Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №527/3091/25 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/3091/25

провадження 2/527/587/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 травня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/3091/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», поданим представником позивача Мовчан Віталієм Віталійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 28.10.2025 року матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.

02 грудня 2025 року ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Глобинського районного суду Полтавської області.

16 лютого 2026 року від Покровського районного суду міста Кривого Рогу до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, 16 лютого 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено головуючого суддю Олефір А.О.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 22.06.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту. 22.06.2024 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494377-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Шейку О.В., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2115, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 22.06.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16269455 процентів за кожен день користування кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 494377-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Розмір денної процентної ставки на дату укладення Кредитного договору відповідає максимальному розміру денної процентної ставки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 09.10.2025 утворилась заборгованість за Договором № 494377-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 38791,16 грн, що складається з: 14000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 22691,16 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2100,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 38791,16 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Відзиву відповідач не подав.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

22.06.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту. 22.06.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494377-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. 22.06.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту (далі Кредитний договір). Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Кредит надається строком на 16 тижнів (п.2.3. Кредитного договору). Строк дії договору: до 12.10.2024 (п.2.7. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована, знижена процентна ставка 1,16269455 фіксована, денна процентна ставка 1,15 процентів (п.п.2.4., 2.11. Кредитного договору). Комісія за надання Кредиту: 2100,00 грн (п.2.5 Кредитного договору) (а.с.19-33).

22.06.2024 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, істотні умови якого за своїм змістом є аналогічними умовам викладеним у Кредитному договорі (а.с.16-18).

Судом також встановлено, що Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2806, Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту та Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2115, які було направлено на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 .

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із Кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 зазначив реквізити належного йому електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 .

Відповідно до відповіді наданої АТ «Державний ощадний банк України», наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 . Відповідно до інформації щодо руху грошових коштів грошові кошти в сумі 14000,00 грн надійшли на рахунок відповідача 23.06.2024.

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання та надав відповідачу кошти у розмірі 14000,00 грн, як встановлено у кредитному договорі.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 494377-КС-003 від 22.06.2024, ОСОБА_1 на виконання зобов`язання за кредитним договором не було сплачено жодних платежів, заборгованість становить 38791,16 грн, що складається з: 14000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 22691,16 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2100,00 грн - суми прострочених платежів за комісією (а.с.11-14).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 далі - ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в розмірі 14000,00 грн, зобов`язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 14000,00 грн, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 22691,16 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 22.06.2024 строком на 12 тижнів, тобто до 12.10.2024.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором судом встановлено, що з 22.06.2024 по 13.07.2024 відсотки відповідачу було нараховано виходячи з розміру відсоткової ставки - 1,16269455 % на день, з 14.07.2024 по 12.10.2024 - виходячи з розміру відсоткової ставки - 1,5 % на день.

Судом встановлено, що позивачем було нараховано відсотки в межах дії договору, після закінчення строку дії договору позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.

Разом з тим, розмір нарахованих відсотків не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», з огляду на таке.

Пунктом 5 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно п. 2 Розділу ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 22.06.2024, отже договір було укладено після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитний договір укладений між сторонами, який є підставою даного позову.

Згідно п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Як встановлено судом з розрахунку, за період з 22.06.2024 по 19.08.2024 розмір денної процентної ставки відповідав умовам договору та обмеженням, встановленим ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Проте з 20.08.2024 по 12.10.2024 розмір відсотків згідно вказаного закону не міг перевищувати 1 %, проте позивач нараховував відсотки виходячи з розміру процентної ставки 1,5 %.

Отже, за період з 22.06.2024 по 19.08.2024 розмір відсотків нарахований позивачем в сумі 11351,16 грн відповідає розміру встановленому договором.

Натомість за період з 20.08.2024 по 12.10.2024 - розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Разом з тим, судом встановлено, що за вказаний період позивачем було нараховано відсотки, виходячи із процентної ставки - 1,5% в день, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період з 20.08.2024 по 12.10.2024 виходячи з розміру денної процентної ставки 1 % становить 7560,00 грн (140,00 грн (розмір відсотків в день) х 54 (дні в періоді).

Таким чином, за підрахунками суду, загальний розмір не сплачених відсотків за період з 22.06.2024 по 12.10.2024 становить 18911,16 грн.

Приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 22691,16 грн, які нараховано позивачем без урахування обмежень встановлених статтею 8 ЗУ «Про споживче кредитування", суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти в розмірі за підрахунками суду в сумі 18911,16 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 2100,00 грн комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, пунктом 2.5 Кредитного договору встановлено, комісія за надання кредиту становить 2100,00 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах формує єдину судову практику, надаючи обов`язкові для всіх правові позиції та висновки щодо застосування норм права, що забезпечує сталість та однаковість у правосудді, а ці висновки є важливим джерелом для судів нижчих інстанцій та інших суб`єктів владних повноважень .

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.5 Договір № 494377-КС-003 про надання кредиту від 22.06.2024 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2100,00 грн комісії до задоволення не підлягає.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 38791,16 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 32911,16 грн, що становить 84,84 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2055,16 грн, що складає 84,84 % від 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239, заборгованість за Договором № 494377-КС-003 про надання кредиту від 22.06.2024:

14000,00 - суму прострочених платежів по тілу кредиту;

18911,16 грн - суму прострочених платежів по процентах,

а всього 32911,16 грн (дридцять дві тисячі дев`ятсот одинадцять гривень 16 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2055,16 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_4 ).

Суддя А. О. Олефір