Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №447/1039/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/491/26

Справа №447/1039/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївсього районного суду Львівської області Рябчун А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.173-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

До Миколаївсього районного суду Львівської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 211084 від 20.03.2026 року, неповнолітній син ОСОБА_2 (12 років), будучи учнем 7 класу Дроговизького ЗЗСО І-ІІІ ст. систематично вчиняє булінг відносно однокласниці ОСОБА_3 та інших своїх однокласників та вчителів, а саме: систематично ображає її нецензурними словами, шарпає за одяг та волосся, зриває уроки, заважає навчатися іншим однокласникам, як наслідок ОСОБА_3 відмовляється відвідувати навчальний заклад через страх. Останній раз такі дії з його сторони мали місце 16.03.2026 року під час уроків, однак не досягнувши 16-річноо віку, до відповідальності притягається його матір ОСОБА_1 , чим порушила ст.1 Закону України "Про освіту", ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", за що відповідальність передбачена ч.3 ст.173-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 07 травня 2025 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала. Зазначила, що провела з сином виховну бесіду.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, виходячи з такого.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

У відповідності санкції ч. 3 ст.173-4 КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють.

Згідно частини 2 ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП доведена:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 211084 від 20.03.2026 року;

- Листом директора Дроговизького ЗЗСО І-ІІІ ст. Оприск З. № 01-12/61 від 16.03.2026 року;

- заявою ОСОБА_4 від 15.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 18.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 18.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 23.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 20.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_12 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_13 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_14 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_15 від 19.03.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_16 від 19.03.2026 року;

- протоколом засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) від 16.03.2026 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, доведена зібраними адміністративними матеріалами.

Оцінюючи вищевказані докази, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП в своїй сукупності дані докази є достатніми.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, тому її дії кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.

Окрім цього, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути 665,60 гривень судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33,268,283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Анна Рябчун