Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №502/275/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/275/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі – Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат – ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з майнових прав засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «Проданов». Єдиним спадкоємцем після його смерті, є спадкоємець другої черги – ОСОБА_1 , рідна сестра спадкодавця. Між тим, оформити відповідну спадщину, позивач не може в позасудовому порядку.

На підставі вищевикладеного, просять суд:

-визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «ПРОДАНОВ», ідентифікаційний код юридичної особи 25414607, місцезнаходження юридичної особи: 68130, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Старі Трояни, вул. Дружби, 60.

Позивач в судове засідання не з`явилась.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.11.1966 року Старотроянівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис № 46.

Шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований 17.12.1993 року м. Одеса Малиновський відділ ЗАГС, актовий запис № 1024.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.09.1970 року с. Старі Трояни Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис № 18.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перестрацію) суб`єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, виданого 26.01.1998 року вбачається, що Селянське (фермерське) господарство «Проданов» має ідентифікаційний код – 25414607.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Селянське (Фермерське) господарство «Проданов», має юридичну адресу: с. Старі Трояни Ізмаїльського району Одеської області, вул. Дружби, 60.

Згідно Статуту Селянського (Фермерського) господарства «Проданов», зареєстрованого Кілійською районною державною адміністрацією 16.01.1998 року вбачається, що Селянське (Фермерське) господарство «Проданов», засноване на приватній власності громадянином України ОСОБА_2 . Господарство створене з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізації для одержання прибутку та використання його в економічних інтересах трудового колективу та інтересах власника.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 20.02.2025 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 82.

23.04.2025 року ОСОБА_8 зареєструвала заяву, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 525, відповідно до якої вона приймає спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки за вих. № 20/15-14 від 28.01.2026 року, виданої Катлабузьскою селищною радою Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що відповідно записів по господарської книги № 3, особовий рахунок НОМЕР_5 на 2022-2029 роки, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за вих. № 1030/02-14 від 15.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_8 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері..

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса і оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закон. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до норм ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 35 Закону України "Про фермерське господарство" діяльність фермерського господарства припиняється: у разі реорганізації фермерського господарства; ліквідації фермерського господарства; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

В роз`ясненнях, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Дані висновки відповідають правовій позиції, зазначеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц, провадження №14-63 цс 20. Велика Палата Верховного Суду в пункті 43 зазначеної Постанови вказала, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства.

Відповідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом cвого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Ст. 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, суд оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов щодо задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1216, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 1, 4,19, 20, 23, 35 Закону України «Про фермерське господарство», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновника (голови) Селянського (фермерського) господарства «ПРОДАНОВ», ідентифікаційний код юридичної особи 25414607, місцезнаходження юридичної особи: 68130, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Старі Трояни, вул. Дружби, 60.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков