Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №698/351/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/351/26

Провадження № 2-о/698/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Баранова О.І.,

з участю: присяжних Любарської С.В.,

Давидчук Н.О.,

секретаря судових засідань Пугачовської Т.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Замковенка В.М.,

заінтересованих осіб ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку окремого провадження у закритому судовому засіданні у залі суду в селищі Калинопіль, Звенигородського району, Черкаської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , органу опіки та піклування та служби у справах дітей Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про усиновлення дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя.

Заявник зазначив, що бажає всиновити малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою його дружини ОСОБА_2 , за їх спільною згодою. Просить суд оголосити його усиновлювачем дитини та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Представник заявник ОСОБА_5 та заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримали заяву про усиновлення, просять заяву задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа, дружина позивача - ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_4 підтримали подану заяву, просять задовольнити її вимоги.

Представник заінтересованої особи Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чепіга Н., подала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, при ухваленні рішення поклалася на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи: органу опіки та піклування Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, Ярмоленко І.П. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, вважає за доцільне усиновлення ОСОБА_1 малолітньої ОСОБА_4 , оскільки це відповідатиме інтересам дитини.

Суд, вислухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, застосувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.11.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, зареєстрований Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №279 від 14.11.2023 року. Подружжя отримало спільне прізвище « ОСОБА_7 » (а.с. 17).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 18.04.2014 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . (а.с. 23).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 12.08.2021 року, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками вказані ОСОБА_1 та та ОСОБА_6 . (а.с. 18).

Згідно відомостей, що містить довідка про доходи №70, ОСОБА_1 , працевлаштований в ТОВ «Катеринопільський елеватор», посада: вантажник, загальний дохід за шість місяців з 01.10.2025 року по 31.03.2026 року склав 185100,20 грн. (а.с. 24).

Згідно із висновком від 26.03.2026 року № 41 про стан здоров`я ОСОБА_1 , у останнього медичних протипоказань не виявлено (а.с 22).

З Акту обстеження умов проживання, підготовленого комісією служби у справах дітей від 01.04.2026 року, вбачається, що житло заявника ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повністю забезпечує потреби проживаючих, для проживання та виховання дітей у будинку створені відповідні умови, помешкання обладнане меблями, побутовою технікою, в помешканні чисто та зручно. У дитини є окрема кімната зі спальним місцем та постільною білизною, місце для навчання і відпочинку, забезпечена сезонним одягом, взуттям, продуктами харчування. В сім`ї взаєморозуміння, лад та повага. (а.с. 30).

ОСОБА_2 (як дружина та як мати) надала відповідно до ст.217 Сімейного кодексу України нотаріально засвідчену згоду на усиновлення заявником малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).

Судом з`ясовано думку самої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо усиновлення, яка в судовому засіданні повідомила, що має добрі стосунки з ОСОБА_1 , називає його татом, рідного батька не бачила та не пам`ятає.

На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Обов`язок держави забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, узгоджується з позиціями, викладеними у визнаних в Україні міжнародно-правових актах, зокрема, у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (пункт 3 статті 10), Конвенції про права дитини 1989 року (стаття 3).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною), згідно з положеннями Принципу 2 Декларації прав дитини 1959 року при прийнятті з цією метою законів пріоритетним має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

15 лютого 2011 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)».

Вказана Конвенція запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахуванням найвищих інтересів дитини.

Відповідно до статті 4 Європейської Конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що основною і визначальною засадою усиновлення дитини є забезпечення її найвищих інтересів.

Під інтересами дитини суд розуміє необхідність створення для неї сприятливих умов (як матеріального, так і морального характеру) для виховання і всебічного розвитку (у фізичному, психічному, духовному та іншому відношенні), максимально наближених, якщо це можливо, до обстановки, звичної для дитини у втраченій нею сім`ї.

Усиновлення (удочеріння) є оформлена спеціальним юридичним актом (рішенням суду) передача на виховання в сім`ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки (частина шоста статті 24 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини (частини перша статті 211 Сімейного кодексу України).

Частина третя статті 211 встановлює, що усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п`ятій та шостій цієї статті.

Відповідно до вимог частин першої-другої статті 217 Сімейного кодексу України, усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною.

Судом встановлено, що заявник має задовільні житлові умови, матеріальне забезпечення, фізично здоровий, не має фізичних недоліків та психічних захворювань, які б перешкоджали усиновленню, перешкод для усиновлення, зазначених у статті 212 Сімейного Кодексу України, не встановлено, усиновлення повністю відповідатиме інтересам дитини і дасть можливість забезпечити дитині стабільні та гармонійні умови життя, усиновлення є доцільним і здійснюється в інтересах дитини.

З огляду на викладене, проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини, виходячи з найвищих інтересів дитини, з метою забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, суд вважає за можливе дозволити заявнику ОСОБА_1 , усиновити малолітню дитину, оголосивши його усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі частини третьої статті 314 Цивільного процесуального кодексу України, суд за клопотанням заявника приходить до переконання про внесення до актового запису про народження дитини відповідних змін в частині зазначення прізвища та по-батькові дитини, а також про запис усиновлювача батьком, згідно заявлених вимог.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 20 Конвенції про права дитини, ст. 4 Європейської Конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), ст.ст. 3-7, 207-234 Сімейного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 15, 133-137, 141, 259, 263-265, 293-294, 310-314, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця селища Катеринопіль, Катеринопільського району, Черкаської області, громадянина України, одруженого, який проживає за зареєстрованою адресою по АДРЕСА_1 оголосити усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни в актовий запис про народження від 18.04.2014 року № 23, складений відділом ДРАЦС Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині запису «Відомості про батька» вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець селища Катеринопіль, Катеринопільського району, Черкаської області; в частині запису «Відомості про дитину» вказати: в графу «По-батькові» дитини - « ОСОБА_10 » змінити на - « ОСОБА_11 », прізвище, ім`я, дату народження та місце народження залишити без змін.

Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Звенигородка Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відповідних змін до актового запису.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 травня 2026 року.

Головуючий О.І. Баранов

Присяжні: Любарська С.В.,

Давидчук Н.О..