Рішення від 22 березня 2020 р. у справі №758/11468/17 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11468/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ларіоновій Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гальчинській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Бочковського Т.О. від 19.08.2017 року у межах виконавчого провадження №47320518 про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн., яка прийнята на виконання виконавчого листа №758/5048/13-а, виданого Подільським районним судом м. Києва про зобов"язання ГУ ПФУ у Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний рік за період з 21.07.2009 р. по 29.05.2010 р.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 28.08.2017 р. отримано постанову державного виконавця Бочковського Т.О. (вих. № 1051/9) про накладення штрафу від 19.08.2017 р. ВП № 47320518 за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа № 758/5048/13-а від 31.03.2015 р. Вважає дану постанову необґрунтованою, та такою, що винесена з порушенням. В постанові державного виконавця про накладення штрафу від 19.08.2017 р. за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа № 758/5048/13-а від 31.03.2015 р. вказано, що постановою державного виконавця від 19.08.2017 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого документа, копію якої направлено боржнику для виконання. Згідно постановою про накладення штрафу боржнику надано 10 робочих днів на виконання рішення суду. Станом на 19.08.2017 р. інформацією стосовно виконання рішення суду боржником не надано Постановлено, що за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення накласти на боржника штраф у розмірі 5 100,0 грн. Зазначає, що даний висновок не відповідає дійсності, що підтверджується копією листа Головного управління від 08.05.2015 № 2130/04, та від 24.11.16 №5156/03 (копії додаються), в яких повідомлялось, що відповідно до вищезазначених зобов`язань, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21.07.2009р. по 29.05.2010 р. Також зазначає, що статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплати пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцями, особами, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. З січня 2014 року набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», п.9 прикінцевими положеннями якого передбачено, за в 2014 році норм і положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрі України виходячи з наведених фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. З січня 2015 року набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», п.9 прикінцевими положеннями якого передбачено, за в 2015 році норм і положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрі України виходячи з наведених фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік. В мотивувальній частині оскаржуваної постанови відсутнє обґрунтування прийнятого державним виконавцем рішення щодо невиконання боржником судового рішення, в оскаржуваній постанові зазначено, що «станом на 19.08.2017 інформації стосовно виконання рішення суду від боржника не надходила». Отже, в зазначеному документі не наведені доводи, на підставі яких державний виконавець прийшов до висновку про відсутність у боржника поважних причин, які б унеможливлювали в повному обсязі виконання боржником судового рішення. Жодних дій щодо перевірки цього факту державним виконавцем не здійснено.

Ухвалою від 04.09.2017 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які були усунуті позивачем у встановлений законом строк (суддею Супрун Г.Б.).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.10.2017 року відкрито провадження у справі з призначенням розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.11.2018 р. дана справа розподілена на суддю Ларіонову Н.М.

Відповідно п.10 розділу VІІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. КАС України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проведений за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідач, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 28.08.2017 р. отримано постанову державного виконавця Бочковського Т.О. (вих. № 1051/9) про накладення штрафу від 19.08.2017 р. ВП № 47320518 за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа № 758/5048/13-а від 31.03.2015 р.

Як вбачається, в постанові державного виконавця про накладення штрафу від 19.08.2017 р. за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа № 758/5048/13-а від 31.03.2015 р. вказано, що постановою державного виконавця від 19.08.2017 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого документа, копію якої направлено боржнику для виконання.

Згідно постановою про накладення штрафу боржнику надано 10 робочих днів на виконання рішення суду.

Крім того, станом на 19.08.2017 р. інформацією стосовно виконання рішення суду боржником не надано, постановлено, що за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення накласти на боржника штраф у розмірі 5 100,0 грн. Зазначає, що даний висновок не відповідає дійсності, що підтверджується копією

Згідно листа Головного управління від 08.05.2015 № 2130/04, та від 24.11.16 №5156/03, в яких повідомлялось, що відповідно до вищезазначених зобов`язань, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21.07.2009 р. по 29.05.2010 р.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплати пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцями, особами, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

З січня 2014 року набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», п.9 прикінцевими положеннями якого передбачено, за в 2014 році норм і положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наведених фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

З січня 2015 року набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», п.9 прикінцевими положеннями якого передбачено, за в 2015 році норм і положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрі України виходячи з наведених фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані положення та встановлені обставини, а також з урахуванням надання достатніх належних та допустимих доказів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.1, 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 5, 9, 46, 48, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову від 19 серпня 2017 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про накладення штрафу у виконавчому провадженні №47320518 за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа № 758/5048/13-а від 31.03.2015 року, виданого Подільським районним судом м.Києва, за яким стягувачем є ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ларіонова Н.М.