Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності на земельну ділянку
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №554/11620/25
Суддя: Михайлова І. М.
Дата документу 04.05.2026Справа № 554/11620/25
Провадження № 2/554/607/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
04 травня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Михайлової І.М.,
за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі часток земельних ділянок та встановлення порядку користування земельними ділянками,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Касьян В.В., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виділ в натурі часток земельних ділянок та встановлення порядку користування земельними ділянками, в якому з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 03.03.2026 року та від 23.04.2026 року просила:
1.Встановити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225, за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними і становлять по 1/2;
2.Встановити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224, за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними і становлять по 1/2;
3. Визначити порядок користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225, за адресою: АДРЕСА_1 згідно з Технічною документацією із землеустрою щодо визначення часток, порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, виготовленою ФОП ОСОБА_4 , 2006 р., виділивши в користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 482 м.кв. (у Технічній документації позначена синім кольором), в користуванні правонаступника іншого співвласника ОСОБА_2 залишити частину земельної ділянки площею 482 м.кв. (у Технічній документації позначена зеленим кольором); у загальному користуванні залишити частину земельної ділянки площею 36 м.кв. (у Технічній документації позначена жовтим кольором);
4. Визначити порядок користування земельною ділянкою для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224, за адресою: АДРЕСА_1 згідно з Технічною документацією із землеустрою щодо визначення часток, порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, виготовленою ФОП ОСОБА_4 , 2006 р., виділивши в користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 90 м.кв. (у Технічній документації позначена помаранчевим кольором); в користуванні правонаступника іншого співвласника ОСОБА_2 залишити частину земельної ділянки площею 90 м.кв. (у Технічній документації позначена фіолетовим кольором).
Позов умотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 : для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225; для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224.
Вказані ділянки належать ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем ОСОБА_6 , на праві приватної спільної сумісної власності, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку ЯЗ №017250 та ЯЗ №017248 від 28.11.2008 року, листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Б-208/0-0.161-616/310-25 від 20.05.2025 та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.08.2025 року.
ОСОБА_2 являється спадкоємицею після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання прийняла спадщину, але на даний час не оформила своїх спадкових прав. На земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий №5310137000:18:008:0225 розташований житловий будинок, 1/2 частка якого належить позивачці на підставі Договору дарування від 18.03.1975 року, реєстровий №2-2671. Іншою 1/2 часткою будинку, що належала померлому ОСОБА_6 , користується його спадкоємиця ОСОБА_2 . Між сторонами склався фактичний порядок користування зазначеним житловим будинком. Частки позивачки у праві власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5310137000:18:008:0225 та 5310137000:18:008:0224 не визначені. Для того, щоб мати можливість вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором. Отже, частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на земельні ділянки є рівними та складають по 1/2.
Позивач просить встановити порядок володіння та користування зазначеними земельними ділянками, який визначено у Технічній документації із землеустрою щодо визначення часток, порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, виготовленій ФОП ОСОБА_4 , 2006 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 11.08.2025 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачці строк на усунення недоліків позову, які позивачем було усунуто у визначений в ухвалі суду строк.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 19.08.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Підготовчі судові засідання, які призначалися на 03.11.2025 року та 02.12.2025 року, за клопотаннями представника відповідача відкладені протокольними ухвалами суду.
Підготовчі судові засідання, які призначалися на 25.12.2025 року та 22.01.2026 року відкладено ухвалами суду від 25.12.2025 року та 22.01.2026 року.
04.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касьян В.В. про зміну предмету позову.
У підготовчому судовому засіданні 04.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Павлюк І.О. надав суду заяву про визнання позовних вимог, у якій просив прийняти визнання позову відповідачем у повному обсязі та задовольнити в повному обсязі позовні вимоги із урахуванням зміни предмету позову.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 04.03.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.03.2026 року витребувано в Першої полтавської державної нотаріальної контори докази, а саме копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та Витяги (інформаційні довідки) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , судове засідання відкладено на 23.04.2026 року на 10 год. 30 хв.
08.04.2026 року до суду від Першої полтавської державної нотаріальної контори надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи №51453565 та виданого свідоцтва про право на спадщину № 53047685 від 06.07.2012 року за реєстр.№4-499 після смерті ОСОБА_6 , а також – Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру про відсутність посвідченого заповіту, спадкового договору після смерті ОСОБА_6
23.04.2026 року до суду через ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача – адвоката Павлюка І.О. про доручення до матеріалів справи копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Першої полтавської держнотконтори Хоценко Р.О., за реєстр.№ 4-499, у спадковій справи № 276/2011 та копія витягу про державну реєстрацію прав № 34802901 від 12.07.2012 року.
23.04.2026 року до суду через ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника позивача – адвоката Касьян В.В. про уточнення позовних вимог, викладених у п.п.1 та 3 первісної позовної заяви.
В судове засідання представник позивача - адвокат Касьян В.В. не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, підтримала позову заяву, просила її задовольнити в повному обсязі з наведених у ній підстав.
Представник відповідача - адвокат Павлюк О.І. В судове засідання не з`явився, надіслав заяву про визнання позову відповідачем та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява, з урахуванням заяв позивача про зміну предмету позову від 03.03.2026 року та від 23.04.2026 року, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 : для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225; для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224.
Вказані земельні ділянки належать ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, на праві приватної спільної сумісної власності, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку ЯЗ №017250 та ЯЗ №017248 від 28.11.2008, листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Б-208/0-0.161-616/310-25 від 20.05.2025 та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 02.08.2025 року.
На земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий №5310137000:18:008:0225 розташований житловий будинок загальною площею 81,6 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
1/2 частина вказаного житлового будинку належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 18.03.1975 року, реєстр. №2-2671 та частина на праві спільної часткової власності належить відповідачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Хоценко Р.О., за реєстр. № 4-499 та копії витягу про державну реєстрацію прав ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 34802901 від 12.07.2012 року
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 являється донькою ОСОБА_6 та спадкоємицею першої черги за законом після смерті її померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 .
ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом в установленому законом порядку, що підтверджується заявою останньої про прийняття спадщини від 20.05.2011 року, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В., зареєстрованої в реєстрі за № 3480, а також свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.07.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Хоценко Р.О., за реєстр. № 4-499.
На час розгляду справи судом, ОСОБА_2 не оформила свої спадкові права на належну їй частину спірних земельних ділянок після смерті спадкодавця, однак ОСОБА_2 користується спірними земельними ділянками, як власник частини житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий №5310137000:18:008:0225.
Згідно із ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Згідно із ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до змісту ст. 89 ЗК України та глави 26 розділу І книги третьої ЦК України, спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
Згідно з ч. 5 ст. 89 ЗК України поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.
Згідно із ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Згідно роз`яснень у пункті 25 постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», звернуто увагу суддів на те що у зазначеній категорії справ витребовуються: документи про надання її для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель та споруд; план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним і угоду про порядок користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.
Пунктом 19 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм: жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
Первісно позовні вимоги обґрунтовані Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 12, виконаного 14.03.2025 року судовим експертом Авдєєвою Н.М.
Однак, під час розгляду справи сторони дійшли згоди щодо іншого порядку володіння та користування спірними земельними ділянками, який визначено в Технічній документації із землеустрою щодо визначення часток, порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, виготовлений ФОП ОСОБА_4 , 2026.
Згідно із Технічною документацією із землеустрою щодо визначення часток, порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, виготовленою ФОП ОСОБА_4 , 2026, та погодженою сторонами справи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у користуванні ОСОБА_6 пропонуються залишити земельну ділянку кадастровий №5310137000:18:008:0225 площами 258 кв.м., 220 кв.м., 4 кв.м., загальною площею 482 кв.м., позначені експертом на схемі зеленим кольором.
У користуванні ОСОБА_1 пропонується залишити земельну ділянку кадастровий №5310137000:18:008:0225 площами 225 кв.м., 202 кв.м., 55 кв.м., загальною площею 482 кв.м., позначені експертом на схемі блакитним кольором.
У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею ОСОБА_6 , експертом запропоновано залишити земельні ділянки площами 18 кв.м., 12 кв.м., 6 кв.м., загальною площею 36 кв.м. земельної ділянки кадастровий №5310137000:18:008:0225 та позначені у висновку експерта світло жовтим кольором.
Частка ОСОБА_1 у земельній ділянці кадастровий №5310137000:18:008:0225 становить 482 кв.м. та частину від 36 кв.м. (18 кв.м.), що перебувають у спільному користуванні загальною площею 500 кв.м., тобто частина земельної ділянки кадастровий №5310137000:18:008:0225.
Частка померлого спадкодавця ОСОБА_6 у земельній ділянці кадастровий №5310137000:18:008:0225 становить 482 кв.м. та частину від 36 кв.м. (18 кв.м.), що перебувають у спільному користуванні загальною площею 500 кв.м., тобто частина земельної ділянки кадастровий №5310137000:18:008:0225.
Відповідно до висновку експерта, виготовленого ФОП ОСОБА_4 , 2026, земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224 перебуває у користуванні померлого спадкодавця ОСОБА_6 площею 90 кв.м. та позначена експертом на схемі рожевими полосками.
Земельна ділянка для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224 перебуває у користуванні ОСОБА_1 площею 90 кв.м. та позначена експертом на схемі рожевим кольором.
Отже, частини земельної ділянки кадастровий №5310137000:18:008:0224 площею 90 кв.м. у користуванні кожного із співвласників становлять частину спірної земельної ділянки.
Із урахуванням висновку експерта, виготовленого ФОП ОСОБА_4 , 2026, суд враховує можливість правомірного користування спільним житловим будинком та спірними земельними ділянками здійснення догляду за житловим будинком, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.
Згідно із ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Відтак, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від від 20.05.2020 № 127/21769/16-ц (61-42694св18).
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту ст.357 ЦК України, вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у майні, тому враховуючи вище зазначені норми законодавства, можливо зробити висновок, що визначити частки співвласників у праві спільної сумісної власності можливо.
В Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007р. визначено порядок розрахунку часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна та порядок виділу в натурі частки з нерухомого майна, саме: пункт 3.2. встановлює, що право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об`єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.
Згідно п. 3.3. зазначеної Інструкції за відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до змісту ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що"стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим і доведеним належними доказами в розумінні вимог ЦПК України, враховуючи вище зазначене.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ураховуючи, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225, та на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224 не визначені, у зв`язку з чим позивач не може реалізувати своє право на розпорядження своєю власністю, в позасудовому порядку вирішити дане питання не виявляється можливим, а також те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Встановити порядок користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225, за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками житлового будинку у такий спосіб:
у користуванні ОСОБА_2 залишити земельну ділянку кадастровий №5310137000:18:008:0225 площею 258 кв.м., 220 кв.м., 4 кв.м., загальною площею 482 кв.м., позначені експертом на схемі зеленим кольором.
У користуванні ОСОБА_1 залишити земельну ділянку кадастровий №5310137000:18:008:0225 площами 225 кв.м., 202 кв.м., 55 кв.м., загальною площею 482 кв.м., позначені експертом на схемі блакитним кольором.
У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити земельні ділянки площею 18 кв.м., 12 кв.м., 6 кв.м., загальною площею 36 кв.м. земельної ділянки кадастровий №5310137000:18:008:0225 та позначені у висновку експерта світло жовтим кольором.
Встановити порядок користування земельною ділянкою для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224, за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками житлового будинку у такий спосіб:
у користуванні ОСОБА_2 залишити земельну ділянку площею 90 кв.м., що позначена експертом на схемі рожевими полосками;
у користуванні ОСОБА_1 залишити земельну ділянку площею 90 кв.м. та позначена експертом на схемі рожевим кольором.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову – на відповідача.
З відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3875,84 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі часток земельних ділянок та встановлення порядку користування земельними ділянками – задовольнити у повному обсязі.
Визначити розмір часток співвласників на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225, за адресою: АДРЕСА_1 :
ОСОБА_1 – 1/2 частина,
ОСОБА_2 1/2 частина.
Визначити розмір часток співвласників на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224, за адресою: АДРЕСА_1 :
ОСОБА_1 – 1/2 частина,
ОСОБА_2 1/2 частина.
Встановити порядок користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:008:0225, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі висновку експерта, виготовленого ФОП ОСОБА_4 , 2026, співвласниками житлового будинку у такий спосіб:
у користуванні ОСОБА_2 залишити земельну ділянку кадастровий №5310137000:18:008:0225 площею 258 кв.м., 220 кв.м., 4 кв.м., загальною площею 482 кв.м., позначені експертом на схемі зеленим кольором.
У користуванні ОСОБА_1 залишити земельну ділянку кадастровий №5310137000:18:008:0225 площею 225 кв.м., 202 кв.м., 55 кв.м., загальною площею 482 кв.м., позначені експертом на схемі блакитним кольором.
У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити земельні ділянки площею 18 кв.м., 12 кв.м., 6 кв.м., загальною площею 36 кв.м. земельної ділянки кадастровий №5310137000:18:008:0225 та позначені у висновку експерта світло жовтим кольором.
Встановити порядок користування земельною ділянкою для ведення садівництва, площею 0,018 га, кадастровий №5310137000:18:008:0224, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі висновку експерта, виготовленого ФОП ОСОБА_4 , 2026, співвласниками житлового будинку у такий спосіб:
у користуванні ОСОБА_2 залишити земельну ділянку площею 90 кв.м., що позначена експертом на схемі рожевими полосками;
у користуванні ОСОБА_1 залишити земельну ділянку площею 90 кв.м. та позначена експертом на схемі рожевим кольором.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3875,84 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя І.М. Михайлова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua