Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №303/3770/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3770/26

Провадження № 1-кп/303/295/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026078040000093 від 25.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та зареєстрована в АДРЕСА_1 , фактично проживаюча в АДРЕСА_2 , громадянка України, українка, освіта середня, не працююча, має на утриманні двох малолітніх та одну неповнолітню дитину, раніше не судима, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2026 року, о 11 годині 05 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в коридорі Новодавидківської ЗОШ, що за адресою Мукачівська ОТГ, с. Нове Давидково, вул.. Набережна, 99, на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно- небезпечних наслідків, нанесла один удар долонею руки в область голови та обличчя, малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , спричинила тілесні ушкодження у вигляді синця в завушній області голови зліва, яке відноситься до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності. Вказані тілесні ушкодження виникли, від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, які можуть бути долоні рук сторонньої людини і не є характерними для падіння з висоти власного зросту. По давності виникнення можуть вкладатись в дату події, що мала місце 24.03.2026 р.

До суду разом з обвинувальним актом надійшло клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у порядку спрощеного провадження.

При цьому, до обвинувального акту була додана письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 складена в присутності законного представника потерпілої ОСОБА_6 , яка не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно ч. 2ст. 381 КПК України,суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

З урахуванням зазначеного, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2ст. 382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4ст.107 КПК України не здійснювалось.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення ( проступку) повністю доведена.

За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1ст.125 КК України, а саме нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, яке не оспорюється учасниками судового провадження, виходячи з їхніх заяв, доданих до обвинувального акту.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є не тяжким злочином;

- характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння;

- дані про особу обвинуваченої, не працюючої, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалась, за місцем проживання характеризується добре з боку сусідів скарги на її поведінку не надходили, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, як безробітна на обліку в Мукачівській філії Закарпатського обласного центру зайнятості не перебуває.

- обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає її щире каяття;

- обставинами, що обтяжують покарання винної, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого злочину, мотиви вчинення злочину, визнання вини обвинуваченим, відсутність тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченої та принцип індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 у виді штрафу, передбаченого санкцією статті за якою остання обвинувачується.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Матеріальна шкода кримінальним проступком не заподіяна.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись статтями, 65,66,67, 91-1, ч.1 ст. 125 ККУ, ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів в судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1