Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №303/2204/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/2204/26

2о/303/57/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гутій О.В

за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.,

розглянувши у окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.

Заява мотивована тим, що в період з 23.10.2010 року по 03.10.2014 року вона перебувала в шлюбі із ОСОБА_4 . В шлюбі в них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу вони з колишнім чоловіком орієнтовно через два року знову зійшлися та стали проживати однією сім`єю. Під час цього спільного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 .

За приписами ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Оскільки на момент народження дитини заявниця не перебувала у шлюбі і були відсутні спільна заява батьків, заява батька чи рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем заявниці, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

Зазначене підтверджується витягом від 06.07.2019 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Фактичним батьком дитини є ОСОБА_4 .

Численні спільні фотознімки ОСОБА_4 з заявницею та дитиною, які додані до цієї заяви, беззаперечно свідчать про теплі фактичні сімейні відносини цих осіб і його батьківство щодо дитини. Зазначене також підтверджується висновком про біологічну спорідненість ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та рідного брата батька дитини ОСОБА_3 , відповідно до якого ймовірність споріднення між ними відповідно до міжнародних стандартів становить 88,71 %.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час, ОСОБА_4 з початку повномасштабного вторгнення став на захист своєї країни та своєї родини та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.

Таким чином після смерті ОСОБА_1 виникла потреба у приведенні документів до ладу, зокрема шляхом встановлення факту батьківства, оскільки це необхідно для внесення відповідних змін про батька до актового запису про народження дитини та отримання в подальшому соціальних виплат, передбачених чинним законодавством України.

Заявниця ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Мукачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав письмові пояснення відносно заяви, а також просив розглянути справу у його відсутності.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали заяви, в яких щодо заявлених вимог не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи, визначено частиною 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Так, згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.10.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено 23.10.2010 року (а.с. 13).

В період їх перебування шлюбі в них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30).

В подальшому, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22.09.2014 року (справа № 303/5297/14-ц) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 14).

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками такого зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 12.12.2018 року (а.с. 10).

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 06.07.2019 року встановлено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначені: ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с. 12).

14.02.2026 року ОСОБА_1 отримала Сповіщення № 760 від ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якого дізналась, що її чоловік військовослужбовець в/с НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який вважався зниклим, ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Богоявленка, Волноваський район, Донецька область (а.с. 21).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 від 06.03.2026 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 20).

Також на підтвердження факту батьківства, а саме, що ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_6 заявником також долучено фотокартки (а.с. 28), висновок про біологічну спорідненість № MGU3084 від 27.02.2026 року, проведену відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дядька ОСОБА_3 , відповідно до якого ймовірність споріднення між ними відповідно до міжнародних стандартів становить 88,71 % (.а.с 29).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 30.07.2025 року ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с.32).

Відповідно до заяв ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , останні підтвердили факт, що ОСОБА_13 та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу, а саме з початку 2017 року почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . За цей період проживання в них народився син ОСОБА_14 2018 рокународження (а.с. 25-27).

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Постановою Верхового Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року визначено питання особливостей визнання батьківства або встановлення факту батьківства. Частиною першою статті 135 СК України (в редакції, чинній на час народження дитини) передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15 (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є юридичні факти.

Слід зазначити, що в сукупності зібраних у справі доказів, підтверджено визнання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 за життя батьківства щодо їх спільного сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення факту батьківства заявнику потрібне для захисту прав та інтересів дитини, оформлення допомоги, у зв`язку із втратою годувальника та отримання додаткового доходу для належного існування.

Отже, за встановлених обставин, суд приходить до переконання про доведеність факту батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими і підтверджені в судовому засіданні письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.3-7,9-10,13,19,76-82,263-265,268,273,294,315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьком малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи: Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Мукачево, площа Духновича, 15, Міністерство оборони України, м.Київ, проспект Повітряних Сил,6, ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_2

Повний текст рішення виготовлено 06.05.2026 року.

Головуюча О.В.Гутій