Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №347/950/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/950/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, студента Снятинського фахового коледжу, по ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632286 від 04.04.2026 року ОСОБА_1 04.04.2026 о 03:30 годині в селі Великий Рожин по вулиці Яремчука керував автомобілем марки Вольцваген каді н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водієві було запропоновано пройти на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого - 0,22 проміле, чим водій порушив п.2.9.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що взагалі не вживає алкоголь. Вважає, що вказані обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Не погоджується із показником приладу Драгер, який має похибку 0,04 проміле.

Вислухавши адмінпритягуваного, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеофайл з бодікамер працівника поліції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632286 від 04.04.2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 04.04.2026 о 03:30 годині керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водієві було запропоновано пройти на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат позитивний - 0,22% проміле.

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Утім зазначені у протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею доказами.

З приводу доводів адмінпритягуваного, який в судовому засіданні не погоджувався з результатами огляду, проведеного поліцейським, в судовому засіданні було переглянуто відеозапис з бодікамер поліцейського, якому надано належну оцінку.

Так, судом встановлено, що з фактичних даних, що містяться на відеозаписі не вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів алкотестера Drager. Зафіксовано лише процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписав.

Такі дії поліцейського не відповідають вимогам ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також п. 1 розділу І Інструкції, оскільки законодавством передбачена можливість водія не погоджуватися з результатами огляду, проведеного поліцейським, та у такому випадку той зобов`язаний забезпечити доставку цієї особи до найближчого закладу охорони здоров`я.

Водночас до справи не долучено доказів про дотримання процедури огляду на стан сп`яніння, зокрема, чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду, що проведений на місці зупинки транспортного засобу.

Згідно з результатами огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу алкотестера Drager 6810, в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,22 ‰.

У той же час згідно з технічними характеристиками цього пристрою у діапазононі вимірювань від 0,00‰ до 0,4‰ абсолютно похибка складає ± 0,04‰, що відображено у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки виробника концерну Drager Safety AG&Co.KGaA (Німеччина) в Україні (а.с. 4).

Отже, виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 з допомогою приладу Drager Alcotest 6810 було виявлено алкоголь у межах, що не перевищує або перевищує допустиму норму у 0,2 ‰, тобто в організмі ОСОБА_1 можливий алкоголь як на рівні 0,19 ‰, так і на рівні 0,27 ‰.

За таких обставин, єдиним та вирішальним документом, який встановлює порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП є результат тесту газоаналізатора Drager Alcotest 6810, результат якого, з урахуванням абсолютної похибки може свідчити, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння, що забороняє керування транспортним засобом, адже цифровий показник міг бути меншим 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 розд. ІІ Інструкції).

Водночас ст. 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

У цій справі є розумний сумнів стосовно встановлених судом обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Виходячи із наведеної практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом ч.1 ст.251, ст.252 КУпАП: орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо, які орган (посадова особа) оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння або – відмову такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння.

За правилами ч.2 ст.266 КУпАП: огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

В даному випадку судом не встановлено події, а саме – керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння або – відмову такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а в діях ОСОБА_1 - складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки надані на розгляд матеріали не містять доказів вчинення зазначених у протоколі дій ОСОБА_1 внаслідок вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.130 КУпАП.

П.1 ч.1 ст.247 КУпАП: провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632286 від 04.04.2026 року, не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому, оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст.247 п.1, ст.130 ч.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 221, п.7 247, 251, 252, 268,277,280,283,284,287,289 КУпАП, суддя

УХВАЛИЛА :

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Д.С. Драч