Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №504/2702/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2702/25

Номер провадження 2/504/1329/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

Голова Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Стоілакі Валерій звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що 17.12.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_1 .

Однак, починаючи з 2017 року подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали проживати окремо один від одного, при цьому, син залишився проживати разом з матір`ю.

25.09.2020 року сім`ю ОСОБА_4 взято на облік сімей, як таку, що потрапила в складні життєві обставини. Сім`я проживала на території Визирської сільської територіальної громади (Першотравневий старостинський округ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Причиною взяття ОСОБА_4 на облік сімей які перебувають у складних життєвих обставинах було ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків із виховання дитини, у зв`язку з тим, що остання зловживала алкогольними напоями зі своїм співмешканцем.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. Як вказує позивач, оскільки батько дитини не проживав разом із сином, то після смерті своєї матері неповнолітній ОСОБА_1 фактично залишився без батьківського піклування.

В подальшому неповнолітній ОСОБА_1 був тимчасово влаштований до сім`ї родичів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач зауважує, що ОСОБА_2 було надано пояснення, в яких він повідомив, про відсутність у нього можливості доглядати за сином, у зв`язку з тим, що він не має доходу, не має належних умов для проживання дитини, щодо позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина він не заперечує.

Так, позивач наголошує, що батько дитини фактично відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бажає спілкуватись та бачитись з дитиною, що свідчить про відсутність інтересу та бажання у батька брати участь у вихованні сина, відновлювати будь-які зв`язки з ним. Вказане, на думку позивача, дає підстави вважати, що батько фактично нехтує інтересами дитини та не бажає розвивати зв`язки з дитиною, що зумовлює необхідність застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав, адже такий захід відповідатиме інтересам дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 року, справу розподілено судді Литвинюк А. В.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 14.07.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 04.11.2025 року о 12:30 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2) та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

29.10.2025 року голова виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Стоілакі Валерій звернувся до суду з клопотанням, в якому просив викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

04.11.2025 року перший заступник сільського голови Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Токменінов Олександр звернувся до суду з клопотанням, в якому просив зобов`язати Орган опіки та піклування Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тимчасово влаштований та фактично проживає з бабусею - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, в своєму клопотанні просив здійснювати його розгляд за відсутності представника органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

В той же день, 04.11.2025 року, начальник Служби у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Бритченко Надія звернулася до суду з клопотанням, в якому просила долучити до матеріалів справи копію наказу Служби у справах дітей Визирської сільської ради № 26-ОД від 07.07.2025 року «Про втрату чинності наказу «Про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю родичів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » та копію наказу Служби у справах дітей Визирської сільської ради № 27-ОД від 07.07.2025 року «Про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю бабусі, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 04.11.2025 року задоволено клопотання першого заступника сільського голови Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Токменінова Олександра про витребування доказів, зобов`язано Орган опіки та піклування Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (82060, Львівська область, м. Хирів, вул. Гоголя, 6) надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тимчасово влаштований та фактично проживає з бабусею - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , а також оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 13 години 00 хвилин 05.12.2025 року.

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 05.12.2025 року о 13:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), не відбувалось у зв`язку з перебування судді на лікарняному та було відкладено на 26.01.2026 року о 10:00 годині.

08.01.2026 року голова виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Стоілакі Валерій звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи рішення виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області № 128 від 30.12.2025 року «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька відносно неповнолітньої дитини».

Протокольною ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 08.01.2026 року задоволено клопотання начальника Служби у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Бритченко Надії про долучення доказів, задоволено клопотання голови виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Стоілакі Валерія про долучення доказів, долучено до матеріалів справи копію наказу Служби у справах дітей Визирської сільської ради № 26-ОД від 07.07.2025 року «Про втрату чинності наказу «Про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю родичів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » та копію наказу Служби у справах дітей Визирської сільської ради № 27-ОД від 07.07.2025 року «Про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю бабусі, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », рішення виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області № 128 від 30.12.2025 року «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька відносно неповнолітньої дитини».

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 26.01.2026 року о 10:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладено на 31.03.2026 року о 10:00 годині.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 26.01.2026 року задоволено клопотання голови виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Стоілакі Валерія про виклик свідків, викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті о 10:00 годині 31.03.2026 року в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2).

Судове засідання у справі, призначене на 31.03.2026 року о 10:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладено на 03.04.2026 року о 10:00 годині.

У судовому засіданні у справі, призначеному на 03.04.2026 року о 10:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), було допитано свідка ОСОБА_7 та вислухано думку неповнолітнього ОСОБА_1 , а також оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до положень ст. 244 ЦПК України у зв`язку зі складністю справи відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 13.04.2026 року о 14:00 годині.

13.04.2026 року о 14:00 годині ухвалення та проголошення судового рішення не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та відкладено на 06.05.2026 року о 13:30 годині.

Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив, відповідно, відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву в установлені строки. Відтак, суд вважає належним вирішувати справу за наявними матеріалами.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки належним чином повідомлений відповідач, ОСОБА_2 , не з`явився у жодне судове засідання у справі, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, про поважність причини неявки суду не повідомив, не надав відзив на позовну заяву, а позивач заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив, суд вважає за доцільне у даній справі провести заочний розгляд.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 17.12.2009 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 17.12.2009 року зроблено відповідний актовий запис № 12. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ».

Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 17.12.2009 року виконавчим комітетом Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.09.2010 року виконавчим комітетом Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації народжень 03.09.2010 року зроблено відповідний актовий запис № 17. Батьками ОСОБА_1 у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 03.09.2010 року вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

В матеріалах справи містяться копії акту оцінки потреб сім`ї/особи, складений фахівцем центру надання соціальних послуг Визирської сільської ради Пальоха Н.А. за період з 25.08.2022 року до 30.08.2022 року, висновку оцінки потреб сім`ї до акту оцінки потреб сім`ї/особи від 31.08.2022 року, плану соціального супроводу сім`ї/особи від 31.08.2022 року, звіту за результатами супроводу сім`ї/особи від 30.08.2023 року.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що на момент оцінювання у період з 25.08.2022 року до 30.08.2022 року неповнолітній ОСОБА_1 проживав разом з матір`ю ОСОБА_4 та співмешканцем ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії акту оцінки потреб сім`ї/особи, складеного фахівцем центру надання соціальних послуг Визирської сільської ради Пальохою Н.А. за період з 25.08.2022 року до 30.08.2022 року, під час огляду дитина мала занедбаний вигляд, ознаки складних життєвих обставин (надалі - СЖО) наявні, при оцінці потреб сім`ї/особи було встановлено, що мати не приділяла сину належної уваги, зі слів сусідів хлопчик бродить по селу і матері не цікаво де він перебуває протягом дня.

Згідно копії висновку оцінки потреб сім`ї до акту оцінки потреб сім`ї/особи від 31.08.2022 року, за результатом оцінювання потреб з`ясовано, що ознаки СЖО наявні, при цьому стан задоволення потреб дитини було визнано як незадовільний.

За місцем проживання матері по АДРЕСА_1 згідно плану соціального супроводу сім`ї/особи від 31.08.2022 року, основними цілями соціального супроводу сім`ї/особи, спрямованої на подолання СЖО, були необхідність створення безпечних і комфортних умов для дитини, необхідність проведення ремонту житла, необхідність формування навичок відповідального батьківства та потреба у налагодженні емоційних контактів між членами сім`ї.

Як вбачається зі змісту звіту за результатами соціального супроводу сім`ї/особи від 30.08.2023 року, копія якого міститься в матеріалах справи, сім`я ОСОБА_4 отримала комплекс соціальних послуг у вигляді профілактичної роботи з метою формування відповідального батьківства, створення умов для здорового розвитку дитини відповідно до її потреб, наведення належного санітарного стану та підтримання порядку в житловому приміщенні, консультувань щодо виховання сина, соціально-педагогічних, соціально-психологічних послуг.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 09.08.2024 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 43 років, про що 09.08.2024 року складено відповідний актовий запис № 1517.

Звернувшись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області стверджує, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, оскільки відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, у вихованні та забезпеченні дитини участі не приймає.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

З наданої суду копії наказу начальника Служби у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Бритченко Надії № 41-ОД від 17.12.2024 року, враховуючи заяву ОСОБА_5 від 17.12.2024 року, неповнолітню дитину ОСОБА_1 , яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово влаштовано до сім`ї родичів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

23.12.2024 року Службою у справах дітей Доброславської селищної ради було проведено бесіду з неповнолітнім ОСОБА_1 , який в ході бесіди повідомив, що після смерті матері - ОСОБА_4 , він переїздив з хрещеним батьком в АДРЕСА_2 , до своїх родичів (до дядька його матері). В ході вказаної розмови ОСОБА_1 серед іншої інформації повідомив що його батько не допомагає йому, не спілкується з ним, та не приймає участі в його навчанні, житті та вихованні. Наведене підтверджується копією протоколу бесіди від 23.12.2024 року.

У відповідності до копії Характеристики, наданої 17.01.2025 року директором Опорного закладу освіти «Причорноморський ліцей» Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 40 від 17.01.2025 року, ОСОБА_1 навчався у Опорному закладі освіти «Причорноморський ліцей» Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з другого по сьомий клас, до виконання доручень ставився безвідповідально, активної участі у громадському житті школи так класу не брав. При цьому, за час навчання у вказаному закладі освіти, мати ОСОБА_1 не приділяла належної уваги сину, поведінкою та навчанням сина не займалася. Батько ніколи не цікавився навчанням та вихованням сина, не відвідував навчальний заклад і не контактував із класним керівником.

Згідно копії довідки № 936, виданої 30.12.2024 року старостою старостинського округу № 6 Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області Потічним М., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_4 , не працює, проживає один.

18.02.2025 року Службою у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області на адресу ОСОБА_2 було надіслано лист № 38/01-12 від 14.02.2025 року, в якому повідомлено про те, що у зв`язку зі смертю колишньої дружини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , без батьківського піклування залишився його неповнолітній син ОСОБА_1 , 2010 року народження, якого тимчасово влаштовано в сім`ю родичів/знайомих по лінії матері - ОСОБА_10 , що проживають за адресою АДРЕСА_2 .

Також, у вказаному листі Служба у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з метою захисту прав неповнолітнього, просила ОСОБА_2 повідомити про його наміри при вирішенні подальшої долі його дитини.

Однак ОСОБА_2 відмовився від отримання вказаного листа, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання від 04.03.2025 року.

В матеріалах справи міститься відповідь міського голови виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області Королюк Мирослави № 319/02-30 від 19.05.2025 року на лист Визирської сільської ради Одеського району Одеської області № 03.1-09/1228 від 07.05.2025 року, зі змісту якої вбачається, що Відділ служби у справах дітей Хирівської міської ради здійснила відповідну роботу щодо з`ясування обставин, за яких батько ОСОБА_2 залишив свого неповнолітнього сина без батьківського піклування після смерті матері, а також надано пояснення батька ОСОБА_2 , акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 та характеристику з місця проживання.

Відповідно до копій характеристик № 938 від 30.12.2024 року, № 326 від 16.05.2025 року, виданих старостою старостинського округу № 6 Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області Потічним М., за час проживання на території старостинського округу АДРЕСА_5 зарекомендував себе з негативної сторони. Веде нездоровий спосіб життя, зловживає алкоголем. На даний час не працює. Неодружений. Громадського порядку не порушував, до адміністративної відповідальності не притягувався. Скарг в сільську раду від сусідів або жителів с. Лопушниця на нього не надходило.

Згідно копії акту обстеження матеріально-побутових умов вих. № 937 від 30.12.2024 року, комісія в складі старости ОСОБА_11 , депутата ОСОБА_12 , депутата ОСОБА_13 провели обстеження по місцю проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_4 . При обстеженні комісія встановила, що ОСОБА_2 проживає один в батьківському будинку. Умови проживання не задовільні.

Також, в матеріалах справи міститься копія акту обстеження сім`ї від 16.05.2025 року, згідно даних якого ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_4 разом з братом, людиною з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_14 . Будинок цегляний, складається з 2 кімнат і коридору. В кімнатах безлад, незавершений ремонт, недобудована піч, розкидані речі, бруд та сміття. Водо- та газопостачання відсутні. Санітарно-гігієнічні вимоги проживання не відповідають нормам.

На час обстеження ОСОБА_2 був вдома, сказав, що сина любить, але не може утримувати його і взяти до себе. З братом часто конфліктують. ОСОБА_2 не працює, проживає за рахунок тимчасових підробітків, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_2 не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , оскільки йому не під силу утримання хлопчика. А також не заперечує щодо влаштування свого сина до родини колишньої дружини.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 16.05.2025 року, він немає можливості займатися вихованням та утриманням сина, умови його проживання не дозволяють, щоб дитина проживала з ним, оскільки він немає доходу та не працює. Також батько зазначив, що відмовляється від батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

07.07.2025 року наказом начальника Служби у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Бритченко Надії № 26-ОД визнано таким, що втратив чинність наказ «Про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 17.12.2024 року № 41-ОД у зв`язку з влаштуванням неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім`ю бабусі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з послідуючим встановленням піклування над ним.

Згідно наказу начальника Служби у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області Бритченко Надії № 27-ОД від 07.07.2025 року, враховуючи заяву ОСОБА_7 від 07.07.2025 року, неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишився без батьківського піклування, в сім`ю бабусі - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 до набуття рішенням суду законної сили.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими відсутня його участь у вихованні свого неповнолітнього сина. Відповідач не здійснює жодних реальних дій щодо спілкування зі своєю дитиною, не шукає зустрічі з нею, при цьому, перебуваючи на території України, відповідач не виконує належним чином свої батьківські обов`язки.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Відсутність побачень з дитиною та навіть спроб їх здійснення, свідчить про відсутність інтересу до дитини з боку відповідача, що відповідно до рішення «Хант проти України» є підставою для позбавлення батьківських прав.

Суд вважає, що зазначені фактори, свідчать саме про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, що є винною поведінкою, в контексті ст. 164 СК України.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так частина 4 статті 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Участь органів опіки та піклування обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, та дачі свого висновку щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з одним з батьків. Висновок органів опіки долучається до матеріалів справи та не має для суду наперед встановленого значення.

Частина п`ята статті 19 СК України визначає, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Приймаючи рішення, суд, у більшості випадків, керується висновком органу опіки та піклування, проте може відступити від нього, адже суд оцінює усю сукупність доказів, та звертає увагу про прихильність дитини, навівши відповідні мотиви у рішенні.

В матеріалах справи міститься висновок Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області від 12.12.2025 року № 128 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », затверджений рішенням Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області від 30.12.2025 року № 128.

Згідно висновку Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області від 12.12.2025 року № 128, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Хирівської міської ради з метою захисту прав та інтересів дітей, орган опіки і піклування Хирівської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає, що висновок Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області від 12.12.2025 року № 128 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » є повним, обґрунтованим, всебічним, та таким, що узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, у судовому засіданні, призначеному на 03.04.2026 року о 10:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), було допитано свідка ОСОБА_7 та вислухано думку неповнолітнього ОСОБА_1 .

Так, свідок ОСОБА_7 , яка є бабусею неповнолітнього ОСОБА_1 , підтвердила, що батько дитини участі у вихованні не бере, з дитиною не спілкується, не підтримує з ним жодних контактів, у тому числі не вітає зі святами, та матеріальної допомоги не надає. Зі слів свідка, востаннє батько брав участь у житті дитини до досягнення нею п`ятирічного віку, після чого фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 підтвердив, що проживає разом із бабусею, натомість, батько не підтримує з ним зв`язку, не цікавиться його життям, не надає матеріальної допомоги та фактично відсутній у його житті. Повідомив, що самостійно намагався встановити контакт із батьком, однак безрезультатно. Також, у судовому засіданні висловив позицію щодо відсутності у нього заперечень проти позбавлення батька батьківських прав та підтримав необхідність оформлення опіки над ним на користь бабусі.

Враховуючи все вищевикладене, досліджені судом обставини справи дають підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 втратив інтерес до свого неповнолітнього сина та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по його вихованню, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Також, суд враховує поведінку відповідача під час перебування даної справи у провадженні суду. Відповідач не з`являвся в судові засідання та не проявляв інтересу до судового розгляду, що свідчить про його байдуже ставлення до наслідків розгляду даного спору.

Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо його поведінка зміниться.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Позивачем, в свою чергу, доведено, що позбавлення відповідача батьківських прав буде сприяти якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення відповідача батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 1 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід задовольнити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Водночас, згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку утримувати дитину та відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд вважає, що достатнім розміром стягуваних аліментів в інтересах дитини буде розмір, який становить 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 89, 244, 263, 280, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7, 19, 150, 155, 164, 166, 169, 180, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини.

На підставі вимог ч. 6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 06.05.2026 року.

Суддя : Литвинюк А. В.