Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №490/7622/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7622/25

н\п 2/490/756/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

30 квітня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого судді – Чулуп О.С.

за участі секретаря судового засідання – Правник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Гелексі " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив

Позивача звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторонами укладено договір позики №218902 від 18.03.2021 року в електронній формі. На підставі зазначеного, відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., на умовах строковості, поворотності платності. Відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Гелексі" та ОСОБА_1 укладено Договір позики №218902, відповідно до умов якого сума позики склала 5000 грн., строк повернення позики 16.04.2021; плата за користування позикою у вигляді процентів складає 1,3% в день від початкового розміру позики.

Також, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано Паспорт споживчого кредиту, з якого слідує що реальна річна процентна ставка складає 474,50%.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01.08.2025 на картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 було успішно перераховано грошові кошти на картку № НОМЕР_1 у розмірі 5000 грн. 18.03.2021, платник ТОВ «ФК «Гелексі».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З розрахунку заборгованості, наданого представником позивача слідує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №218902 від 18.03.2021 становить 23885 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18885 грн. заборгованість за процентами.

Отже, судом встановлено, що кредитний договір, укладений у формі електронного документу, із застосуванням одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір з відповідачем не був би укладений. Таким чином, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи сторони відповідача у цій частині.

Підписання договору позики № 218902 від 18.03.2021 здійснювалось електронним підписом одноразовим ідентифікатором /z9zg3g4x/ . Відповідно до вимог законодавства, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором позики №218902 від 18.03.2021, суд вважає, що позов в цій частині обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі ч. 1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги, акт наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги з детальним описом наданих послу

Відповідно до ч. 2 ст. 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, детальний опис робі, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги.

Проте позивачем не надано платіжних документів (платіжного доручення, квитанції тощо), які підтверджують сплату позивачем коштів в розмірі 5000 грн.

За такого в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 89, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Гелексі " заборгованість за Договором позики № 218902 від 18.03.2021 в розмірі 23885 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18885 грн. заборгованість за процентами.

В задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Гелексі " про стягнення витрат на правову допомогу, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Гелексі " судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Гелексі ", код ЄДРПОУ 41229318, адреса: 01054, м. Київ, вул.. В`ячеслава Липинського, 10/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя