Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №466/2830/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2830/26

Провадження № 2/466/2594/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Ковальчук О.І.

секретаря Пилипців О.-І.І.

з участю представника відповідача, адвоката Коць Є.П.

відповідача ОСОБА_1

справа №466/2830/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 серпня 2002 року Відділом РАГС м. Броди Львівської області, актовий запис №112.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03 серпня 2002 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Відділом РАГС м. Броди Львівської області, актовий запис №112.

Від шлюбу з відповідачем у них є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що вони фактично припинили подружнє життя, не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними та розходження поглядів на сімейні відносини. Враховуючи вищенаведене просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували.

Заслухавши пояснення представника відповідача, відповідача, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Між сторонами 03 серпня 2002 року Відділом РАГС м. Броди Львівської області зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №112, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.08.2002 року (а.с.4).

Від спільного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами наступив розлад, який носить стійкий характер. Сторони тривалий час не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Сім`я розпалася остаточно, примирення не дало результатів. За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя та інтересам дітей, що мають істотне значення.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, то суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду будь-яких доказів, що між сторонами існує спір щодо місця проживання дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 03 серпня 2002 року Відділом РАГС м. Броди Львівської області, актовий запис №112.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_4 » залишити без змін.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одну гривню двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Текст рішення складено та підписано 05.05.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук