Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №694/348/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/348/26 Провадження №1-кп/694/142/26 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12026255310000005 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Звенигородка Черкаської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого,не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , будучи особою, що вживає наркотичні речовини, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання для подальшого власного вживання наркотичної речовини, у невстановлений досудовим слідством день та час, в кінці серпня 2025 року на власній присадибній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зірвав невстановлену кількість рослин коноплі, чим незаконно придбав наркотичний засіб та в подальшому переніс до будинку за вказаною адресою, де частину зберігав в одній із кімнат та частину на горищі будинку.

23.01.2026 року, в період часу з 10 год. 49 хв. по 12 год. 00 хв., під час проведення працівниками поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області обшуку на підставі ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області в будинковолодінні ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено:

- в кімнаті будинку верхівки частин рослин, які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/1019-НЗПРАП від 30.01.2026, є наркотичним засобом (відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.200 року №70, відповідно до таблиці ІІ, списку №1-канабіс віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежене) – канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 335 грам;

- на горищі будинку верхівки частин рослин, які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/1018-НЗПРАП від 30.01.2026, є наркотичним засобом (відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.200 року №70, відповідно до таблиці ІІ, списку №1-канабіс віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежене) – канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 3169,4 грам.

Таким чином, ОСОБА_3 придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 3504,4 г.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3

ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю. Дав показання про те, що в серпні 2025 року зірвав на своїй присадибній земельній ділянці дикорослі рослини коноплі, які не знищив, а переніс до будинку та до горища будинку. Він розвішав рослини коноплі в будинку та поклав на горищі для того, щоб висушити їх та вживати з метою покращення апетиту та зменшення болів у спині. Рослини конопель він зберігав за місцем свого проживання до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції в ході обшуку. У вчиненому щиро розкаюється та просив суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнанонедоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та висловив жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу винного, який офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку в лікаря-нарколога з діагнозом «Наркоманія» та отримує замісну терапію, не судимий в силу ст. 89 КК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України, за якою він обвинувачується у виді п`яти років позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Згідно із ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого певні обов`язки.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного та конкретні обставини вчинення злочину, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне звільнити його від

відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України, поклавши обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме такий вид покарання відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/124-26/1018-НЗПРАП від 30.01.2026, №СЕ-19/124-26/1019-НЗПРАП від 30.01.2026 на загальну суму 4902 грн. 70 коп., необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України, суд,

у х в а л и в:

визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази: канабіс, загальною масою 3504,4 грам, який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, після набрання вироком законної сили - знищити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз в сумі 4 902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) грн. 70 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1