Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №508/48/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/48/26

Номер провадження 2/508/124/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

при секретарі с/з Мазарак Н.А.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Миколаївка позовну заяву ОСОБА_2 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті матері залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок загальною площею 59,7 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За час свого життя мати не встигла оформити право власності на зазначений житловий будинок. 03.06.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Сологуба О.А. для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та останнім було рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року позивачу було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері. Однак, після чергового звернення до нотаріуса, позивачу знов було відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок. Просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 59,7 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. (а.с. 40)

Ухвалою суду від 18.02.2026 року продовжено строк підготовчого провадження по справі. Відкладено підготовче судове засідання. Витребувано з Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області: інформацію щодо місця реєстрації ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також щодо місця її фактичного проживання на день смерті, а також про осіб, які були зареєстровані та фактично проживали на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 з померлою ОСОБА_3 ; відомості з погосподарської книги щодо житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до зміни нумерації будинків - № 80). Витребувано у приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Сологуба О.А.: інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), копію спадкової справи, відомості про коло спадкоємців, видані свідоцтва про право на спадщину щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Витребувано з Комунального підприємства «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації»: копію інвентаризаційної справи на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до зміни нумерації будинків - № 80). (а.с.51-52)

04.03.2026 року від приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Сологуба О.А. до суду надійшла копія спадкової справи № 92/2025, заведеної мною 14 листопада 2025 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . (а.с.60-89)

11.03.2026 року від Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області до суду надійшла відповідь щодо надання інформації про реєстрацію місця реєстрації ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.90)

01.04.2026 року від Комунального підприємства «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації» до суду надійшла копія інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, який підлягає технічній інвентаризації № 100 (до зміни нумерації будинків) по АДРЕСА_1 . (а.с.103-151)

Ухвалою суду від 01.04.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання, судом ухвалено викликати та допитати свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ; долучити до матеріалів справи копію архівного витягу Рішення X сесії XXII скликання від 30.01.1998 року Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області «Про заяви громадян про передачу їм земельних ділянок, що знаходяться біля житлових будинків безкоштовно» з додатком. (а.с.152-157)

Ухвалою суду від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.162-163)

Ухвалою суду від 08.04.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання задоволено клопотання позивача та долучено до матеріалів справи копію Домової книги. (а.с.175-180)

Ухвалою суду від 21.04.2026 року, яка постановлена судом без оформлення окремим документом та зафіксована у протоколі судового засідання, продовжено строк розгляду справи, судове засідання відкладено.

Позивач у судовому засіданні 08.04.2026 року пояснив суду, що народився і виріс в зазначеному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав його матері ОСОБА_3 , яка померла в 1995 році. За життя мати право власності на зазначений будинок не оформила. Після смерті матері позивач проживав в місті Москва Російської Федерації, а в 2014 році повернувся до України. Наразі має бажання доглядати за будинком, зробити в ньому ремонт, тому йому необхідно оформити право власності.

Позивач в судовому засіданні 21.04.2026 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, від допиту свідка ОСОБА_6 відмовився.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, в особі селищного голови Віктора Купченко, надійшла заява про розгляд справи у відсутність селищної ради, заперечень проти висловлення заяви не висловлено.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 08.04.2026 року повідомила суду, що ОСОБА_1 був її однокласником та нині є її сусідом. Мати ОСОБА_1 все життя проживала в зазначеному будинку, та наскільки їй відомо будинком володіли батьки ОСОБА_1 – батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_9 . Селищна рада дійсно змінювала нумерацію будинків по АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_1 , в будинку продовжував жити старший брат позивача – ОСОБА_10 . Сам ОСОБА_1 постійно в будинку не мешкав, іноді приїздив в гості до батьків та брата.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 08.04.2026 року повідомив суду, що ОСОБА_1 був його однокласником та другом дитинства. Зазначений будинок належав матері ОСОБА_3 , чи існували документи на право власності свідку невідомо, просто ОСОБА_3 проживала в цьому будинку. Після смерті ОСОБА_11 , в будинку проживав старший брат ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , до дня смерті, тобто до 2024 році. Після смерті матері ОСОБА_14 в будинку не проживав, після повернення в Україну жив в с. Стрюкове Березівського району Одеської області.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 08.04.2026 року повідомила суду, що є громадянкою Сполучених Штатів Америки, постійно проживає там, нині повернулася до батька ( ОСОБА_1 ) в Україну на час його лікування. Повідомила, що в зазначеному будинку проводила багато часу в дитинстві, батько зараз має намір доглядати за цим будинком. ОСОБА_1 час-від-часу проживав у зазначеному будинку, тривалістю 3-6 місяців. З 1995 року після смерті бабусі ОСОБА_3 , в будинку залишився жити брат ОСОБА_1 – ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 , видану 5101 від 28.02.2014 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.7-9)

Рішенням IX сесії VII скликання Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 16.02.2016 року вулицю Калініна перейменовано на «вул. В.Карпішина» (а.с.34), разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення зміни нумерації будинків.

Згідно копії посвідки про народження серії НОМЕР_2 , матір`ю позивача є « ОСОБА_3 », зазначене підтверджується також повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. (а.с.11, 73-74)

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 року в селищі міського типу Миколаївка Миколаївського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . (а.с.10)

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року позивачу було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 . (а.с.13)

Приватним нотаріусом Березівського нотаріального округу Одеської області Сологубом О.А. 14.11.2025 року заведено спадкову справу № 92/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . З наданої копії зазначеної спадкової справи встановлено, що позивачем 14.11.2025 року подано заяву про прийняття будь-якої належної йому спадщини, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_3 . (а.с.61)

Разом з тим, інший спадкоємець ОСОБА_15 надав заяву, згідно якої не заперечує щоб свідоцтво про право на спадщину отримали спадкоємці які прийняли спадщину. (а.с.62)

Листом приватного нотаріуса Березівського нотаріального округу Одеської області Сологуба О.А. від 05.12.2025 року позивачу роз`яснено право звернення до суду у зв`язку з неможливістю видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.14)

Згідно довідки, виданої КП «Миколаївське РБТІ» від 28.11.2025 року № 223, за архівними даними право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на паперових носіях станом на 01.02.2003 року та в РПВНМ станом на 01.01.2013 року не зареєстровано. (а.с.16)

Згідно технічного паспорту, долученого позивачем до матеріалів позовної заяви та наданих суду КП «Миколаївське районне бюро технічної інвентаризації» в рамках витребування судом відомостей, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 має первинний тип технічної інвентаризації, кадастровий номер земельної ділянки відсутній, право власності не оформлено, площа: 1409 м.кв., статус об`єкта проектний, вид будівництва існуюча забудова, рік завершення будівництва 1951 р., замовник ОСОБА_1 , дата виготовлення технічного паспорта 28 листопада 2025 року. Наведене свідчить про те, що до 2025 року технічна документація на зазначений житловий будинок не розроблялася.

З долученого до матеріалів справи копії архівного витягу Рішення X сесії XXII скликання Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 30.01.1998 року та з Додатку до зазначеного рішення вбачається, що ОСОБА_3 передано безкоштовно в особисту власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,14 га. Проте з долучених матеріалів неможливо встановити отримувача земельної ділянки (не зазначено ім`я по батькові), місце розташування земельної ділянки та адресу житлового будинку, біля якого ця ділянка знаходиться. (а.с.144-145)

З долученої до матеріалів справи копії Домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_3 встановлено, що за зазначеною адресою в різні періоди часу проживали наступні особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . (а.с.175-180)

З інформації, наданої Миколаївською селищною радою Березівського району Одеської області від 11.03.2026 року вбачається, що відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також осіб, які були зареєстровані та проживали разом з померлою на момент смерті. Відомості з погосподарської книги щодо житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. (а.с. 90)

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертає увагу судів на наступне: за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, зокрема, відомості з долученої до матеріалів справи копії Домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_3 встановлено, що за зазначеною адресою в різні періоди часу проживали наступні особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . Таким чином, суд позбавлений можливості належним чином встановити осіб, яким зазначений житловий будинок належав на праві власності.

Окрім того, з показів свідків встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , в зазначеному будинку проживав старший брат позивача ОСОБА_10 , який помер у 2024 році. Сам же позивач в зазначеному будинку після смерті своєї матері не проживав. Достеменно встановити, чи відбулось фактичне прийняття спадщини старшим братом позивача, а після його смерті – спадкоємцями ОСОБА_10 не вдається можливим.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином, кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду немає правових підстав для задоволення позову, оскільки, позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а тому у задоволені позову слід відмовити за недоведеністю.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, то відповідно судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області., РНОКПП НОМЕР_5 , місцезнаходження: Одеська область, Березівський район, селище Миколаївка, вул. Центральна, 3.

Повний текст рішення складено 07.05.2026.

Суддя Дмитро БАНТАШ