Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №756/11676/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №756/11676/25

Суддя: Андрейчук Т. В.

06.05.2026 Справа № 756/11676/25

Справа пр. № 2/756/4863/26

ун. № 756/11676/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 липня 2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит

№ 22/07/24-03, згідно з умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 50000,00 грн на строк 360 днів з 22 липня 2024 року до 17 липня 2025 року. Процентна ставка за користування кредитом - 0,23 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Додатковим договором від 07 серпня

2024 року № 07/08/24-01 збільшено суму кредиту на 30000,00 грн.

Відповідач не дотримувався умов кредитного договору, своєчасно не повернув кредит та не сплатив проценти за користування ним.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 22 липня

2024 року № 22/07/24-03 становить 135200,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 80000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 55200,00 грн.

За договором застави від 22 липня 2024 року б/н ОСОБА_1 для забезпечення виконання ним зобов`язань за договором про споживчий кредит від 22 липня 2024 року

№ 22/07/24-03 передав в заставу ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" належний йому на праві власності автомобіль Volvo V50, д.р.н. НОМЕР_1 .

За таких обставин позивач просив суд: стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит від 22 липня 2024 року № 22/07/24-03 у сумі

135200,00 грн; у рахунок погашення заборгованості за вказаним договором - звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Volvo V50, д.р.н. НОМЕР_1 , шляхом продажу вказаного транспортного засобу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, з визначенням початкової ціни не нижчої за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Також позивач просив суд присудити з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року прийнято до провадження позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіта звернення стягнення на предмет застави та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Зазначена ухвала була надіслана відповідачеві за адресою, за якою зареєстроване його місце проживання. Поштове відправлення з ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернуто відправнику з проставленням 11 вересня

2025 року у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи у місці проживання.

Отже, за положеннями п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві 11 вересня 2025 року (зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 14 лютого 2024 року у справі

№ 752/5040/19).

У строк, визначений вказаною ухвалою, відповідач відзив на позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" до суду не подав.

Відповідно до поданої представником позивача заяви суд ухвалою від 16 жовтня

2025 року залишив без розгляду позов ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави.

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 жовтня

2025 року у цивільній справі № 756/11676/25 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит від

22 липня 2024 року № 22/07/24-03 у сумі 135200,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 80000,00 грн, процентів за користування кредитом у сумі 55200,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року у цивільній справі № 756/11676/25 та призначено справу до розгляду в загальному порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачеві визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про перегляд заочного рішення для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, визначений ухвалою від 25 лютого 2026 року, відповідач в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" та зазначив, що надані позивачем докази підтверджують отримання ним кредиту у сумі 69600,00 грн, а не в сумі 80000,00 грн. ОСОБА_1 стверджував, що він перебуває на військовій службі, а тому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" кредитодавець не вправі вимагати стягнення з нього процентів за користування кредитом. Відповідач вказав, що він сплатив на погашення заборгованості грошові кошти у сумі 11040,00 грн, які повинні бути враховані на сплату тіла кредиту.

Також у відзиві ОСОБА_1 просив зменшити заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу.

ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" відповідь на відзив до суду не подало.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Судом з`ясовано, що 22 липня 2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", договір про споживчий кредит № 22/07/24-03, за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" зобов`язалось надати позичальнику ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі у вигляді кредитної лінії з лімітом 50000,00 грн на строк 360 днів з 22 липня 2024 року до

17 липня 2025 року. Процентна ставка за користування кредитом - 0,23 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

07 серпня 2024 року сторони підписали додатковий договір № 07/08/24-01, яким погодили збільшення кредитного ліміту на 30000,00 грн до 80000,00 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом п. 2.22, пп. 3.2.1 п. 3.1 договору про споживчий кредит від 22 липня

2024 року № 22/07/24-03 кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця на банківський рахунок позичальника за реквізитами: НОМЕР_2 , які були надані позичальником в анкеті-заяві, емітовану банком України, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору.

На виконання умов договору про споживчий кредит від 22 липня 2024 року

№ 22/07/24-03 ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" 22 липня 2024 року надало позичальнику кредитні кошти у сумі 44500,00 грн шляхом зарахування їх банківський рахунок позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 22 липня 2024 року. 07 серпня 2024 року позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 25100,00 грн шляхом зарахування їх банківський рахунок позичальника НОМЕР_2 , що засвідчується платіжним дорученням від 07 серпня 2024 року (а. с. 24).

Умовами договору про споживчий кредит від 22 липня 2024 року № 22/07/24-03 не передбачено стягнення з позичальника комісій, не визначено їх розміру, а тому підстави для їх стягнення (зарахування комісій у суму кредиту) відсутні. Не може вважатись належним погодженням сторонами договору положень щодо нарахування комісій зазначення їх у графіку платежів, оскільки, виходячи зі змісту цього додатку до кредитного договору, не можливо з`ясувати правову природу цієї комісії, підстави та порядок її нарахування та стягнення.

Отже, ОСОБА_1 були надані позивачем кредитні кошти у сумі 69600,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позичальник ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту у термін до 17 липня 2025 року, допустив заборгованість за договором про споживчий кредит від

22 липня 2024 року № 22/07/24-03.

За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами п. 15 ч. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент укладення договору про споживчий кредит від 22 липня 2024 року № 22/07/24-03) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

17 березня 2014 року, після оприлюдненняУказу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", в Україні розпочав діяти особливий період.

Судом з`ясовано, що з 20 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_1 був призваний на військову службу, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 29 січня 2026 року № 1079 (а. с. 54).

Таким чином, позивач не вправі був нараховувати проценти за користування кредитом за договором про споживчий кредит від 22 липня 2024 року № 22/07/24-03, а, отже, проценти за користування кредитом.

Зважаючи на те, що відповідачем сплачено на погашення кредиту 11040,00 грн, указані кошти повинні бути враховані на сплату тіла кредиту. Отже, заборгованість

ОСОБА_1 зі сплати тіла кредиту становить 58560,00 грн (69600,00 грн - 11040,00 грн = 58560,00 грн).

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит від 22 липня 2024 року № 22/07/24-03 у сумі 58560,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту у сумі 58560,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 25 березня 2025 року, укладений між ним та адвокатом Мустіпан О.В., та додаткову угоду від 23 липня 2025 року № 4 до цього договору, а також акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23 липня 2025 року

№ 4, в якому зазначено, що вартість наданих послуг становить 8000,00 грн. Також позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 07 січня 2026 року № 1, укладений між ним та адвокатом Мустіпан О.В., та додаткову угоду від 07 січня року № 4 до цього договору, а також акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01 квітня 2026 року № 4-1, в якому зазначено, що вартість наданих послуг становить 4000,00 грн. Отже загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 12000,00 грн (8000,00 грн + 4000,00 грн = 12000,00 грн).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. До інших видів правничої допомоги законодавець відніс види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Захист клієнта, представництво його інтересів та інші види правничої допомоги адвокат здійснює на підставі договору про надання правничої допомоги (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Відповідачем не обґрунтовано з покликанням на докази невідповідність розміру витрат на професійну правничу допомогу фактично наданим послугам.

Враховуючи викладене, витрати на професійну правничу допомогу у сумі

12000,00 грн є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До відзиву відповідач долучив копію посвідчення учасника бойових дій серії

НОМЕР_4 , видане на ім`я ОСОБА_1 .

Аналізуючи п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Велика Палата Верховного Суду виснувала, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу (постанови від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17). В ухвалі 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду відмовилась відступити від зазначених правових висновків.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" стосуються стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, та жодним чином не торкаються порядку надання, обсягу соціальних гарантій, не стосуються будь-яким іншим чином соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Юніт" компенсації підлягає судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1311,54 грн (58560,00 грн / 135200,00 грн х 3028,00 грн = 1311,54 грн), витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у сумі 5197,63 грн (58560,00 грн /

135200,00 грн х 12000,00 грн = 5197,63 грн).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 610, 612, 625, 1046-1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніт" (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 3, квартира 26; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 43484903) заборгованість за договором про споживчий кредит від 22 липня 2024 року

№ 22/07/24-03 у сумі 58560 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 58560 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніт" (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 3, квартира 26; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 43484903) судовий збір у сумі 1311 (тисяча триста одинадцять) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5197 (п`ять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 63 (шістдесят три) копійки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua