Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №752/8172/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8172/25

Провадження №2-др/752/77/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження без повідомлення сторін заяву адвоката Мороз Світлани Сергіївни, яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 адвокат Мороз Світлана Сергіївна в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

10.04.2026 зазначену заяву передано для розгляду раніше визначеному складу суду відповідно до протоколу, складеного уповноваженою особою Семененко-Конончук В.С.

Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК «Столиця» на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі 3019,27 грн. та судовий збір у розмірі 31,75 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У судовому засіданні 16.10.2025 вона повідомила суд про неможливість подання доказів, що підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, що в силу вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України наділяє правом на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в межах п`ятиденного строку із дня ухвалення рішення до 03.11.2025, оскільки граничний день подання заяви про ухвалення додаткового рішення, при його обрахунку з дня ухвалення судового рішення, припадає на 01.11.2025, який є вихідним днем.

З ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1856867 слідує, що його видано на підставі договору № 26/03/25-ц від 26.03.2025 про надання правничої допомоги. Пунктом 4.1. цього договору визначено розмір гонорару Адвокатського об`єднання в розмірі 20000 грн.

Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст.270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні суду заходилась цивільна справа за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК «Столиця» про стягнення пені за договором.

27.10.2025 судом ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ГРК «Столиця» на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі 3019,27 грн. та судовий збір у розмірі 31,75 грн., відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Був задоволений 1% позовних вимог.

Питання розподілу інших судових витрат не вирішувалось.

26.03.2025 між Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Діктум» та ОСОБА_1 укладений договір №26/03/25-ц про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокатське об`єднання прийняло доручення від клієнта про надання правничої (правової) допомоги, а клієнт зобов`язався сплатити гонорар.

В п. 4.1. договору від 26.03.2025 №26/03/25-ц сторони погодили розмір гонорару в сумі 20000 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору від 26.03.2025 №26/03/25-ц рахунки сплачуються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвокатського об`єднання, або сплачуються Адвокатському об`єднанню готівковими коштами в національній валюті України. Всі витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, несе Клієнт.

Відповідно до п. 4.4. договору від 26.03.2025 №26/03/25-ц протягом 3 календарних днів з моменту закінчення Адвокатським об`єднанням виконання роботи за цим договором сторони складають акт виконаних робіт, який підписується представниками сторін.

26.03.2025 Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «Діктум» в рамках договору від 26.03.2025 №26/03/25-ц уповноважило адвоката Мороз С.С. представляти інтереси ОСОБА_1

26.03.2025 позивач сплатила на користь Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «Діктум» 20000 грн. на підставі договору від 26.03.2025 №26/03/25-ц, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 26.03.2025.

28.03.2026 Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «Діктум» на підставі договору від 26.03.2025 №26/03/25-ц видало адвокату Мороз С.С. ордер серії АІ №1856867 на представництво інтересів ОСОБА_1 , в тому числі в Голосіївському районному суді міста Києва.

03.11.2025 Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «Діктум» та ОСОБА_1 підписали акт виконаних робіт на суму 20000 грн.

Пунктом 3 ч.1 ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати;

Згідно з ч.2, 5 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (пункт 1, 2 частини третьої вказаної статті ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зауважує, що склад судових витрат, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 виснувала, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зауважує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України»(Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, оцінивши докази, надані на підтвердження розміру витрат на правничу допомог, вважає, що не всі витрати відповідають вищенаведеним критеріям.

Так, з акту виконаних робіт від 03.11.2025 та детального опису робіт від 03.11.2025 вбачається, що до складу послуг двічі включено послуги з підготовки (написання) позову про стягнення пені за договором тривалістю 2 год.30 хв. та 1 год. 30 хв.

Крім того, до акту виконаних робіт від 03.11.2025 та детального опису робіт від 03.11.2025 безпідставно включено послуги з підготовки (написання) зави про ухвалення додаткового рішення, оскільки згідно з усталеною судовою практикою заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) від 02.02.2024 по cправі №910/9714/22).

Суд також враховує, що було задоволено 1% позовних вимог, а тому з урахуванням приписів частини другої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 200 грн.

Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137-138, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Мороз Світлани Сергіївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК «Столиця» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРК «Столиця», місцезнаходження: м. Київ, просп. Соборності, буд. 7-А, оф. 508, код ЄДРПОУ 32588614.

Додаткове рішення складене 06.05.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова