Суд: Черкаський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №707/68/26
Суддя: Волкова Н. С.
707/68/26
2/707/502/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
05 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. 12 січня 2026 року адвокат Манзар Т.В. в інтересах - ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 14 жовтня 2025 року о 16 годині 53 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ford Ranger», н.з. НОМЕР_1 , в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області по вул. Дружба, 2 а, виїжджаючи з прилеглої території, а саме - рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по проїжджій частині в перпендикулярному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Черкаського районного суду Черкаської областівід 17.11.2025 (справа № 707/4313/25) відповідача було визнано винним за даним фактом у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у виді штрафу. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була. Відповідно до висновку експерта №156 від 17.11.2025 вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_2 , унаслідок пошкодження під час ДТП складає 733 086,00 грн, у тому числі величина втрати товарної вартості (ВТВ) – 38 257,39 грн. 08.12.2025 МТСБУ в межах ліміту здійснило позивачу виплату страхового відшкодування у розмірі 250 000,00 грн. Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 370 371,23 грн (з урахуванням зменшеного розміру страхової виплати на суму ПДВ, страхового відшкодування МТСБУ та доданої ВТВ).
Крім того, позивач внаслідок ДТП, спричиненого відповідачем, зазнав моральної шкоди, що виразилася в його душевних хвилюваннях, пов`язаних із пошкодженням майна, що призвело до неможливості його використання, порушенням нормальних життєвих зв`язків, оскільки останній є учасником бойових дій, має інвалідність внаслідок війни та потребував транспортний засіб для відвідуванням лікарів, проходження реабілітації тощо.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
- стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 370 371,23 грн;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн;
- стягнути з відповідача судові витрати за оплату правничої допомоги в розмірі 20 000,00 грн та витрати пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 6 800,00 грн.
1.2. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 15 січня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче провадження у справі.
1.3. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2026 року, зазначеною у протоколі судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
1.4. Представник позивача з позивачем у судове засідання не з`явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
1.5. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
1.6. Відповідно технічна фіксація справи за позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТПне здійснювалася у зв`язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 29.04.2025 автомобіль марки Audi Q8, 2019 р.в., державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 .
2.2. Відповідно до копії постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 17.11.2025 (справа № 707/4313/25) ОСОБА_2 визнано винним за фактом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих законом мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. З постанови суду вбачається, що ОСОБА_2 14 жовтня 2025 року о 16 годині 53 хвилин керуючи автомобілем марки «Ford Ranger», н.з. НОМЕР_1 , в с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області по вул. Дружба, 2 а, виїжджаючи з прилеглої території, а саме рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по проїжджій частині в перпендикулярному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постанова набрала законної сили 28.11.2025.
2.3. Згідно з копією висновку експерта № 156 від 17.11.2025 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП від 14.10.2025, складеного судовим експертом автотоварознавцем - Березовським А.А. за зверненням ОСОБА_1 було встановлено, що вартість матеріального збитку складає 733 086,00 грн, у тому числі величина втрати товарної вартості (ВТВ) – 38 257,39 грн.
Зі змісту вищенаведеного висновку вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля (Свр), визначається за формулою: Cвр = Ср+См+Сс, де
Ср – вартість ремонтно-відновлювальних робіт 18 540 грн, без ПДВ;
См – вартість використаних при ремонті матеріалів 42 220,61 грн, з ПДВ;
Сс – вартість нових складових, які підлягають заміні під час ремонту 634 068 грн, з ПДВ.
Відтак, загальний розмір становить 733 086,00 грн, у тому числі величина втрати товарної вартості (ВТВ) – 38 257,39 грн.
Відповідно до копії довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 здійснено безготівкове нарахування від Моторно (транспортне) страхового бюро України в розмірі 250 000,00 грн, як виплату по справі № 131512, згідно з наказом №3.1/34817 від 05.12.2025, т.з. НОМЕР_2 .
3. Релевантні джерела права
3.1. Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ч. 1ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
3.2. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
3.3. Відповідно до п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.
Пункт 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України визначає суб`єктів, які для цілей оподаткування є платниками податку на додану вартість.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постановах від 12.07.2023 у справі №591/1861/22, від 22.12.2020 у справі №565/1210/19, від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля: 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 755/7666/19 вказано, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
У постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі № 420/998/18 вказано, що якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
3.4. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
3.5. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 213/2186/16-ц (провадження № 61-2517св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21) зроблено висновок про те, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. На думку суду, вищенаведені письмові докази в повній мірі підтверджують як факт завдання шкоди автомобілю, який належить позивачу, так і те, що ця шкода була завдана 14 жовтня 2025 року саме відповідачем внаслідок неправомірних дій останнього. Вина відповідача у завданні шкоди встановлена судом у постанові Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили 28 листопада 2025 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, внаслідок чого частину шкоди було відшкодовано з боку МТСБУ в межах ліміту за ОСЦПВ у розмірі 250 000,00 грн, що підтверджується доданою довідкою АТ КБ «ПриватБанк» до матеріалів справи. При цьому, позивач зберіг право безпосередньої вимоги до відповідача з двох підстав: на суму, що перевищує максимальний розмір страхової виплати за майнову шкоду та на суму тієї шкоди, яка взагалі не має відшкодовуватися МТСБУ згідно із Законом (наприклад, на суму шкоди, пов`язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу).
Згідно з висновком експерта загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 733 086,00 грн, з якої:
вартість відновлювального ремонту транспортного засобу – 694 828,61 грн (вартість ремонтно-відновлювальних робіт без ПДВ; вартість використаних при ремонті матеріалів з ПДВ; вартість нових складових, які підлягають заміні під час ремонту з ПДВ);
величина втрати товарної вартості (ВТВ) – 38 257,39 грн.
У позовній заяві представник позивача провела розрахунок матеріальних збитків, відповідно до якого загальний розмір стягнення з відповідача становить 370 371,23 грн = 582 113,84 грн - 250 000,00 грн + 38 257,39 грн, де
582 113,84 грн - загальна сума ремонту автомобіля без ПДВ;
250 000,00 грн - виплата страхового відшкодування з боку МТСБУ;
38 257, 39 грн - величина втрати товарної вартості (ВТВ).
Крім того, представник позивача при визначенні загальної суми ремонту автомобіля врахувала, що податок на додану вартість є непрямим податком, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) шляхом додавання до вартості без ПДВ: сума з ПДВ = сума без ПДВ + сума ПДВ = сума без ПДВ + сума без ПДВ*20% = сума без ПДВ. (100% + 20%) = сума без ПДВ*120%.
Отже, при вирахуванні суми без ПДВ представник позивача керувалась формулою: сума без ПДВ = сума з ПДВ/120% = сума з ПДВ/1,2.
Висновком експерта визначено величину втрати товарної вартості автомобіля позивача у розмірі 38 257, 39 грн. Вказаний висновок складений особою, яка має належну кваліфікацію судового експерта, відповідну спеціальність, чинні сертифікати та включена до державного реєстру оцінювачів, що підтверджує її компетентність у сфері визначення розміру матеріального збитку та втрати товарної вартості транспортних засобів.
Зі змісту висновку вбачається, що експертом використано положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ; наведено вихідні дані (ідентифікаційні характеристики ТЗ, пробіг, дата введення в експлуатацію, обсяг пошкоджень); застосовано розрахункові формули, передбачені Методикою; визначено ринкову вартість транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту та розраховано коефіцієнти, необхідні для визначення ВТВ та зроблено підсумковий розрахунок втрати товарної вартості у розмірі 38 257,39 грн.
При цьому суд враховує, що висновок містить посилання на протокол огляду ТЗ, відповідачем не надано альтернативного експертного висновку, висновок є послідовним, логічним та узгоджується з іншими доказами у справі.
Суд також враховує, що положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначає обсяг страхової (регламентної) виплати та регулюють правовідносини між потерпілим та страховиком, однак не обмежують обсяг деліктної відповідальності особи, яка безпосередньо завдала шкоду.
Невідшкодування страховиком втрати товарної вартості транспортного засобу не звільняє відповідача як завдавача шкоди від обов`язку повного відшкодування заподіяних збитків.
У підсумку суд зазначає, що позивачем та його представником було обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 370 371,23 грн.
4.2. Вирішуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, суд перш за все зазначає, що Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає обов`язку страховика відшкодовувати моральну шкоду, завдану потерпілому внаслідок пошкодження його майна. Отже, вирішення вимог про стягнення моральної шкоди в даному випадку є необхідним, адже моральну шкоду внаслідок пошкодження майна має відшкодовувати особа, яка є винною у завданні майнової шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення.
В обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн вказано, що моральна шкода, яка була завдана позивачу, полягає у душевних хвилюваннях, пов`язаних із пошкодженням майна, що призвело до неможливості його використання, порушенням нормальних життєвих зв`язків, оскільки останній є учасником бойових дій, має інвалідність внаслідок війни та потребував транспортний засіб для відвідуванням лікарів, проходження реабілітації тощо.
Суд вважає вказані доводи обґрунтованими та погоджується з тим, що позивачу була спричинена моральна шкода. На думку суду, будь-яка нормально реагуюча людина зазнає моральної шкоди внаслідок раптового пошкодження її майна. У даному випадку був пошкоджений автомобіль позивача, тобто річ, яка є особливо цінною та яку власник регулярно використовує у повсякденному житті. Це однозначно призвело до душевних страждань позивача та викликало хвилювання з приводу необхідності відновлення цієї речі.
Суд також враховує, що пошкодження автомобіля позивача є значними, а вартість відновлювального ремонту автомобіля становить майже четверту частину від ринкової вартості КТЗ. Тобто, позивач повинен докласти значних зусиль та витратити значну суму коштів на відновлення попереднього стану автомобіля або на купівлю нового автомобіля. При цьому, позбавлення позивача індивідуального механічного засобу пересування призвело до значної негативної зміни у побуті та повсякденному житті позивача.
Визначаючи розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. Виплата вказаної суми на користь позивача не призведе до його безпідставного збагачення, оскільки ця сума є співрозмірною тим душевним стражданням, яких позивач зазнав внаслідок неправомірної поведінки стосовно його майна.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково на вищевказану суму, а у задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.
4.3. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, підлягає частковому задоволенню.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 від 13.03.2024, ОСОБА_1 встановлена інвалідність внаслідок війни.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також часткове задоволення позову (задоволено 97,50 % позовних вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 3 903,62 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (97,50 % від судового збору у розмірі 4 003,71 грн, що становить 1% від ціни позову).
5.2. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві керуючись п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, сторона позивача надала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи і який включає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 20 000,00 грн. Сторона позивача повідомила, що докази понесення судових витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
5.3. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У позовній заяві, представник відповідача відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України просила стягнути процесуальні витрати в розмірі 6 800,00 грн пов`язані із проведенням автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ.
Вказані витрати поніс позивач для відновлення свого порушеного права з метою визначення розміру збитків, завданих неправомірними діями відповідача та є витратами, які пов`язані із розглядом справи. (ст. 133 ЦПК України)
На підтвердження суми понесених судових витрат на вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, стороною відповідача до суду надано:
- копію висновку експерта № 156 від 17.11.2025 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП від 14.10.2025, складеного судовим експертом автотоварознавцем - Березовським А.А. за зверненням ОСОБА_1 ;
- копію рахунку № 67 від 20.10.2025 на суму 6 800,00 грн;
- копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 16 від 06.11.2025 на суму 6 800,00 грн.
Враховуючи повне задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача процесуальні витрати в розмірі 6 800,00 грн пов`язані із проведенням автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди розмірі 370 371,23 грн (триста сімдесят тисяч триста сімдесят одна гривня двадцять три копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень).
Відмовити у задоволенні іншої частини заявлених вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 6 800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 3 903,62 грн (три тисячі дев`ятсот три гривні шістдесят дві копійки).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. С. Волкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua