Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №497/365/26 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.05.2026

Справа № 497/365/26

Провадження № 2/497/844/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Генчевої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з названим позовом та просить постановити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, відносно доньки Ксенії - ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23 грудня 2015 року між позивачем ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , було зареєстровано шлюб, який 22 грудня 2020 року було розірвано на підставі рішення суду.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач мешкає та зареєстрована з дітьми в будинку своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 .

В цьому будинку був зареєстрований і відповідач протягом їх спільного життя. Але, вже після розірвання шлюбу у 2024 році мати позивача зняла його з реєстрації, в зв`язку зі значним розміром комунальних платежів, що нараховувалися за кількістю зареєстрованих осіб в будинку, та враховуючи що відповідач ніколи не сплачував аліменти, їм важко було утримувати дітей.

З 2020 року позивач з відповідачем не проживали разом. На даний момент відповідач не спілкується з дітьми взагалі, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, матеріально не допомагає утримувати дітей, взагалі не піклується про їх стан і виховання.

У квітні 2025 року позивач звернулася до Органу опіки та піклування Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, з заявою щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно дітей доньки ОСОБА_6 і сина ОСОБА_5 .

Рішенням виконкому Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Висновком органу опіки та піклування Василівської сільської ради було встановлено, що вже більше як 5 років ОСОБА_4 покинув сім`ю та дітей і де знаходиться на даний момент - невідомо. До тепер відповідач не цікавиться дітьми, у вихованні участі не приймає, фінансово не допомагає, має велику заборгованість зі сплати аліментів. Не телефонує дітям, не вітає їх з днем народження. Більш того неодноразово стверджував, навіть письмово, що він не є біологічним батьком дітей. Також на засіданні комісії було винесено цілком обґрунтоване рішення, вважати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

На переконання позивача, відповідач повністю ухиляється від своїх обов`язків щодо виховання і матеріального забезпечення дітей вже більше 5 років.

Зазначене стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 23.02.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 30.03.2026 року о 14:00 годині (а.с.36), про що були повідомлені сторони (а.с.37).

В підготовчому засіданні 30.03.2026 року:

- позивач підтримала вимоги, наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що нею суду надано усі докази, та можливо закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду;

- відповідач не прибув, повідомлений належним чином, про що у справі є відповідні докази, рекомендоване повідомлення про вручення листа суду (а.с.43);

- представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим (а.с.42). За підписом сільського голови до суду надійшов відзив про визнання позовних вимог та розгляд справи у відсутність представника (а.с.41).

Ухвалою суду від 30.03.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 06.05.2026 року о 13:00 годині(а.с.55-56)

В судовому засіданні 06.05.2026 року:

- позивач підтримала вимоги, наполягала на їх задоволенні. Надала пояснення з підстав заявлених вимог. Розповіла детально про спільне життя з відповідачем, який є батьком її двох менших дітей. В 2020 році позивач розлучилася з відповідачем та він покинув Україну, поїхавши в Молдову до своєї матері. З того часу, відповідач ні разу не відвідував дітей, не цікавився їх життям, не приймав участі у вихованні дітей, матеріально не утримував. Діти майже не пам`ятають свого біологічного батька. Відповідач аліменти на дітей не сплачував, в зв?язку з чим утворилась суттєва заборгованість. Наразі вона перебуває в зареєстрованому шлюбу, її чоловік утримує і виховує дітей, у них гарна дружня сім?я, та чоловік має намір у подальшому усиновити її дітей;

-представник позивача підтримала вимоги позивача, надала обґрунтування щодо правових підстав позову. Стверджувала про наявність підстав для задоволення вимог;

- відповідач ОСОБА_4 до суду не прибув, хоча повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про визнання вини (а.с.32);

- представник третьої особи Василівської сільської ради Болградського району Одеської області в особі Органу опіки та піклування надала пояснення з підстав зазначених в позові, пояснила про досліджені комісією обставини, за результатами яких комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо його малолітніх дітей.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

В силу п. 2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який згодом рішенням Болградського районного суду Одеської області від 22.12.20 року - розірвано (а.с.8).

В період шлюбу у сторін народились діти:

донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с11), виданим на підставі актового запису № 522 від 23 грудня 2015 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції в Одеській області;

син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с13), виданим на підставі актового запису № 18 від 18 січня 2018 року, Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 27.05.2022 року стягнуто з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти: в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів відповідача щомісяця - для утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , але на кожного з дітей - не менш, ніж передбачені законодавством 50 % прожиткового мінімуму, визначеного законодавством для дитини відповідного віку, і стягувати в аліменти у такому розмірі з дня звернення позивачем до суду з даним позовом - з 15.04.2022р. і до ІНФОРМАЦІЯ_8 - до повноліття ОСОБА_7 , а з 23.11.2033 року - продовжувати стягувати аліменти для утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісячно, і до досягнення ОСОБА_8 повноліття тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.15-17).

Згідно довідки Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.02.2025 року № 3546 станом на 11.02.2025 з матеріалів виконаного провадження № НОМЕР_10 відкритого 17.04.2023 року наявна заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_4 у розмірі 111 713.76 гривень (а.с.64).

15.01.2026 навальником відділу Івашинським В.І. була винесена в рамках відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_10 Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та постанова про арешт коштів боржника відносно боржника ОСОБА_4 (а.с.48-49).

20 липня 2021 року позивачка по справі ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про серії НОМЕР_5 від 20.07.2021 виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.30).

04.04.2025 року Василівська сільська рада Болградського району Одеської області рішення комісії з питань захисту прав дитини № 23 затвердила висновок Органу опіки та піклування Василівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дітей: доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19-20).

З висновку вбачається, що про час та місце проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини Василівської сільської ради для розгляду питання «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » сторони були повідомлені заздалегідь. ОСОБА_10 засобами електронного зв`язку повідомив, що є громадянином Республіки Молдова, на даний час не може приїхати до України на засідання комісії з питань захисту прав дитини через втрату документів, просить комісію розглянути питання за його відсутності та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, бо вважає, що біологічно це не його діти. ОСОБА_10 надав копії втрачених документів та заяву, в якій просить розглянути питання щодо позбавлення його батьківських прав за його відсутності. ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку повідомила, що не може з`явитися на засідання комісії у зв`язку з тим, що знайшла тимчасову роботу і не має вихідних днів, крім неділі, просила розглянути питання в інтересах дітей та згідно чинного законодавства за її відсутності.

В матеріалах справи наявний паспорт громадянина Республіки Молдова № НОМЕР_6 виданий 23.07.2015 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зі строком дії до 2035 року (а.с.22).

Також наявна посвідка на постійне проживання громадянина Республіки Молдови серії НОМЕР_7 видана 12.04.2018 року органом 5101 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.21) в графі відомості про дітей записи відсутні (а.с.21).

Крім того відповідачем ОСОБА_12 направлено до суду заяву про визнання позовних вимог та про позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей, з наданням пояснень, та небажання приймати участь у вихованні своїх дітей (а.с.32).

Згідно довідки виданої виконкомом Василівської сільської ради Болградського району № 47 від 25.01.2027 у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інші члени родини, які більше 10 років не проживають за цією адресою (а.с.12.14, 24).

Згідно довідки від 17.02.2026 року № 04/02-17/173 виданої головою Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 знятий з реєстрації 17.04.2023 року (а.с.35).

Судом досліджено відеозапис, на якому зафіксовано відповідача, який відмовляється від своїх дітей, стверджує про важке матеріальне становище, відсутність бажання виховувати та утримувати своїх дітей, надав згоду на усиновлення дітей чоловіком матері дітей (а.с.69).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Під час судового розгляду встановлено що своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов`язання закріплені в статті 51 Конституції України, а саме: батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач ОСОБА_4 свідомо не виконує своїх обов`язків по вихованню неповнолітнього дітей ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , не піклується про них, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, взагалі не спілкується з дітьми, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними належної і якісної освіти, тобто своєю бездіяльністю створює умови, які шкодять дітям.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку, виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги позицію відповідача, який надав свою згоду на позбавлення батьківських прав, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст.168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Керуючись положенням ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.164 ч.1 п.2, 169, 181, 243, 244 СК України, ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402, ч.2 ст.3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року, принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Болградського відділу реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - для виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.05.2026 року.

Інформація про сторін:

Позивач ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_8

Представник позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_10

Відповідач ОСОБА_4 (останнє відоме місце рестрації): АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_9

Треті особи Орган опіки та піклування Василівської сільської ради Болградського району Одеської області: вул. Миру, 111, с. Василівка, Болградський район, Одеська область, ел. пошта: celckiy_covet@ukr.net

Суддя: _____________ С.В.Кодінцева