Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №947/7926/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/7926/26

Провадження № 2/947/2663/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію в розмірі 26129,49 гривень, яка виникла станом на 01.01.2026, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем теплової енергії, однак в зв`язку з невиконанням своїх обов`язків по сплаті наданих їй послуг, порушуються права комунального підприємства, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачки судових витрат у розмірі 3228 гривень.

Відзив на позовну заяву

Представник відповідачки у відзиві зазначила, що відповідно до позовної заяви від 12.02.2026 року по стягненню заборгованості,що борги нараховані з період з серпня 2015 року по грудень 2025 року включно та складають 26129,49 грн, зокрема:

-за 2015 рік відповідачка має борг- 838,88 грн;

-за 2016 рік - 3298,93 грн;

-за 2017 рік - 4267,30грн;

-за 2018 рік - 8194,50 грн;

-за 2019 рік - 9918,64 грн;

-за 2020 рік - 13225,39грн;

-за 2021 рік - 16740,46 грн;

-за 2022 рік - 20751,16 грн;

-за 2023 рік - 24016,32 грн.

Посилаючись на норми ст. 256, 257, 267 ЦПК України, сторона відповідача зазначида, що заборгованість, яка виникла до 2022 року, може бути визнана такою, що не підлягає примусовому стягненню.

У зв`язку з цим відповідачка просить застосувати до вимог позивача наслідки пропуску строку позовної давності з серпня 2015 року по грудень 2022 року на загальну суму 20751,16 грн та провести зменшення стягнення судового збору як людині пенсійного віку,мало забезпеченої, інваліду третьої групи.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач 20.02.2026 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк для надання відзиву.

08.04.2026 до суду надійшла заява від представника відповідачки – адвоката Дергачевої А.В. про продовження процесуального строку для подання відзиву та долучення відзиву до справи 947/7926/2026.

В обґрунтування заяви представник відповідачки вказує, що у зв`язку з тим, що по справі відкрито провадження 05.03.2026 року, а ухвала про відкриття провадження відповідачці вчасно вручена не була. На підставі доручення №2-15-2026-000975 від 01.04.2026, її як адвоката призначено для надання безоплатної правової допомоги відповідачці, як людині похилого віку та здійснювати її представництво у суді, що унеможливлювало раніше ознайомитися з матеріалами справи та вчасно надати відзиви на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.04.2026 задоволено клопотання представника відповідачки: продовжено процесуальний строк на подання відзиву та долучено його до матеріалів справи разом з доданими документами. Також ухвалою суду встановлений позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив відповідачу у цей же строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідь на відзив від сторони позивача у передбачений ухвалою суду від 13.04.2026 строк до суду не надійшов.

Інші заяви, клопотання від сторін, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи без виклику сторін до суду на надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, та не оспорюється сторонами у справі, що Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

КП «Теплопостачання міста Одеси» на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані відповідачці послуги з теплопостачання.

Згідно з Реєстром нарахувань та оплат по абоненту за особовим рахунком № НОМЕР_1 нарахована заборгованість за період з серпня 2015 року по грудень 2025 року включно, яка станом на 01.01.2026 становить 26129,49 грн.

Згідно з Довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї) встановлено, що особовий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стороною відповідача не заперечується факт проживання за вказаною адресою, отримання нею наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії та відсутності здійснення оплат за її споживання.

Водночас, відповідачка просить застосувати строки позовної давності, які охоплюють період з серпня 2015 року по грудень 2022 року включно, за який заборгованість складає 20751,16 грн.

Оцінка аргументів та Мотиви суд

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно п. 6, 13 ст. 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 1 частини 1, пунктом 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та відповідний обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Відповідачка надала до суду заяву, в якій просила застосувати до виниклих правовідносин строк позовної давності.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Представником позивача не надано доказів того, що строк позовної давності пропущений з поважних причин.

При таких обставинах та з огляду на те, що на день прийняття рішення відновлено перебіг строків позовної давності, а також те, що з серпня 2015 року відповідачкою платіж за теплову енергію не здійснювався, позивач звернувся до суду 20 лютого 2026 року та заявлено до стягнення заборгованість станом на 01 січня 2026 року, суд вважає, що в даному випадку необхідно застосувати строк позовної давності та стягнути заборгованість за теплову енергію за період з січня 2022 року по грудень 2025 рокувключено у розмірі 5 378,33гривень (розрахунок: 26129,49 – 20751,16).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Отже, за встановлених фактичних обставин, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, їх доводи та аргументи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за теплову енергію за період серпень 2015 – січень 2022 роки та зменшення позовних вимог на суму 20751,16 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за теплову енергію за період з січня 2022 року по грудень 2025 року включно у розмірі 5 378,33 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 20,58% (розрахунок: 5 378,33 х 100 / 26129,49), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 684,90 грн (розрахунок: 3328 х 20,58%) покладаються на відповідачку.

Керуючись ст.ст.10,12,13,18,19,81,141,178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергіюзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію в розмірі 5 378(п`ять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 33 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» судовий збір у розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) гривні 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємств «Теплопостачання міста Одеси»,ЄДРПОУ 34674102, 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 07.05.2026.

Суддя Ю. А. Скриль