Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №521/2174/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/2174/26

Провадження № 2-о/521/194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Роздільнянська міська рада Одеської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви заявниця вказала, що вона з 28 серпня 2017 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. До шлюбу її чоловік був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Зазначає, що вона організовувала поховання, що підтверджується копією свідоцтва про поховання. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,089 га, цільовим призначенням «для ведення садівництва», розташована в СТ «Моряк-5» на території колишньої Єремеївської сільської ради, нині — на території Роздільнянської міської ради Одеської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на вказану земельну ділянку. Від моменту укладення шлюбу до смерті її чоловіка вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаній квартирі він і помер, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть. За вказаною адресою він отримував пенсію. Спадкова справа після смерті чоловіка не заводилась. До нотаріуса вона не зверталась, у зв?язку із тим, що незабаром після смерті чоловіка розпочалось повномасштабне вторгення російської федерації в Україну й вона була вимушена виїхати за її України.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції заявниця свої заявленіні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи – Роздільнянської міської ради Одеської області не з?явилася, проте подала заяву про розгляд справи без її участі та без фіксування технічними засобами за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, допитавши свідків, суд, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

В судовому порядку встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.08.2017 року, складено актовий запис № 1224. (а.с. 8)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік заявниці – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 13.02.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1910. (а.с. 9)

Відповідно до свідоцтва про поховання № 050027 від 15.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 займалася організацією поховання померлого чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 11)

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,089 га, цільовим призначенням «для ведення садівництва», розташована в СТ «Моряк-5» на території колишньої Єремеївської сільської ради, нині — на території Роздільнянської міської ради Одеської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на вказану земельну ділянку. (а.с. 12-13)

Відповідно до листа департаменту надання адміністративних послуг ОМР № 371/01-09 від 11.03.2026 року вбачається, що згідно з обліковими даними Департаменту місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 13 лютого 2022 року - день смерті останнього, значилось зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 33)

Відповідно до відповіді на ухвалу суду листом від 06.03.2026 року № 2431/1/5101-26 повідомлено, що згідно з інформацієй, яка міститься у відомчій інформаційній системі ДМС, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Знятий з реєстрації: 04.05.2022 року. (а.с. 38)

Згідно листа № 855/01-16 від 10.03.2026 року Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса, вбачається, що що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. (а.с. 35)

ОСОБА_1 в позовній заяві та у судовому засіданні вказувала, що від моменту укладення шлюбу до смерті її чоловіка вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаній квартирі він і помер, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть. (а.с. 10)

Відповідно до медичної картки ОСОБА_2 вбачається, що за вказаною адресою він отримував медичну допомогу в КНП «Стоматологічна поліклініка «№ 4» Одеської міської ради. (а.с. 30-31)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , пояснила, що знає заявницю років 40. Повідомила, що заявниця проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , вони мали спільний бюджет, ходили разом на закупи, доглядали один за одним. Повідомила, що померлий мав проблеми з очима та хворів та помер у лютому 2022 року, заявниця займалася організацією поховання чоловіка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , повідомив суд, що заявниця є його свахою, знає її з 2000 року. Зазначив, що за адресою АДРЕСА_1 вона проживала разом зі своїм чоловіком років 7-8, а в 2017 році вони одружилися та у них були добрі відносини. Знає, що у них був спільний бюджет. Повідомив, що заявниця займалася організацією поховання чоловіка.

Таким чином, в судовому порядку встановлено, що хоча місце проживання спадкодавця (чоловіка заявниці) було зареєстровано окремо від дружини (заявниці ОСОБА_1 ), однак до його смерті він постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами .

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з чоловіком на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 264, 265, 315 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Роздільнянська міська рада Одеської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01 травня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН