Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №377/107/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/107/26

Провадження №2/377/246/26

06 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Кононової Н.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Крушинська Антоніна Андріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И В:

09 лютого 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якої діє представник – адвокат Крушинська Антоніна Андріївна, посилаючись на статті 4, 7, 55, 105, 109-110, 113 СК України, просить розірвати шлюб, зареєстрований 31 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31 жовтня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1792. Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою про розірвання шлюбу стало те, що спільне життя у сторін не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, на цьому підґрунті між ними втрачено взаєморозуміння, почуття любов один до одного. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, шлюб носить формальний характер. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивача.

Ухвалою судді від 11 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам частини 4 статті 177 ЦПК України та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року після усунення недоліків, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 20 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 06 травня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивач та її представник - адвокат Крушинська Антоніна Андріївна у призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. До позовної заяви додано клопотання позивача, від імені якої діє представник – адвокат Крушинська Антоніна Андріївна, в якому вона просила розглянути справу за її відсутності, позов задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою та доданими документами повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_2 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, причини неявки суд не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 06 травня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 31 жовтня 2015 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про що 31 жовтня 2015 року складено відповідний актовий запис № 1792. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_5 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з актового запису про шлюб у застосунку «ДІЯ», який долучений до позовної заяви.

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач, мати – позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 у застосунку «ДІЯ», який долучений до позовної заяви.

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою стало те, що спільне життя у сторін не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, на цьому підґрунті між ними втрачено взаєморозуміння, почуття любов один до одного. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, шлюб носить формальний характер. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивача.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, пункту 3 статті 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, яка виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається із змісту позовної заяви, син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишається проживати разом з позивачем. Спір про розподіл спільного майна подружжя на момент подання цього позову між сторонами відсутній.

У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві позивач, від імені якої діє представник – адвокат Крушинська Антоніна Андріївна, просила залишити їй прізвище ОСОБА_5 .

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 31 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1792.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_5 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення суду складено 06 травня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька