Додаткове рішення від 04 травня 2026 р. у справі №398/1113/24 — Кропивницький апеляційний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/1113/24

провадження № 22-з/4809/66/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Мурашка С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про поділ майна подружжя, -

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила в порядку поділу майна подружжя, визнати за нею право власності на частину земельних ділянок, а саме:

- земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520381800:02:001:0541, розташована на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_1 , площею 29,1188 га;

- земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520386200:02:003:0339, розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_2 , площею 3,5832 га;

- земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520355400:02:004:0096, розташована за адресою: у АДРЕСА_1 , площею 4,2428 га;

- земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520355400:02:001:0021, розташована за адресою: у АДРЕСА_2 , площею 4,7752 га;

- земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0868, розташована на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 4,0997 га;

- земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0866, розташована на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 1,0803 га;

-земельна ділянка за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0867, розташована на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 24,4555 га.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп».

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням від 08.12.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Дніпрофінансгруп» 35 000 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Журавель Валентина Іванівна, задоволено частково, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року скасовано в частині відмови у визнанні спільною власністю подружжя земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 3,5832 га та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520386200:02:003:0339, розташованої на території Протопопівської сільської Ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_2 , площею 3,5832 га.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги 3 632,47 грн.

Від представника третьої особи – надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Стороною позивача були подані заперечення на заяву ТОВ «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення. Зокрема вказано, що заява не містить детального опису виконаних робіт адвокатом, а також гонорар успіху, який просить стягнути третя особа не є складовою витрат на правничу допомогу.

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Установлено, що правничу допомогу в апеляційному суді ТОВ «Дніпрофінансгруп» надавала адвокат Лисяк С.В.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник третьої особи – Скребець О.С. просить стягнути з позивача на користь ТОВ «Дніпрофінансгруп» понесені витрати на правничу допомоги в розмірі 20 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надані такі докази: договір про надання правничої допомоги № 1/26-Ю від 05 січня 2026 року; додаток № 1 до договору від 05 січня 2026 року , акт виконаних робіт № 1 від 28.01.2026, акт виконаних робіт № 5 від 03.04.2026, рахунок - фактура, платіжна інструкція.

Зі змісту актів виконаних робіт № 1 від 28.01.2026 та № 5 від 05.01.2026 року вбачається, що на підставі вище вказаного договору, Адвокатом були надані наступні види правової допомоги, а саме: ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги та підготовка відзиву – 7000 грн, участь у судовому засіданні - 3000 грн та гонорар успіху – 10 000 грн.

Загальна вартість послуг становить 20 000 грн.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. зокрема, постанову Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 757/59959/18-ц (провадження № 61-15847св24)).

Отже, гонорар успіху не можна вважати витратами, які є фактичними і неминучими, що понесла сторона, у зв`язку з розглядом справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відзив поданий до апеляційного суду керівником ТОВ «Дніпрофінансгруп» Скребцем О.С., тому така послуга як ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги та підготовка відзиву, яка відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 28.01.2026, надана адвокатом Лисяк С.В. не доведена та відшкодуванню не підлягає.

З огляду на те, що фактично адвокатом Лисяк С.В. було надано послугу у вигляді участі у судовому засідання, вартість якої становить 3000 грн, при цьому враховуючи те, що апеляційна скарга задоволена частково та виходячи з засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, апеляційний суд вважає, що понесені ТОВ «Дніпрофінансгруп» витрати на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню в сумі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А. Письменний Л.М. Дьомич С.І. Мурашко