Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №645/9548/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Бугера О. В.

Справа № 645/9548/25

Провадження № 2/644/2239/26

06.05.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

за участю секретаря судових засідань Радченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором кредиту № 8916234 від 22.05.2025 року у розмірі 22833,00 грн. та за договором кредиту № 71253234 від 07.05.2025 у розмірі 20460,00 грн. та судові витрати у справі.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», позивач посилається на те, що 07.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71253234, за умовами якого Кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 6000,00 грн. строком на 26 днів (з 07.05.2025 по 01.06.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.211 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 900,00 грн.).

Також, 22.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №8916234, за умовами якого Кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. строком на 360 днів (з 22.05.2025 по 16.05.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8623119 від 30.03.2025 року передав Відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. та 9000,00 грн., Відповідачка отримала грошові кошти, однак належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договорами позики та заборгованості за процентами не виконала.

Також позивач зазначає, що набув право вимоги до відповідачки на підставі договорів факторингу, просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Також, просить суд стягнути з відповідачки суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При подачі позовної заяви просили проводити розгляд справи заочно.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялась шляхом надіслання СМС-повістки за номером телефону вказаним у анкеті-заяві, шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованою адресою проживання, конверти повертаються з позначками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 06.05.2026 року, суд, зі згоди представника позивача, розглядає справу за відсутністю відповідачки заочно.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

22.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про Кредитної лінії (Надійний) № 8916234, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачці фінансовий кредит в розмірі 9000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Договір було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора 856212, який було здійснено за посередництвом системи BankID НБУ, на підтвердження чого суду надано довідку про ідентифікацію.

Отже, відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачці кредит в розмірі 9000,00 грн. (п.2.2.1 договору) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 2.2.2 договору визначено, що строк кредитування складає 360 днів, денна процентна ставка згідно з пунктом 2.3.1 договору складає 0,998%., комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.).

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору реєстрація на Сайті відбувається на Сторінці реєстрації. Для проходження процедури реєстрації, Позичальник заповнює всі поля форми реєстрації, керуючись, при необхідності, підказками Сайту. При реєстрації на Сайті, Позичальник вказує дані своєї банківської картки, на яку він хоче отримати Кредит. Зазначена картка проходить прив`язку до особистості Позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікації картки Позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації Позичальник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з Політикою конфіденційності.

Згідно із зазначеною умовою договору, позичальником було зазначено номер платіжної картки, на яку він хотів отримати кредитні кошти, а саме Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в загальному розмірі 9000,00 грн., на картку № НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано довідку про здійсненя наступної платіжної операції ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № 260fa3e7-3dad-49e7-b1ec-001aa72c6bd0 від 22.05.2025.

Також, 07.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71253234, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачці фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Договір було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора 76450, який було здійснено за посередництвом системи BankID НБУ, на підтвердження чого суду надано довідку про ідентифікацію.

Отже, відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачці кредит в розмірі 6000,00 грн. (п.2.2.1 договору) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 2.2.2 договору визначено, що строк кредитування складає 26 днів, денна процентна ставка згідно складає 0,787%., комісія за надання кредиту 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 900,00 грн.).

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору реєстрація на Сайті відбувається на Сторінці реєстрації. Для проходження процедури реєстрації, Позичальник заповнює всі поля форми реєстрації, керуючись, при необхідності, підказками Сайту. При реєстрації на Сайті, Позичальник вказує дані своєї банківської картки, на яку він хоче отримати Кредит. Зазначена картка проходить прив`язку до особистості Позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікації картки Позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації Позичальник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з Політикою конфіденційності.

Згідно із зазначеною умовою договору, позичальником було зазначено номер платіжної картки, на яку він хотів отримати кредитні кошти, а саме Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в загальному розмірі 6000,00 грн., на картку № НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано платіжну інструкцію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № b2e12927-e0ec-42bd-af63-5b4f87de0e01від 07.05.2025 року.

01.06.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15066362 до Договору позики №71253234, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 26 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 52 днів тобто до 27.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,211 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора електронного підпису «77646».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання з відповідачкою кредитних договорів №8916234 від 22.05.2025 року та №71253234 від 07.05.2025 року та надання відповідачці 9000,00 грн. та 6000,00 грн. кредитних коштів.

Щодо переходу (відступлення) права вимоги за договорами №8916234 від 22.05.2025 року та №71253234 від 07.05.2025 року, укладеним первісним кредитором та відповідачкою, суд зазначає наступне.

16.10.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №16/10/25, згідно якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», включно і до відповідачки за кредитним договором №8916234 від 22.05.2025 року та №71253234 від 07.05.2025 року.

На підтвердження вказаного факту суду надано реєстр боржників до договору факторингу №16/10/25-01, №16/10/25-02 від 16.10.2025 року, підписаний обома сторонами договору факторингу та платіжну інструкцію на підтвердження його виконання.

Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитними договорами проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за договором № 71253234 від 07.05.2025 року за його розрахунками становить 20460,00 грн., з яких:

- 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1560,50 грн. сума заборгованості за процентами;

- 900,00 грн. сума заборгованості за комісією;

- 12000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Окрім того заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за договором № 8916234 від 22.05.2025 року за його розрахунками становить 22833,00 грн., з яких:

- 9000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7780,50 грн. сума заборгованості за процентами;

- 1552,50 грн. сума заборгованості за комісією;

- 4500,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування».

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, внаслідок чого у відповідачки перед позивачем наявна заборгованість за кредитними договорами №8916234 від 22.05.2025 року та №71253234 від 07.05.2025 року. Суд вважає підтвердженими належними та допустимими доказами наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром Маркет» за договором №8916234 від 22.05.2025 року на суму отриманого кредиту в розмірі 9000,00 грн. та на суму нарахованих відсотків в розмірі 7780,50 грн. та за договором 71253234 від 07.05.2025 року на суму отриманого кредиту в розмірі 6000,00 грн. та на суму нарахованих відсотків в розмірі 1560,00 грн.

Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, розрахунки позивача не спростовані відповідачкою, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача та нового кредитора за кредитним договором стосовно суми кредиту та нарахованих відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню в визначеній у позовній заяві сумі.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Оцінюючи зміст положення пункту п. 2.2.4 кредитного договору № 71253234 від 07.05.2025 року, яким передбачено, що Комісія за надання Кредиту: 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 900.00 грн.), у той же час у договорі немає жодних посилань за які послуги стягується комісія. Також у п. 2.2.8. кредитного договору № 8916234 від 22.05.2025 року, яким передбачено, що Комісія за надання Кредиту: 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552.50 грн.), у той же час у договорі немає жодних посилань за які послуги стягується комісія.

Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту п. 2.2.8. кредитного договору № 8916234 від 22.05.2025 року та п. 2.2.4 кредитного договору № 71253234 від 07.05.2025 року, якими передбачено сплату комісії суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», та заборгованість за комісією в розмірі 900,00 грн. за договором № 71253234 від 07.05.2025 року та 1552,50 грн. за договором № 8916234 від 22.05.2025 року не підлягає стягненню з відповідачки.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

Що стосується вимог про стягнення штрафних санкцій, а саме пені в сумі 12000,00 грн. за договором № 71253234 від 07.05.2025 року та 4500,00 грн. за договором № 8916234 від 22.05.2025 року, суд вважає, що вимоги позову в цій частині задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне. Позивач просить розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Клопотань про їх зменшення відповідачкою не заявлялось.

Але при цьому, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні докази: договір про надання правничої допомогу №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, з додатками до нього, а, також Витяг з Акту №6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025р.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Відповідно до дослідженого судом Акту №6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року вартість наданих послуг складається з вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви вартість яких склала 500 грн, Судовий супровід в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) вартістю 4000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу за послуги щодо складання позовної заяви в сумі 1000 грн, витрати пов`язані із вивченням наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді, відшкодуванню не підлягають, оскільки не відносяться до витрат на правову допомогу з розглядом справи. Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, позивачем заявлено вимоги на суму 43293,00 гривень та сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., судом задовольняються позовні вимоги позивача на суму 24340,50 гривень, тобто стягненню підлягає судовий збір в сумі 1361,93 грн (24340,50х2422,40/43293,00).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 71253234 від 07.05.2025 року, яка складається з заборгованості за кредитом 6000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 1560,00 грн., та за кредитним договором № 8916234 від 22.05.2025 року, яка складається з заборгованості за кредитом 9000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 7780,50 грн., а всього в розмірі 24340 (дев`ять чотири тисячі триста сорок) гривень 50 копійок.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення комісії та пені, - відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1361,93 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн, а всього 2361 (дві тисячі триста шістдесят одна) гривня 93 копійки.

Повний текст рішення виготовлений 06.05.2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В. Бугера