Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №205/3553/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3553/26

Номер провадження2/205/3500/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі з 01 березня 2013 року по 04 березня 2026 року. Від сумісного подружнього життя мають двох малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із позивачем і знаходяться на її утриманні. Відповідач на даний час працездатний, але добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві названа сторона зазначає про повне підтримання позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач також подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві названа сторона зазначає про повне визнання позову, та просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Дослідивши матеріали справи, встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і ухвалює за результатами розгляду справи рішення про задоволення позову з огляду на нижченаведене.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2012 року по 05.05.2023 року. Обставина реєстрації шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб від 01.03.2013 року серія НОМЕР_1 .

Судовим розглядом також встановлено, що від сумісного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 від 24.09.2013 року та сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_3 від 04.08.2016 року, які зараз мешкають разом із позивачем та перебувають на її утриманні.

Доказів наявності на утриманні сторін інших осоіб, крім вказаних синів, сторони суду не подали.

Також доказів наявності аліментних зобов`язань відповідача перед іншими особами матеріали справи не містять.

Оскільки сторона позивача наполягає на неналежному виконанні відповідачем свого законодавче закріпленого обов`язку щодо утримання малолітніх дітей, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

У національному законодавстві України право дитини на утримання, що також прямо кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

В даному випадку суд виходить з того, що відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, має можливість самостійно визначати обсяг забезпечення себе роботою та відповідно отримання доходів від такої роботи, інших осіб на утриманні не має.

За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Суд також враховує визнання відповідачем пред`явленого позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши подане визнання позову, суд дійшов висновку, що воно не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у тому числі прав та інтересів дітей, а відтак може бути прийняте судом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, розмір витрат, які несе позивач на утримання дітей, стан здоров`я та матеріальне становище самих дітей; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи ту обставину,що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, суд визначає розмір аліментів на дітей з батька у відповідності до встановлених обставин, що мають значення для вирішення цього питання, та вимог закону, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання синів, та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 016 березня 2026 року, оскільки відповідач, будучи, батьком дітей зобов`язаний їх матеріально утримувати.

Згідно ч.1ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, такий обов`язковий платіж підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 1 331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 55, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання двох малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) батька, щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, на користь матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), починаючи з 16 березня 2026 року.

3. Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан