Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №717/420/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/420/26

Номер провадження 2-о/717/69/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Кудиби З. І.,

присяжних Демко І. З.,

Паук Н. Г.,

секретаря: Житарюк А. С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

представник заявниці:

ОСОБА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

заінтересовані особи:

Кельменецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: вул. Сагайдачного, буд. 24, селище Кельменці Дністровського району Чернівецької області, ЄДРПОУ 21423207;

Міністерство оборони України, адреса: проспект Повітряних сил України, буд. 6, м. Київ, ЄДРПОУ 00034022;

Військова частина НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

Представниця заявниці ОСОБА_2 звернулася до Кельменецького районного суду Чернівецької області в інтересах ОСОБА_1 із заявою про оголошення громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

У заяві зазначено, що ОСОБА_3 загинув під час виконання обов`язків військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення і державних інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Представниця заінтересованої особи Кельменецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначено, що проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, 7 квітня 2026 року представник Міністерства оборони України подав суду додаткові пояснення у справі, в яких заперечив проти задоволення заявлених вимог.

Представник Військової частини НОМЕР_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових пояснень або заперечень від представника до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши заяву, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, дійшов до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані i підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає у порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У постанові від 11 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду (справа № 755/11021/22) зробила висновок про те, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Також, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій (пункт 99 постанови ВП ВС).

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності (пункт 100 постанови ВП ВС).

Відповідно до частин 3-4 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявнику визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України Верховний Суд у постановах від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) та від 13 березня 2024 року у справі № 204/724/23 (провадження № 61-16728св23) дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункти 8, 9 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області, є сином заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданим 12 серпня 1989 року.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 4029 від 19.12.2023 року, наданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_5 о 09:00 годині під час активних бойових дій втратив зв`язок із підрозділом.

Зазначене сповіщення свідчить про те, що військовослужбовець виконував бойове завдання в умовах активних бойових дій та з моменту втрати зв`язку його місцезнаходження залишається невідомим.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023262100000256 встановлено, що 07 грудня 2023 року заявниця втратила зв`язок зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Згідно з даними реєстру, місце перебування військовослужбовця на даний час невідоме.

З наданих матеріалів убачається, що зникнення військовослужбовця відбулося під час виконання ним бойового завдання в умовах збройного конфлікту та активних бойових дій, що підтверджується офіційними повідомленнями уповноважених органів.

Станом на час розгляду справи будь-яких достовірних відомостей про місцезнаходження ОСОБА_3 або про його загибель не встановлено.

Водночас встановлено, що відомості про його зникнення пов`язані з виконанням бойового завдання під час збройного конфлікту, а місцезнаходження з 16.12.2023 року залишається невідомим.

Станом на час розгляду справи з моменту події, яка могла спричинити загибель особи ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), сплинуло понад шість місяців, що відповідає вимогам частини другої статті 46 ЦК України та дає суду підстави для оголошення особи померлою.

З витягу з Єдиного державного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (номер витягу 20250418-3340) від 18 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у статусі зниклого безвісти на території бойових дій під час ведення воєнних дій.

Згідно з листом Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» від 06 лютого 2026 року, що виконує функції Національного інформаційного бюро, станом на дату звернення відомості про перебування ОСОБА_3 у полоні держави-агресора відсутні. Інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста щодо його перебування у полоні не надходила.

Відповідно до наданої виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, інформація про перебування ОСОБА_3 у полоні відсутня.

Інших відомостей, які б підтверджували місцезнаходження ОСОБА_3 , його перебування у полоні або факт його загибелі, судом не встановлено.

У постановах від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 та від 25 квітня 2024 року № 278/970/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що шестимісячний строк, визначений у ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Такий висновок підтримала і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, зазначивши, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України , мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 №376.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, до таких територій віднесено, зокрема, окремі населені пункти Бахмутського району Донецької області.

Згідно зі змістом вказаного Переліку, населені пункти Бахмутського району Донецької області, в межах яких відбувалися бойові дії, віднесені до територій, де здійснювалися активні бойові дії у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Суд враховує, що зникнення ОСОБА_3 відбулося в районі населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області під час виконання ним бойового завдання у період збройного конфлікту.

Отже, дослідивши надані заявницею докази та встановивши на їх підставі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для оголошення ОСОБА_3 , померлим за обставин виконання безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації в н.п. Хромове Бахмутського району Донецької області, Україна.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих і майнових прав членів сім`ї загиблого, що відповідає положенням ст. 306 ЦПК України, відповідно до якої у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявнику визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 46, 47 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 306-309 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою — задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Іванівці Дністровського району Чернівецької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , солдата, стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , який зник за обставин, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях під час захисту Батьківщини у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті — населений пункт Хромове Бахмутського району Донецької області, Україна.

Копію рішення після набрання ним законної сили відповідно до частини другої статті 308 ЦПК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи, нотаріусу за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ОСОБА_3 , а також до військової частини НОМЕР_3 для врахування в обліку особового складу.

Роз`яснити, що порядок скасування рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі її появи визначений статтею 309 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті або закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 06 травня 2026 року.

Суддя Кудиба З. І.

Присяжні Демко І. З.,

Паук Н. Г.