Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №344/15668/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15668/25

Провадження № 1-кп/344/609/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м.Івано-Франківськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, з вищою освітою, працюючого неофіційно диспетчером логістичної компанії, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, у великих розмірах; незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_6 22.10.2024 о 12 год 38 хв, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу психотропних речовин, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, незаконно придбав у особи, щодо якої здійснюється окреме провадження, незаконно виготовлену ним психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін в загальній кількості 1,5563 грама, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром, яку у подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою збуту.

Крім того ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 05.03.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пов`язаних із порушенням правил обігу психотропних речовин, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, без передбачених дозволів, цілей та порядку, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав полімерний пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – плодовими тілами грибів, що містять псилоцин, вагою в перерахунку на суху речовину 4,1719 грама, яку ОСОБА_6 незаконно зберігав до 05.03.2025 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без мети збуту.

27 квітня 2026 року між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участі його захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, не оспорює фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень згідно пред`явленого йому обвинувачення, надав правдиві та детальні показання щодо вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також покази, що викривають учасників організованої злочинної групи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які здійснювали йому збут психотропних речовин, у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, за наявності пом`якшуючих обставин, до яких сторонами віднесено щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а також особи винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою молодого віку, зобов`язався надати викривальні покази у іншому кримінальному провадженні щодо учасників організованої злочинної групи, перерахував на допомогу Збройним Силам України грошові кошти в сумі 150 000 гривень.

Враховуючи викладене, фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.2 ст.307 КК України) та кримінальним проступком (ч.1 с.309 КК України), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження з урахуванням воєнного стану та обмеженості бюджетних коштів, необхідністю забезпечити максимальну ефективність діяльності органів та інституцій держави, у тому числі забезпечення превентивної функції кримінального провадження, сторони угоди узгодили покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.307 КК України, - позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, за ч.1 ст.309 КК України – обмеження волі на строк 4 роки, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

При цьому додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене як обов`язкове санкцією ч.2 ст.307 КК України, не призначається як додаткове покарання під час звільнення особи від відбуванням основного покарання із встановленням іспитового строку в силу положень ст. 77 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вказаних кримінальних правопорушеннях визнав повністю та беззастережно, підтвердив обставини вчинених кримінальних правопорушень відповідно до викладеного в обвинувальному акті, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2026 року просив затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі затвердження укладеної угоди, та виключні підстави оскарження вироку розуміє. У вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, повідомляючи усі обставини справи.

Захисник підтримала думку свого підзахисного.

Прокурор вважав, що угода відповідає встановленим вимогам закону і повинна бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_6 під час судового засідання суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, з`ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз`яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, вважає, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого щодо визнання винуватості та укладенні відповідної угоди про визнання винуватості немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок.

Суд також враховує наступне.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.2 ст.307 КК України) та кримінальним проступком (ч.1 с.309 КК України). Виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_6 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.2 ст.307 та ч.1 ст.309 КК країни, так як обвинувачений ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, у великих розмірах; незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, що ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінальних правопорушень і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий (довідка №10-30052025/26210 від 30.05.2025, а.с.92), має вищу освіту, працює неофіційно диспетчером логістичної компанії, зі слів - має щомісячний дохід у розмірі близько 40 000 грн., неодружений, на утриманні інших осіб не має, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та протягом життя в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримував (довідка КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №1210 від 24.04.2024, а.с.93), відповідно до квитанцій від 27.04.2026, добровільно перерахував на підтримку ЗСУ на рахунок військової частини НОМЕР_2 кошти в сумі 150000 грн (а.с.130-131).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

За таких обставин сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, за ч.1 ст.309 КК України – обмеження волі на строк 4 роки, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.76 КК України. При цьому додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене як обов`язкове санкцією ч.2 ст.307 КК України, не призначається як додаткове покарання під час звільнення особи від відбуванням основного покарання із встановленням іспитового строку в силу положень ст. 77 КК України.

Наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, сторонам зрозумілі.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженого сторонами покарання.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід у виді застави залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2026 року, укладену між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , - затвердити.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.307 КК із застосуванням ч.1 ст.69 КК України – позбавлення волі на строк п`ять років, без конфіскації майна;

- за ч.1 ст.309 КК України – обмеження волі на строк чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі на строк п`ять років, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у виді застави згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.03.2025 (а.с.91) - залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень, що внесена ОСОБА_11 за обвинуваченого ОСОБА_6 згідно квитанції від 06.03.2025 (а.с.135) - повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" – 13990 гривень 55 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз № СЕ-19/109-25/816-НЗПРАП від 14.01.2025, № СЕ-19/109-25/1916-НЗПРАП від 29.01.2025, № СЕ-19/109-25/4532-НЗПРАП від 19.03.2025, № СЕ-19/109-25/4523-НЗПРАП від 24.03.2025, № СЕ-19/109-25/6664-НЗПРАП від 29.04.2025, № СЕ-19/109-25/4524-НЗПРАП від 20.03.2025, № СЕ-19/109-25/4525-НЗПРАП від 19.03.2025, № СЕ-19/109-25/6669-БД від 05.05.2025 (а.с.122-129).

До вступу вироку у законну силу арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 (а.с.101-103) – залишити без змін. Після набрання вироком законної сили накладений арешт на майно – скасувати.

Речові докази: мобільний телефон «iPhone 12c Pro Max» з сім картою (постанова від 06.03.2025, а.с.99) – повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ; речовину, яка містить амфетамін (постанови від 14.01.2025, 29.01.2025 а.с.104-107), частину пластикової пляшки з виявленим на ній екстрактом канабісу (постанова від 19.03.2025, а.с.108-109), рослинні речовини – канабіс у 2 зіп-пакетах (постанова від 24.03.2025, а.с.110-111), гриби в 1 зіп-пакеті, що містять особливо небезпечну психотропну речовину (постанова від 29.04.2025, а.с.112-113), рослинну речовину - канабіс у згортку з двох аркушів, рослинну речовину – канабіс у подрібнювачі, подрібнювач, металевий предмет (наперсток) з виявленим на ньому екстрактом канабісу (постанова від 20.03.2025, а.с.114-115), залишки речовин – канабісу та кокаїну, електронні ваги (постанова від 19.03.2025, а.с.116-117) – знищити; грошові кошти в сумі 11250 грн та 400 доларів США, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та транспортний засіб марки «AUDI A4», р.н. НОМЕР_4 (постанова від 06.03.2025, а.с.118-120) - повернути ОСОБА_6 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_12