Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 05 травня 2026 р.
Справа: №711/2306/26
Суддя: Олійник В. М.
Справа № 711/2306/26
Номер провадження 3/711/671/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2026 о 19.50 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , вчинив дрібне хуліганство а саме жбурнув пляшку горілки, яка наповнена оцтом та олією й забруднив під`їзд, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що правопорушення вказане в протоколі про адміністративне правопорушення він не вчиняв. Вважає, що сусідка його оговорює з невідомих для нього причин.
В судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 – це її сусід, який постійно поводить себе неадекватно, тероризуючи її. Щодо події зазначеній в протоколі пояснила, що це був вечір неділі, а саме 08.02.2026, якраз було вимкнення світла в їх будинку. В цей час вона перебувала вдома та почула, що у сусідів відбувається гучна сварка і звідти доносяться сильні крики. Через деякий час, вона почула грохот в під`їзді. Так як у них є резервне живлення, тому спрацювала камера відеоспостереження, яка встановлена в її квартирі, оскільки ОСОБА_1 вже неодноразово навмисно пошкоджував її майно. Камера зафіксувала момент жбурляння пляшки, під час якого чути голос саме ОСОБА_1 та голос його батька, після чого по полу під`їзду валяється скло і плями. Вона дочекалася чоловіка, після чого вона зателефонувала мамі ОСОБА_4 , з якою у неї досить нормальні стосунки. Крім того, в цей час вона чула сильні жіночі крики, тому вона ще й переживала, щоб ОСОБА_3 нічого не зробив своїй матері, так як останній систематично б`є батька та ображає нецензурною лайкою матір. Під час розмови матір ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно її син жбурнув цю пляшку та забруднив під`їзд. З пояснень останньої також стало відомо, що причиною таких дій було те, що ОСОБА_1 вважав, що саме вони вимкнули йому доступ до інтернету. Хоча в цей час по всьому будинку було вимкнення світла, а тому не було інтернету. ОСОБА_1 і раніше вчиняв хуліганські дії, а саме закидавав їх поверх яйцями, на підтвердження чого також є теж є відео. Після цього, саме мама ОСОБА_1 приходила і прибирала поверх. На підтвердження цього просить суд долучити до матеріалів справи відеозаписи всіх подій, в результаті яких останній вчиняв хуліганські дії стосовно неї. З огляду на викладене просить суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні судом досліджені відеозаписи надані потерпілою ОСОБА_2 , в ході перегляду яких встановлено, що подія мала місце 08.02.2026, за місцем проживання потерпілої. Камера охоплює сходинкову площадку біля квартири ОСОБА_2 . На відео зафіксовано, гучний звук від удару скляної пляшки, звуки розсипаного скла, які супроводжуються коментарями ОСОБА_1 , який цього під час судового засідання не заперечував, що це саме він. В подальшому на відео видно, що на полу знаходяться шматки скла та наявні плями невідомого походження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи надані працівниками поліції з бодікамер та відеозаписи надані потерпіло стороною приходжу до наступного:
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В силу ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.
Фабулою ст.173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Безпосереднім об`єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров`я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
Поняття «громадського порядку» розглядається в широкому та вузькому значенні. У широкому значенні громадський порядок система, порядок суспільних відносин, що складаються під впливом соціальних норм при провідній ролі правових норм. У такому розумінні громадський порядок створює сприятливі умови для успішного розвитку суспільства загалом, ефективного функціонування його соціальних інститутів і всієї політичної системи. У вузькому значенні громадський порядок розумівся, як система відносин, що складаються при знаходженні громадян у громадських місцях: на вулицях, площах, у садах, у громадському транспорті, видовищних заходах, підприємствах торгівлі та громадського харчування і т.п. Для громадських місць є характерним: доступність їх для населення, необхідність забезпечення громадян можливістю користуватися правами, що їм належать, захисту їхнього життя і здоров`я, честі, гідності та майна.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст.1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Обов`язковою ознакою для кваліфікації дій особи, як «дрібне хуліганство» необхідна наявність такого обов`язкового елементу об`єктивної сторони складу ст.173 КУпАП як «громадське місце».
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров`я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під`їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об`єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Крім того, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2026 о 19.50 год. в АДРЕСА_2 , а саме на сходинковій клітці, яка є громадським місцем, ОСОБА_1 жбурнув пляшку з-під горілки, яка була наповнена оцтом та олією, в результаті чого забруднив під`їзд, таким чином вчинив хуліганські дії.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984013; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.02.2026; рапортом ДОП СДОП ЧРУП ГУНП В Черкаській області ст.лейтенанта поліції І. Кутуза, поясненнями ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та відеозаписами з відеокамери квартири потерпілої.
Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Враховуючи, той факт, що правопорушник вчинив дрібне хуліганство, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України.
Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.9, 33, 40-1, 173, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,6 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua