Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №504/1824/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1824/26

Провадження №1-кп/504/528/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово, розглянувши в спрощеному провадженні матеріали кримінального провадження №12026166330000023 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2026 року за обвинуваченням неповнолітнього:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, освіта базова середня, здобувача освіти групи № 5 Маринівського професійного аграрного ліцею за професією «оператор комп`ютерного набору; офісний службовець (бухгалтерія)», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1 ,

- у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026р., близько 15:00 годин, ОСОБА_2 рухався повз будинку 14а по вул. Молодіжна в с. Ілічанка, Одеського району Одеської області, де під деревом помітив паперовий згорток, підняв його, розгорнув та побачив, що там знаходиться речовина у вигляді грудочок бежевого кольору, яка зовні схожа на психотропну речовину. В цей момент у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання, без мети збуту.

З метою реалізації свого протиправного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання для власного вживання психотропної речовини без мети збуту, діючи умисно, ОСОБА_2 підняв виявлений ним паперовий згорток, в якому знаходиться речовина у вигляді грудочок бежевого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та психотропну речовину, обіг якої обмежено та поклав до кишені своїх штанів, з метою подальшого зберігання та власного вживання без мети збуту.

Того ж дня, у період часу з 15:55 год. до 16:30 год., під час проведення огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості біля будинку 14а по вул. Молодіжна с. Ілічанка, Одеського району, Одеської області, у ОСОБА_2 виявлено та вилучено паперовий згорток, в якому знаходиться речовина у вигляді грудочок бежевого кольору яка містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено – PVP, хімічна назва: 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Кількісний вміст PVP в речовині у вигляді грудочок становить 0,237г, кількісний вміст амфетаміну в речовині у вигляді грудочок становить 0,145г.

Дії н/л ОСОБА_2 орган дізнання кваліфікував за ч.1 ст.309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

До обвинувального акта додана письмова заява н/л обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_4 , щодо добровільності беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.484 КПК України, порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Згідно ч.2 ст.484 КПК України, під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України, ч.2 ст.484 КПК України, що, на думку суду, найменше порушить звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії н/л обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту

Згідно ч.1 ст.22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім, раніше не судимий, неодружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, негативно характеризується за місцем навчання, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Статтею 485 КПК України визначено, що під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з`ясовуються:

1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов`язану з психічною хворобою, повинно бути також з`ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;

3) умови життя та виховання неповнолітнього;

4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування (дитина вилучена в матері службою у справах дітей, однак матір батьківських прав не позбавлена). Характеризується низьким рівнем самодисципліни, відсутністю мотивації до навчання та ігнорування норм колективного співжиття. У навчанні систематично порушує правила внутрішнього розпорядку, дуже часто залишає територію навчального закладу, у зв`язку із чим адміністрації закладу доводилося звертатися до органів Національної поліції. Схильний до грубого порушення правил поведінки. Під час вчинення кримінального правопорушення дорослих підбурювачів та співучасників кримінального правопорушення не було.

Згідно ст.101 КК України, пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59-1 цього Кодексу. Пробаційний нагляд стосовно неповнолітніх призначається на строк від одного до двох років.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, з огляду на умови виховання, рівень розвитку, соціально-психологічних рис неповнолітнього, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду на строк, передбачений санкцією частини статті за якою інкриміновано його діяння, з врахуванням положень ст.101 КК України. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази по справі, а саме: паперовий згорток, в якому міститься кристалічна речовина блідо-рожевого кольору, упакований у сейф-пакет NPU5138304, який вилучений під час огляду місця події та направлений до камери зберігання ВнП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області – необхідно знищити.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до постанови Верховного суду від 07.02.2023р. у справі №438/578/18, у справах неповнолітніх судові витрати можуть бути покладені у передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів, або піклувальників, відтак процесуальні витрати по справі на залучення експерта з проведення судової експертизи, документально підтвердженні, тому відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок законного представника н/л обвинуваченого.

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №630 від 15.10.2024р. неповнолітнього ОСОБА_2 як дитину, позбавлену батьківського піклування, влаштовано на повне державне забезпечення до Маринівського професійного аграрного ліцею, визнано законним представником Маринівський професій ний аграрний ліцей, в особі директора. Надалі, наказом Маринівського професійного аграрного ліцею №3 від 08.09.2025р, призначено законним опікуном над ОСОБА_2 в.о. директора ОСОБА_4 , а отже процесуальні витрати на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи підлягають стягненню із законного представника ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395, 484, 485 КПК України, ст.ст.59-1, 100, 101, 309 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази по справі, а саме: паперовий згорток, в якому міститься кристалічна речовина блідо-рожевого кольору, упакований у сейф-пакет NPU5138304, який вилучений під час огляду місця події та направлений до камери зберігання ВнП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області – знищити.

Стягнути із законного представника н/л обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 витрати на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи в сумі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн. 40 коп., на користь держави.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1