Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №353/179/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/179/26

Провадження № 2/353/293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

представника позивача - адвоката Розумовича Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Розумович Р.І., звернулася в суд з позовом до відповідача Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 . Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, який виданий на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів XII сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, ОСОБА_3 , яка є її свекрухою, на праві приватної власності належали земельні ділянки площею 0,5500 га та 0,1600 га для товарного виробництва, які розташовані на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області (на даний час Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після смерті останньої відкрилася спадщина на все її майно, і її син ОСОБА_2 був єдиним спадкоємцем за законом першої черги. Однак останній не прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , і ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_4 , вона як спадкоємець за законом першої черги (дружина), прийняла спадщину, так як на час її відкриття була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем. Остання звернулася до Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак письмовою довідкою з питань роз?яснення законодавства їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки її син ОСОБА_2 не був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не подав в нотаріальну контору в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки з липня 2005 року він забрав ОСОБА_3 до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , і з того часу стали проживати разом як одна сім?я, вели спільно господарство, сплачували комунальні послуги. Остання була перестарілою, хворіла, не могла самостійно себе обслуговувати, вони доглядали за нею, проводили похорон. Крім того, у державному акті на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року міститься розбіжність у імені спадкодавця. У зв`язку з вищевказаним, просила суд встановити фактпостійного проживання 3 ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року та визнати за нею право власності на земельні ділянки площею 0, 5500 га та 0, 1600 га для ведення товарного виробництва, які розташовані на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів ХІІ сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Розумович Р.І. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідачаОбертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився. 02.04.2026 року від нього до суду надійшла заява, в якій вказав, що не заперечує проти позовних вимог та просив розглядати справу у його відсутності (а.с. 47).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є сусідами позивача, в судовому засіданні засвідчили той факт, що 3 ОСОБА_8 є єдиним сином ОСОБА_3 , який проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

02.03.2026 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

02.04.2026 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши вступне слово представника позивача, допитавши свідків,суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його матір`ю є ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.12.2001 року (а.с. 15). 06.06.1976 року останній уклав шлюб із ОСОБА_9 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище «ОСОБА_10 », що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (а.с. 15).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, виданого ОСОБА_3 , на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів ХІІ сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року, їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,71 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Гарасимівської сільської ради, для ведення товарного виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, ділянка № НОМЕР_3 площею 0,5500 га; ділянка № НОМЕР_4 площею 0,1600 га (а.с. 4).

Мати чоловіка позивача, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 30.01.2006 року (а.с. 7).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; та ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) вбачається, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Згідно словника-довідника «Власні імена людей» ім`я «ОСОБА_11 » та «Параска» - це одне і теж жіноче ім`я (а.с. 16).

Як вбачається із довідки № 10 від 30.01.2026 року, яка видана Гарасимівським старостинським округом Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її свекруха ОСОБА_3 , що була постійною жителькою с. Гарасимів, Тлумацького району, Івано-Франківської області, на день смерті зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою інших зареєстрованих осіб не було. У липні 2005 року син ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_1 забрали ОСОБА_3 до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , і з того часу стали проживати разом як одна сім?я. Вони вели спільно господарство, сплачували комунальні послуги. ОСОБА_3 хворіла, не могла самостійно себе обслуговувати. Перед її смертю син та невістка доглядали за нею, проводили похорон. Після смерті ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 утримував батьківський будинок, користувався ним та земельними ділянками. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався в Гарасимівській сільській раді (а.с. 5).

Отже, чоловік позивача ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матеріОСОБА_3 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном,але юридично не оформив своїх спадкових прав.

Крім цього, наведені факти засвідчили свідки в судовому засіданні, які ствердили той факт, що ОСОБА_2 проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає встановленим фактом належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме: державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, виданого на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів ХІІ сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, які були видані з помилкою у імені - «ОСОБА_11 » замість правильного «ОСОБА_11 » та постійного проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Чоловік позивача, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 08.09.2014 року (а.с. 8).

Відповідно до довідки № 11 від 30.01.2026 року, яка видана Гарасимівським старостинським округом Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , що був постійним жителем села Гарасимів, Тлумацького району, Івано-Франківської області, на день смерті зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою зареєстровані та проживали: ОСОБА_12 – дружина. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався в Гарасимівській сільській раді (а.с. 6).

В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Васильєвої Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на майно ОСОБА_3 , однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не подав в нотаріальну контору в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини, що підтверджується копією письмової довідки з питань роз`яснення законодавства № 632/02-14 від 05.11.2025 року (а.с. 9).

29.10.2025 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , успадкувавши земельні ділянки, які не є предметом даного позову та оформила на своє ім`я, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом та витягами з Державного реєстру речових прав № 450246004, № 450245704 (а.с. 11-14).

Відповідно до копії спадкової справи № 168/2015 заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , державним нотаріусом Тлумацької нотаріальної контори Івано-Франківської області, позивач ОСОБА_1 є єдиними спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та частково оформила її. Інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає (а.с. 30-36).

З повідомлень приватних нотаріусів Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області, Дузінкевич С.М. від 10.03.2026 року № 75/01-16, ОСОБА_13 від 12.03.2026 року № 115/01-16 та державного нотаріуса Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області, Васильєвої Н.М.від 10.03.2026 року № 85/01-16 спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с. 28, 37, 38).

Отже, на момент звернення до суду ОСОБА_1 правомірно претендує на земельні ділянки площею 0, 5500 га та 0, 1600 га для ведення товарного виробництва, які розташовані на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів ХІІ сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачами в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 316-319, 392, 1216-1222, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст. 82, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,5500 га для ведення товарного виробництва, яка розташована на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів ХІІ сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0, 1600 га для ведення товарного виробництва, яка розташована на території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 004821 від 14.03.2003 року, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Гарасимівської сільської ради народних депутатів ХІІ сесії третього демократичного скликання від 27.02.2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 480, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Відповідач: Обертинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Михайла Погорєлова, 1, сел. Обертин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357727.

Повний текст судового рішення складено 07 травня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК