дитячих фахівців, але батьки не виконують зазначені рекомендації. ОСОБА_2 несвоєчасно з`являється до лікарів закладу для проведення профілактичного медичного огляду та щеплення сина. Мати несвоєчасно звертається за медичною допомогою у разі хвороби В?ячеслава. Хлопчик щеплений з порушенням Календаря профілактичних щеплень.

З інформації наданої ВСР по Індустріальному району з`ясовано, що на обліку отримувачів соціальних послуг сім`я перебувала з червня 2023 року, протягом останніх півроку отримувала послугу соціального супроводу. Сім`я проживала в гуртожитку для внутрішньо-переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), має статус ВПО, соціальні виплати не отримує. За час роботи з матір`ю постійно проводилися бесіди з підвищення виховного потенціалу, профілактики негативних явищ, надавались рекомендації щодо можливості працевлаштування тощо. Також ОСОБА_2 неодноразово надавались юридичні консультації щодо приведення документів у відповідність та оформлення соціальних виплат. ОСОБА_2 направлялась в громадські організації для отримання юридичної допомоги з підготовки позовних заяв до суду про розлучення та стягнення аліментів тощо. В ході соціальної роботи, за сприяння працівників Відділу, ОСОБА_2 отримувала гуманітарну допомогу у вигляді продуктових наборів та дитячих речей. Під час надання соціальних послуг з ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо попередження вживання алкоголю та наслідків невиконання батьківських обов`язків, але жінка не дослуховувалась до рекомендацій, сусіди та комендант гуртожитку скаржились, що вона часто буває в стані алкогольного сп`яніння, дитина часто не доглянута. Після вилучення хлопчика жінка протягом серпня 2025 року тричі приходила до Відділу та повідомила, що бажає забрати дитину, виявила намір пройти курс лікування від алкоголізму, працевлаштуватись. Повідомила, що з гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб її виселили і що вона тимчасово буде проживати у квартирі знайомого. Однак з вересня2025 року по теперішній час ОСОБА_2 до Відділу не зверталась, про своє нове місце проживання не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідає. Таким чином ОСОБА_2 не прикладає зусиль для вирішенняскладних життєвих обставин та повернення дитини у родину.

Питання про доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно їх малолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто 25.11.2025 р. на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Батьки дітей були завчасно повідомлені, але заперечень з цього приводу не надали.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Матеріали справи містять в собі докази винної поведінки відповідачів та умисного ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню сина.

Докази, на які посилається позивач як на підставу позбавлення батьківських прав відповідача, є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення особи батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків.

Таким чином, позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують, що відповідачі умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме ухилення батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, знайшли своє беззаперечне доведення, отже позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 155, 164, 166, СК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, Законом України «Про охорону дитинства», суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331, 20 грн., а з кожного по 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення,

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Повний текст рішення складено та підписано 07 травня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (місцезнаходження: вул. Чернишевська, б. 55, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 26489104);

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий - суддя: Черняк В. Г.