Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №308/14150/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14150/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Крегул М.М.,

за участю секретаря судових засідань Бегені В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали адміністративної справи за позовом адвоката Лешанич Лесі Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Закарпатській області та співвідповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Лешанич Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 01 вересня 2025 року інспектор Управління патрульної поліції в Закарпатській області, старший лейтенант поліції Ткаченко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, винесла постанову серії ЕГА №1861851 щодо ОСОБА_1 , у якій зазначено, що Позивач «01.09.2025 року у місті Ужгород на вулиці Миколи Бобяка розпивав алкогольне пиво ємкістю 0,5 л.., згідно якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 гривень.

Зазначає, що позивач вважає таку постанову безпідставною та необґрунтованою, стверджує, що працівники УПП, не розібравшись належним чином у ситуації, що склалася, зробили висновок, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 вживали алкоголь на автобусній зупинці, яка знаходиться на території автозаправного комплексу «БРСМ-Нафта» за адресою: м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка, 26, оскільки біля них стояли дві пляшки пива та одна пляшка коньяку. При цьому, працівники патрульної поліції проігнорували той факт, що ОСОБА_1 заперечував проти тверджень про належність зазначених алкогольних напоїв йому та ОСОБА_2 . Відповідачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що Позивач розпивав алкогольні напої в забороненому законом місці. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 01.09.2025 року та не підтверджується жодними іншими доказами, а тому просить суд скасувати постанову серії ЕГА №1861851 від 01 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Від представника відповідача УПП в Закарпатській області ДПП Вовканича А.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 01 вересня 2025 року екіпажем патрульної поліції під час несення служби в м. Ужгород по вул. Баб`яка, близько 00:47 год було виявлено двох громадян, які перебували на зупинці транспорту по вулиці Баб`яка, буд. 26. Підійшовши до них, такими виявились ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_2 , які вживали алкогольні напої: пиво «Bad» та коньяк «Тиса» за вказаною вище адресою. Встановивши факт порушення ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв на вулиці міста), Позивачеві було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Всі усні доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення. Інспектор, дослідивши обставини справи та оцінивши докази прийняв рішення щодо винесення постанови серії ЕГА № 1861851 від 01.09.2025 за ч. 1 ст. 178 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника відповідно до санкції статті.

Також у відзиві відповідач вказує, що наявних доказів, зокрема відеозапису з нагрудних камер поліцейських з місця події вбачається, що інспектор Ткаченко Л.В. починає спілкування з представлення, потім називає причину чому підійшли до Позивача. Під час розгляду справи поліцейським, Позивач не оскаржував дії поліцейських, навіть не заперечував факту перебування у п`яному вигляді, а тільки хаотично намагався щось пояснити нечіткою мовою. Після пояснення наданих усно позивачем, Поліцейським його було ознайомлено з правами особи яка притягається до відповідальності.

Таким чином, відповідач вважає, що поліцейськими було розглянуто справу про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог та у порядку передбаченому Наказом МВС від 06.11.2015 № 1376.

Щодо доводів позивача про не зазначення доказів в оскаржуваній Постанові зазначає, що такі не заслуговують на увагу суду так як в ст. 283 КУпАП це не передбачено, а щодо зазначення технічного засобу яким здійснювалась фіксація, такий не був зазначений в постанові через нестабільну роботу службового планшету та постійні перебої в інтернет мережі про що інспектором патрульної поліції Л.В. Ткаченко написано відповідний рапорт на ім`я начальника УПП в Закарпатській області.

Окрім цього, відповідач вказує звернення до суду з даним позовом до неналежного відповідача – Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, оскільки таким є Департамент патрульної поліції, посилаючись на положення про Департамент патрульної поліції, затверджене наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції НПУ від 05.09.2024 № 947).

З урахуванням наведеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача – УПП в Закарпатській області ДПП про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року задоволено клопотання адвоката Лешанич Л.В. та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646).

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Лешанич Л.В. у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача та співвідповідача у судове засідання також не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Наказом МВС від 06.11.2015 № 1376 затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Відповідно до розділу IV наказу МВС від 06.11.2015 № 1376 - розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.

У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 178 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді.

Так, з матеріалів справи встановлено, що постановою інспектора УПП в Закарпатській області ДПП серії ЕГА № 1861851 від 01.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня.

Зі змісту постанови слідує, що у вину ОСОБА_1 ставиться те, що він 01.09.2025 року в м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка розпивав алкогольне пиво «Bad» ємкістю 0,5л.

Разом з тим, належних та достатніх доказів на підтвердження цих обставин суду надано не було.

Зокрема, відповідачем до матеріалів справи було долучено відеозапис з місця події з нагрудних камер поліцейських, який міститься на DVD диску, з якого вбачається, що працівники патрульної поліції підійшли до двох осіб, які перебували на зупинці громадського транспорту, перевіривши їхні документи, які встановлюють їх особу, встановили, що один з цих осіб був ОСОБА_1 .. Останній пояснив поліцейським, що намагається викликати автомобіль служби «Таксі», щоб відвезти свого товариша додому. Після нетривалої розмови, інспектором поліції було повідомлено, що відносно цих осіб, зокрема відносно ОСОБА_1 буде винесена постанова за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП – розпивання алкогольного пива.

Проте, ОСОБА_1 заперечив належність йому даного алкогольного напою, зазначив, що пляшка такого стояла біля лавиці на зупинці, ще до того як вони туди прийшли і він не знає чий це напій.

Незважаючи на це, інспектором було прийняте рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні даного правопорушення та винесено оскаржувану постанову.

Разом з тим, суд оцінюючи наданий відеозапис як джерело доказів, констатує, що останній не містить зафіксованих фактів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Зокрема, на відеозаписі не відображено моменту безпосереднього вживання ним алкогольних напоїв - пива, чи тримання ним відкритої ємності (пляшки) з напоєм у руках чи інших активних дій, що свідчили б про процес розпивання. Сама лише наявність пляшки з алкогольним пивом поблизу ОСОБА_1 або перебування його поруч із іншими громадянами, які, можливо, вживали алкоголь, за відсутності чіткої фіксації факту споживання напою саме правопорушником, не може вважатися належним та допустимим доказом винуватості.

Таким чином, враховуючи, що відеозапис не підтверджує обставин, викладених у протоколі, а інших беззаперечних доказів суду не надано, склад адміністративного правопорушення в діях особи є недоведеним.

За таких обставин суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова серії ЕГА № 1861851 від 01.09.2026 року, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня є незаконною та підлягає скасуванню.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення – розпивання алкогольного пива при винесенні оскаржуваної постанови, не надано.

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є лише є фіксацією подій за які особа притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, щодо позовних вимог до УПП в Закарпатській області ДПП, слід зазначити, що в цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову, оскільки від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Відповідно до положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції НПУ від 05.09.2024 № 947) - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646) складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції згідно з штатним розписом Національної поліції України. Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю.

Відповідно до пункту 6 розділу V Положення про ДПП - Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його діяльності.

Отже, у таких справах, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, що тягне за собою відмову у задоволенні позову щодо позовних вимог до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 90, 241-256, 271, 286 КАС України, ст. ст. 121, 247, 251, 258, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву адвоката Лешанич Лесі Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Закарпатській області та співвідповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову серії ЕГА №1861851 від 01 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП у вигляді штрафу, скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 збір у сумі 605,60 (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції в Закарпатській області (місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Максима Польового, 2)

Співвідповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф.Ернеста, 3).

Час та дата складання повного тексту рішення 03.04.2026 року о 16 год. 45 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул